Криминальные требования ЕС к Украине: почему и как Киеву придется исправить "правки Лозового"
Криминальные требования ЕС к Украине: почему и как Киеву придется исправить "правки Лозового"

Криминальные требования ЕС к Украине: почему и как Киеву придется исправить "правки Лозового"

Правила кримінального процесу – це дуже специфічна тематика.

Тут майже немає місця для суспільної дискусії, бо деталі зрозумілі лише юристам, які спеціалізуються на криміналі.

Та є приклад, який ламає цю логіку.

Це – так звані "правки Лозового".

Ці норми, що з'явилися у законодавстві у 2017 році (як вважають, за авторства депутата від партії Ляшка Андрія Лозового), серед іншого, змінили принцип обрахунку процесуальних термінів, додали невизначеності у принцип їхнього обрахунку і дозволили суду закривати без розгляду справи, якщо суд вирішить, що ці терміни спливли.

Відтоді саме за цими нормами було закрито низку резонансних справ (включаючи справу Татарова, одну зі справ Дубневичів тощо).

На тлі цих історій термін "правки Лозового" перетворився на такий собі негативний мем, який чули навіть ті українці, хто ніколи не перетинався з кримінальним процесом.

У 2023 році петиція Віталія Шабуніна до президента про скасування цих норм лише за годину набрала необхідні 25 тисяч підписів громадян.

Попри цей суспільний тиск, у парламенті бракує голосив "за", і противники перегляду цих норм мають аргументи на захист своєї позиції.

Утім, схоже, що тепер Україні не уникнути цього рішення.

Скасування або перегляд "правок Лозового" стали офіційним зобов'язанням Києва перед ЄС.

В ухваленій урядом і узгодженій з Єврокомісією дорожній карті встановлений крайній термін зміни процесуального законодавства.

А цього тижня на користь скасування "правок Лозового" публічно виступили представники ЄС та США.

Причому з боку американців це – рідкісний крок на захист реформ, як для останніх місяців.

"Європейська правда" спостерігала за публічною дискусією представників влади, прокурорів і адвокатів та за заявами західних партнерів, для яких відмова від "правок Лозового" вже стала безальтернативним варіантом.

Реформи заради вступу.

Дорожня карта з питань верховенства права – це документ, який уряд затвердив два тижні тому.

Суто формально це рішення Кабміну було самостійним – Україна, мовляв, сама визначила пріоритети реформ.

Але, як це часто буває у питанні відносин України з ЄС, реальність є дещо відмінною.

Ці дорожні карти узгоджені з Єврокомісією.

Їх свідомо ухвалили в обхід угорського вето, щоб не втрачати часу і мати перелік реформ, які Київ має втілити на шляху до Євросоюзу ("Євро.

Правда" розповідала про це у статті "План Б" для вступу України в ЄС").

А тому до реформ, які у них прописані, як очікується, буде особливе ставлення.

Звісно, якщо прагнення до вступу з боку української влади є щирим.

До цього переліку потрапила і проблема "правок Лозового".

Дослівно цей термін у документах не фігурує – бо це не юридична, а політична назва.

Натомість у блоці "Притягнення до відповідальності за корупцію" Україна зобов'язалася "внести зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо перегляду строків досудового розслідування… в тому числі через скасування автоматичного закриття справ про топкорупцію".

У Мін'юсті наполягають, що перегляд "правок Лозового" став міжнародним зобов'язанням України.

"Є щонайменше два міжнародних зобов'язання України щодо вирішення цього питання.

Перше – це те, що передбачене дорожньою картою з верховенства права у відносинах з Європейським Союзом, у процесі приєднання до ЄС.

Друге – зафіксоване у меморандумі з МВФ.

Там це – структурний маяк, [з крайнім терміном виконання] липень 2025 року", – пояснив заступник міністра юстиції Олександр Банчук на круглому столі щодо проблеми "правок Лозового", що відбувся в середу у київському "Єврохабі".

На зобов'язання перед ЄС Україна дала собі трохи більше часу.

"Строком виконання встановлений третій квартал 2025 року", – заявив Банчук.

Законопроєкт, який пропонує вирішення цієї проблеми, уряд вже подав; є також альтернативні депутатські проєкти (1, 2, 3).

Однак наразі у парламенті немає голосів за жоден з них, і напевно, результат буде відмінним від кожного з варіантів.

На круглому столі, за яким спостерігав редактор "ЄП", Мін'юст засвідчив готовність підтримати зміни до свого варіанта.

Але з тим, що по суті "правок Лозового" доведеться скасувати – принципово погодилися усі.

А західні партнери попередили: для цього Україні доведеться змінити ставлення до прокуратури.

"Фітнес-тренери проти правок Лозового".

Перш ніж викласти вимоги західних партнерів, варто коротко пояснити, про що взагалі йдеться.

Адже склалася парадоксальна ситуація: вимоги щодо "правок Лозового" висувають не лише ЄС або США (де є юристи, які слідкують за українською системою правосуддя).

