«Варшава завжди претендувала на захід України». Польща відреагувала на статтю італійського ЗМІ

Міністерство закордонних справ Польщі відкинуло інформацію, опубліковану в італійській щоденній газеті «Libero», щодо нібито претензій Польщі на західну частину України. Речник МЗС Павел Вронський заявив, що такі твердження є елементом російської дезінформації. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Polsat News.

Як зазначає видання, польське МЗС офіційно втрутилося щодо статті в журналі «Libero», яка вийшла 19 червня. Праворадикальна газета, що видається в Мілані з 2000 року, опублікувала матеріал з нападками на Київ та зусилля президента України Володимира Зеленського посилити тиск Заходу на Росію.

У статті, поміж даних про кількість жертв та інформації про санкції, ближче до кінця з'являється польська тема. Автор стверджує, що «Київ має бути обережним з деякими союзниками». Далі він додає, що новий президент Кароль Навроцький (імовірно, мається на увазі глава Інституту національної пам'яті Польщі Кароль Навроцький, хоча в тексті помилково зазначено «президент») знову заявляє про бажання співпрацювати з Україною, але водночас вказує на невирішені історичні питання, такі як Волинська трагедія.

Ключове речення, що привернуло увагу польського посольства, звучить так: «Більше того, Варшава завжди претендувала на права на західну частину України, особливо на територію навколо Львова».

Посольство Польщі в Римі негайно відреагувало на цю публікацію. «Ми вказали, що таке твердження є елементом російської дезінформації», – підкреслив Павел Вронський.

Як зазначає видання, дійсно, питання розділу України регулярно з'являлося в російській пропаганді практично з початку повномасштабного вторгнення. Наприклад, у липні 2022 року колишній президент Росії Дмитро Медведєв опублікував карту «розділеної України», на якій західна частина країни була позначена як польська територія. Він, як і інші російські політики, неодноразово повторював подібні тези.

Згідно з результатами дослідження, українці, які перебувають у Польщі, не лише не навантажують економіку країни, а й роблять суттєвий внесок у її розвиток. Зокрема, тільки за останній рік рівень зайнятості серед біженців зріс з 61% до 69% річних.