«Ситуація складна». Сирський розповів про загрозу Сумам, протидію новим шахедам росіян та зміни в ЗСУ

Учора надвечір, 21 червня, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський провів зустріч з українськими та закордонними журналістами, щоб поділитися своїм баченням щодо протидії ворогу на фронті і в тилу й окреслити основні виклики для країни та її Сил оборони. Говорили про літній наступ росіян, кадрові зміни в керівництві Сухопутних військ та Сил безпілотних систем, про гостру потребу війська в людях і формування резервів, про ТЦК і штурмові полки, нові ворожі шахеди з реактивним двигуном та ідеї, як їм протидіяти, про нові підходи до ефективності мобільних вогневих груп, що їх збивають…

Загалом відверта розмова тривала дві з половиною години, але оскільки було побажання Генштабу про формат офрекордз, чимало зі сказаного мусимо залишити за межами цієї публікації. Журналістка «Главкома», яка взяла участь у цій зустрічі, ділиться головними тезами генерала Сирського.

Про загрозу Сумам та ситуацію на сумському прикордонні

Росіяни ведуть штурми, намагаючись створити так звану буферну зону в прикордонні Сумської та Харківської областей. Ситуацію на Сумщині Збройним Силам вдалося стабілізувати, і зараз росіяни зупинені по лінії Кіндратівка – Андріївка – Яблунівка – Юнаківка, далі лінія зіткнення виходить на державний кордон та частково переходить на територію Російської Федерації, в Глушковський район, де наші війська тримають плацдарм в 90 кв. км.

На цю ділянку в районі Глушково російське військове керівництво кинуло 10 тисяч своїх бійців. А загалом на Північнослобожанському напрямку нам протистоїть близько 50 тисяч ворожого війська, зокрема, це елітні частини: дві десантні дивізії, чотири основні бригади ЗС РФ та 177-й полк морської піхоти Каспійської флотилії.

Головком повідомив, що нашим угрупованням на Сумському напрямку командує бригадний генерал Олег Апостол, який нещодавно був призначений командувачем Десантно-штурмових військ. «Керує достатньо вдало», – оцінює Сирський.

Наші дії на Курщині, в Глушковському районі, скували частину ворожих сил, які збиралися перекинути під Покровськ, каже головком: «Одна з бригад, яка вже рухалася на Покровський напрямок, була повернута знову на Курський напрямок».

«Ви пам’ятаєте, що свого часу наша Курська операція відтягнула майже 63 тисячі російських військових, а сумарно з північнокорейцями – близько 70 тисяч, – сказав Сирський. – Це дало нам змогу послабити тиск противника на основних напрямках, дало можливість перегрупувати війська. І взяття ворогом Покровська, анонсоване ще з вересня 2024 року, досі не відбулося зокрема й завдяки проведенню нами Курської операції».

На питання журналістів щодо погрози Путіна захопити Суми, Олександр Сирський відповів, що такі наміри, вочевидь, є. Зараз, за його словами, на всіх загрозливих напрямках фронту триває активна робота з обладнання оборонних рубежів та будівництва інженерно-фортифікаційних споруд та встановлення антидронового покриття, і Суми та область у цьому сенсі – в пріоритеті.

Також журналісти запитали, чи не можуть заплановані у Білорусі на вересень спільні російсько-білоруські навчання «Захід-2025» перерости в плацдарм для наступу на Україну. Сирський відповів, що не можна виключати такої можливості, зокрема, з огляду на підступний напад у лютому 2022 року саме з території Білорусі, де після аналогічних навчань ворожі війська не було відведено на місця дислокації.

Про найбільш загрозливі напрямки на Донбасі

На Сході противник намагається просуватися практично по всій лінії зіткнення, найбільш інтенсивні штурмові дії веде на Лиманському і Добропільському, а також на Покровському та Новопавлівському напрямках. Ситуацію на лінії фронту на Донбасі Сирський називає складною. Зокрема, помітні зусилля росіян прорватися до Константинівки.

Щодо  спроб ворога південніше Покровська вийти на адміністративну межу Донецької і Дніпропетровської областей, то на думку головнокомандувача, це має не так військову, як психологічну, пропагандистську мету. Минулого тижня окремі штурмові групи наближалися до цієї межі, просочилися вглиб на два кілометри, але були розбиті й відкинуті назад. Такі спроби були й раніше, «Лізуть і лізуть», – по-народному відкоментував генерал.

На Запоріжжі, як можна зрозуміти зі слів Сирського, ситуація дещо спокійніша: оскільки там степи і нападників видно, як на долоні, росіяни намагаються вести піші штурми, наразі безуспішно.

Загалом зараз на території України перебуває вороже угруповання у 695 тис. військових. Противник переважає в силах та засобах.

