/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F89b9d578a4577e529728235a273b9a09.jpg)
Що ж це за "мірка грошей", про яку співають у "Щедрику": перевірте свої знання давніх мірил
Які давні міри, якими користувалися українці й можна зустріти в усній народній творчості, розповідає 24 Канал.
Які міри можна зустріти в приказках та казках
Сучасною метричною системою ми користуємося не так давно – з 1927 року. В Радянському Союзі вирішили остаточно перейти на нові мірила, уніфікувавши їх з європейськими, але нові, тобто сучасні міри, вводилися на наших теренах з кінця ХІХ століття.
Цікаво! 20 (8) травня 1875 року 17 країн підписали Міжнародну метричну конвенцію "На всі часи, для всіх народів". Серед країн була і Російська імперія.
Проте, раніше користувалися іншою метричною системою, і ці міри залишилися у казках, прислів'ях та приказках. Їх називали – народною метрологією, оскільки міри формувалися чи від довжин людського тіла, чи від зусиль, яких людина докладає.
Перевірте себе, чи звертали ви увагу на ці міри й скільки це у сучасних мірилах.
Народні міри маси
- Золотник – 4,26 грама
- Гривня – 400 грамів
- Безмен – 1 кілограм
- Пуд – 16 кілограмів
- Корець – 1 центнер
- Ласт – 72 пуди – 1152 кілограми
- Гилетка – 25 кілограмів
- Фунт – 400 грамів.
Приклади з казок:
- "Чабанець" – хлопчик був такий сильний, що грався каменем, вага якого була 8 пудів. Він переміг змія, який перевертав каміння по 30 пудів.
- "Іван Богданець" – в Івана була палиця залізна у 100 пудів
- "Два брати" – у багатого в коморі було 200 пудів пшениці.
- "Кирило Кожум'яка" – у Кирила була булава пудів з 10, якою він поборов змія.
А ось, що можна зустріти у приказках:
- Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з'їсти.
- Прийде сто душ та візьме сто груш, то мало що останеться, а прийде сто душ, принесе сто груш, то буде мірка.
- Дурний, як сто пудів диму.
- Бабина гривна, всім людям дивна.
Народні міри об'єму та ваги:
- Мірка – дерев’яної посудини, якою найчастіше міряли зерно, близько 100 літрів
- Відро чи цебро – до 10 літрів
- Мішок чи міх – до 50 кілограмів
- Копа – 60 одиниць.
Найменшими мірами місткості сипких речовин були "пригорща", "жменя", "горстка", "пучка".
А ось, що з цими мірами можна зустріти:
- Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни, та всі неповні.
- Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила.
-
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей (Щедрик). - Більше як пів копи лиха не буде.
- За три копи куплена, на пів боку луплена (казка "Коза-дереза").
- Пушка духу, мішок смороду.
Чи не найчастіше можемо зустріти міри довжини:
- Сажень – 2,13 метри
- Вершок – 4,445 сантиметра
- Аршин – 75 сантиметрів
- Лікоть – 46 сантиметрів
- П'ядь – 17 – 20 сантиметрів
- Верста – 1,0668 кілометрів
- Миля – 7,5 кілометра
- Дюйм – 2,5 сантиметра
Міри на основі людського тіла / probapera.org
Давні міри у казках та приказках
А тепер пригадайте казки, які читали у дитинстві й на міри не звертали увагу:
- "Про правду і кривду" – люди носили воду за 30 – 40 верст тому, що чорт висушив болото.
- "Бідний вовк" – кравець міряв вовка аршином, "і вздовж аршин, і вшир аршин".
- "Ох" – ліс 4 милі на всі 4 сторони.
- "Летючий корабель" – чоловік міг застрелити птаха, який сидить за 100 миль від нього.
- "Мудра дівчина" – піп наказав Марійці виткати 100 ліктів полотна.
А ще ці міри фігурують у багатьох приказках:
- Бачити на сажень крізь землю.
- Коса сажень в плечах.
- Сім верст до небес і все пішки.
- До біди сім верст.
- Сім верст пішки для однієї кишки.
- За сім верст киселю́ ї́сти.
- Штири милі пішки за кавалок кишки.
- Міряти на свій аршин.
- Всіх під один аршин міряє.
- Аршинний товар.
- Аршин на піджак, а два — на латки.
- Баба сім миль з-за пекла.
- Від горшка два (три) вершка.
А ще часто можемо зустріти слова – купа, гурт чи громада. Ними обраховували кількість людей, часто для прийняття важливих рішень:
- В купі й беззубий собака гавкає.
- Як роблять у купі, не болить у пупі.
- Гуртом і каша краще їсться.
- В гурті робити – як із гори бігти.
- Гуртом добре й батька бити.
- Гуртом і чорта поборемо.
- Гуртом можна і море загатити.
- Гурту і вовк не страшний.
- Добре тим живеться, де гуртом сіється і жнеться.
- Більша громада, як одна баба.
- З громади по латці – голому свитка.
- З громади по крихті – голодному пиріг.
- За добру громаду варто і головою наложити.
- Що громада забажає, того і пан не поламає.
- Громада – великий чоловік.
Це далеко не усі міри, які побутували на теренах України. Крім того, були регіональні як назви, так і міри, і вони могли різнитися за кількістю.
Таку метричну систему можна зустріти й у художній літературі ХІХ – початку XX століття.
І сьогодні у селах можна почути давні міри, якими подекуди користуються селяни, наприклад, мірка – копа яєць до Великодня.
До слова, 20 травня – Міжнародний день метрології.