Ця вимога стала популярною і у суспільстві загалом.

"Я пам'ятаю, як перший раз постало питання про скасування "правок Лозового", і фейсбук заполонили заклики б'юті-блогерів і фітнес-тренерів скасувати "правки Лозового".

Вони це робили, оскільки до цього закликали активісти, яким вони довіряють, хоча самі не розуміли, про що ж конкретно йдеться, – пригадав під час обговорення на круглому столі адвокат Назар Кульчицький, який модерував цю дискусію.

І це дійсно так.

Почнемо з того, що варіант скасування цих правок зараз не розглядається.

Йдеться про їхнє виправлення, про пошук компромісу – і з цим погоджуються усі, включно із західними партнерами.

Також варто зазначити, що частину скандальних правок, ухвалених вісім років тому за пропозицією Андрія Лозового, скасували ще у перший рік після набуття ними чинності; далі були виправлення/скасування ще деяких норм.

А наразі дискусія точиться передусім про пункт, який від весни 2018 року обмежив двома місяцями термін розслідування після того, як слідчий повідомив про підозру комусь із фігурантів справи.

Продовжувати цей термін можна лише якщо слідчий щоразу отримуватиме на це дозвіл суду, і сумарний термін має бути не довшим за 6/12 місяців (залежно від тяжкості злочину).

До "правок Лозового" цей термін був необмеженим, що також було проблемою, тож ця норма не взялася нізвідки.

Зокрема, на невиправдано довге перебування у статусі підозрюваного скаржився бізнес – особливо якщо це супроводжувалося обмежувальними заходами, від арешту майна до обмеження пересування.

Тому зараз бізнес є основним противником скасування цих обмежень.

Але іронія долі у тому, що зараз вже не йдеться про скасування 12-місячного граничного терміну.

ЄС не вимагає цього, уряд у своєму проєкті також не пропонує такого варіанта.

І навіть прокурори вже не просять про повернення до "долозової реальності".

"Ми не бачимо проблеми у строку 12 місяців після повідомлення про підозру", – заявив на дискусії у середу керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко.

Натомість дискусія ведеться про два інших моменти.

Це порядок продовження термінів та, ще важливіше, порядок дій у разі, якщо термін все ж буде прострочений.

Що має змінитися.

Перше питання – хто саме продовжуватиме терміни слідства у разі, якщо за два місяці після оголошення підозри справа не пішла у суд.

Прокуратура наполягає на неприпустимості того, що від самого початку вони мають доводити це у суді – в змагальному процесі, за участю підозрюваного, адже у такому разі прокуратура буде зобов'язана розкрити плани щодо тих слідчих заходів, які вимагають тривалого часу.

"Ми маємо розкрити захисту підозрюваного стратегію розслідування; сказати, які негласні розшукові заходи плануються, які обшуки, і чому не всі зараз; чию причетність ми ще досліджуємо.

Це нонсенс! – обурюється Клименко.

– У підсумку прокурор у суді просто каже: нам треба продовжити, бо така стратегія розслідування; суддя заперечує і каже, мовляв, ви достатньо доказів вже зібрали, і ми змушені йти в суд із неповним пакетом доказів проти двох підозрюваних, а ще вісьмох, яких ми "вели" – змушені "прощати", руйнуючи затверджену прокурором стратегію".

Який саме варіант обрати натомість – лишається дискусійним.

Уряд наразі пропонує, щоб до шести місяців таке право надавав прокурор вищого рівня, до дванадцяти місяців – лише "слідчий суддя за клопотанням слідчого, погодженим із генпрокурором чи його заступниками".

Від прокурорів звучить критика – мовляв, є нонсенсом вимагати, щоби справа, яку веде регіональна прокуратура, вимагала погодження строків аж на рівні керівництва Офісу генпрокурора.

Та головна проблема – це автоматичне закриття справ.

Саме про цю проблему йдеться у вимогах ЄС.

Одна з "правок Лозового" – найскандальніша з тих, що лишилися, – каже, що у разі, якщо суд на будь-якому етапі знайде порушення строків розслідування – він зобов'язаний закрити провадження взагалі і, відповідно, зняти з підозрюваного будь-яку відповідальність, навіть якщо прокурори вже мають достатньо доказів вини.

У купі з нечіткістю правил обчислення строків, які суди в останні роки трактували по-різному, це часом призводить до несподіваного закриття резонансних справ.

Вирішення цієї проблеми може бути різним, але головна ідея – зробити так, щоб у разі, якщо суд вирішив, що строки порушені – це не руйнувало справу автоматично.

Наприклад – дати прокурору можливість у такому разі передати справу в суд протягом п'яти днів з тими доказами, які є.

"Всі чотири наявні в парламенті проєкти пропонують виключити цей пункт 10 (про автоматичне закриття справ), і всі делегують підозрюваному право стежити за строками, тобто якась одностайність у шляхах вирішення проблеми є", – каже експерт Ради Європи Андрій Слюсар.

"Збереження п.

10 порушує права людини, оскільки є потерпілі, які не отримують жодної компенсації через вчинений проти них злочин, бо провадження закривається і підозрювані уникають відповідальності", – переконує Олександр Клименко.

Та ще категоричнішими виявилися іноземні партнери України.

Чого чекають ЄС та США.

На дискусії у "Єврохабі" з цього приводу були присутні європейські дипломати.

Утім, демонструючи важливість цієї теми для ЄС, позицію Євросоюзу виклав представник Єврокомісії Ян Петрі (гендиректорат "Правосуддя"), який включився у дискусію з Брюсселя по відеозв'язку.

І не з урочистим (та беззмістовним) вступним словом, як це часто буває, а з детальною промовою про те, як Україні треба змінити своє ставлення до слідства.

У Єврокомісії наголошують: Україна має змінити "філософію", підхід у ставленні до прокуратури.

Ян Петрі наголосив: Євросоюз вже не сприймає стандартний аргумент, що лунає з України (від частини депутатів, від бізнес-об'єднань тощо), про те, чому у "правках Лозового" були запроваджені настільки сильні обмеження для прокурорів.

"З 2018 року я постійно чую аргумент про зловживання в системі юстиції.

Але чи нормально виходити з базового припущення, що український прокурор за замовчуванням зловживає кримінальним процесом? – звернувся він до інших учасників дискусії, і сам же відповів на своє запитання.

– Часи змінилися.

Україна є країною-кандидаткою.

Ви проводите судову реформу.

Думаю, настав час змінити бачення і почати довіряти своїй прокуратурі".

Представник Єврокомісії також наголосив: у ЄС свідомі того, що окремі порушення трапляються.

Але це – не привід для таких драконівських обмежень.

"Винятки бувають, але до чого тут автоматичне закриття справ [за порушення строків]? Винятки долаються інакше", – пояснив він.

Один з ключових аргументів Євросоюзу за радикальний перегляд тих правил, що діють в Україні сьогодні, – те, що у жодній з держав-членів ЄС таких положень немає.

"Більшість держав-членів ЄС не мають жодного обмеження строків розслідування, бо вони довіряють прокуратурі.

Понад те, є думка, що якісне розслідування – також на користь обвинуваченого.

Права обвинувачених – вважатися невинуватими до вироку, мати доступ до матеріалів справи, мати адвоката тощо, але "швидке розслідування" не є таким правом.

Головне – якість", – пояснює європейський посадовець.

І насамкінець Ян Петрі навів приклад Австрії: це одна з небагатьох держав-членів, які мають часові обмеження терміну слідства – три роки.

"Але і після трьох років справа не закривається автоматично.

Слідчий суддя розглядає ситуацію і може продовжити термін ще на два роки.

І єдиний критерій, який розглядає суддя – це складність справи..

Таких положень, як в Україні, немає у жодній з держав-членів.

Саме тому ми вважаємо, що їх потрібно скасувати", – заявив представник Єврокомісії.

Утім, виступ представника ЄС і його категоричність не були несподіванкою (Брюссель недарма домігся фіксації цієї реформи також у передвступній дорожній карті).

Значно менш очікуваною стала публічна підтримка з боку США.

Американці тривалий час підтримували скасування або докорінний перегляд "правок Лозового", та після зміни адміністрації адвокація реформ з їхнього боку згасла.

Але це питання виявилося одним з тих, де США і досі зберігають тверду та публічну позицію.

Постійний юридичний радник Мін'юсту США Джаред Кімбол взяв слово, щоби підтримати свого європейського колегу (Кімбол кілька разів послався на виступ Петрі) та додатково захистити прокурорів, робота яких зараз підважена у складних справах через збереження "правок Лозового".

"Для прокуратури є ризик розкрити свою стратегію або кроки, яких вона вживає, і це може поставити під загрозу справу", – нагадав, зокрема, він, додавши також, що штучне пришвидшення розслідування "є шкідливим, бо обмежує можливість прокурора побудувати якісну справу".

"Якщо ви надаєте прокуратурі повноваження будувати стратегію справ, то дозвольте їм це (самим визначати термін слідства.

– ЄП), а якщо вони припустяться помилок або порушень, то ці дії прокурорів треба буде розглянути – або в рамках прокуратури, або в суді", – додав представник уряду США.

Та окрім суто процесуальних зауважень, американський представник наголосив також на іміджевій проблемі.

Можливо, навіть більш важливій.

"Потрібно зважати на те, як громадськість сприймає кримінальне правосуддя.

Моє враження: коли справи закривають ще до суду [зокрема, через "норми Лозового"] – то внаслідок цього люди втрачають віру в судову систему.

Натомість судовий процес, коли сторони представляють докази, дозволяє людям зробити власні висновки.

І це – плюс для довіри суспільства до держави, незалежно від того, виграє прокуратура справу чи програє.

Це не варто недооцінювати", – пояснив американський представник.

Автор: Сергій Сидоренко,.

редактор "Європейської правди".

Источник материала
loader
loader