Щодо питань фортифікацій

«Бачення доцільності тих чи інших фортифікаційних споруд змінилося. На початку повномасштабної російської агресії будувалися величезні опорні пункти, батальйонні райони оборони... Як показав досвід Бахмута, в такому вигляді вони втратили свою актуальність. Збройні Сили перейшли до ротних опорних пунктів, потім – до взводних. Тепер ми бачимо, що найбільш ефективна позиція – максимум на відділення. А в основному це групи окопів, навіть так звані «лисячі нори», які унеможливлюють застосування противником ударних дронів. Адже зараз дрон, особливо на оптоволокні, може проникнути в будь-яку щілину», – вважає Сирський. І наголошує: нині всі укриття та фортифікаційні споруди повинні мати антидроновий захист, ходи сполучення між ними повинні бути прикриті, щоб захистити від ураження і наших солдатів, і пілотів безпілотних систем. Сьогодні, під час війни дронів, оператори БпЛА стали одною з головних мішеней для ворожих безпілотників і потребують не меншого захисту, ніж піхотинці на нулі.   

Водночас, каже генерал, «будь-яке укріплення є дійсно ефективним тільки тоді, коли воно зайняте військовими; якщо ж в укріпленні немає військовослужбовців або їх кількість недостатня– наприклад, коли побудовано нормальний опорний пункт, але в ньому залишаються два-три солдати, – звичайно, це укріплення не відіграє свою роль».

Лінія оборони складається з трьох етапів, нагадав головком. Першу лінію готують військові безпосередньо в ході бойових дій. Друга лінія готується, як правило, інженерними підрозділами Збройних Сил та Державною спеціальною службою транспорту спільно з цивільними організаціями. І третя лінія, капітальна, будується обласними військовими адміністраціями. Є багато питань, якісна чи неякісна така лінія оборони, зауважив Сирський.

Про мобілізацію та брак резервів

Вочевидь, нам бракує резервів. Тим часом як росіяни лише в 2024 році набрали близько 440 тисяч контрактників.

Загалом зараз на території України перебуває вороже угруповання у 695 тис. військових. Жива сила противника переважає, Росія готується до війни на виснаження, зокрема і в цьому сенсі – виснаження уркаїнських оборонців через м’ясні штурми, хоче, так би мовити, задавити масою.

Головнокомандувач ЗСУ, звісно, відмовився називати цифру чоловіків, яких Україна мобілізує щомісяця, проте дав зрозуміти, що вона не є достатньою для формування дієвих резервів. Мобілізація є непопулярним заходом, але ж в умовах війни жодна країна не уникла мобілізації, наголошує він.

Тому знов постає питання змін у ТЦК, чим має опікуватися новопризначений командувач Сухопутних сил генерал Шаповалов (територіальні центри комплектації та соцпідтримки перебувають у підпорядкуванні саме Сухопутних військ). «Змінити підходи до мобілізації – завдання нового командування... ТЦК повинні змінити своє обличчя», – говорить Сирський. Ті ганебні випадки порушень під час процесу мобілізації не додають іміджу всім ЗСУ.

Утім, питання мобілізації є комплексним і не залежить тільки від внутрішніх змін політики в самих Збройних Силах. На питання «Главкома», чи говорить відверто про це Сирський президентові Зеленському, адже мобілізація – проблема політична, комплексна, а не винятково справа ЗСУ, генерал відповів, що «ми постійно про це говоримо».

Про боротьбу з ворожими «шахедами»

Безсумнівно, у фокусі уваги журналістів були масовані атаки на тилові міста України, які чимдалі приносять більше жертв серед мирного населення. «Шахеди» ворог модернізував, вони стали літати вище і, схоже, стали менш уразливими до вогню мобільних вогневих груп?

Відповідаючи на питання журналістів, Олесандр Сирський насамперед наголосив, що ми маємо обмежений ресур керованих ракет, тож пріоритетними для ураження «шахедів» лишаються мобільні вогневі групи. Саме на них припадає найбільша частка знищених ударних БпЛА: ефективність МВГ становить до 40%. Водночас одним із перспективних напрямків протидії «шахедам» головком називає легкомоторну авіацію, тобто передовсім гелікоптери. «Вона у нас є, і є нові проєкти за рахунок фінансової й матеріальної допомоги з боку наших іноземних партнерів. Цей напрямок буде розвиватися. Ми отримуємо сучасні літаки легкомоторної авіації, які мають сучасне озброєння та засоби навігації, що підвищить ефективність протидії ударним дронам росіян», – зазначив Сирський.

Також ефективним засобом боротьби з «шахедами» є армійська авіація, яка застосовується щоденно та бере  участь у  відбитті дронових атак: «Ми масштабуємо цей напрямок. Організована співпраця з партнерами, в першу чергу з канадськими, які дають нам можливість отримати сучасні системи спостереження, прицілювання, що підвищує бойові можливості наших гелікоптерів».

За словами головнокомандувача, триває робота над удосконаленням засобів радіоелектронної боротьби, і тут триває постійне суперництво з ворожими розробниками РЕБ. Навіть такі ракети, як «Кинджал», як довела практика, є уразливими до РЕБ.

Змагання технологій є важливою історією в цій війні. Викликом для Сил оборони можуть стати анонсовані противником розробки «шахедів» з реактивним двигуном, і вже зараз в українській оборонці думають про способи, як їм протидіяти.

Про війну дронів, війну технологій

Війна – це змагання економік, це протистояння в науково-технічному прогресі. За словами генерала Сирського, на даний час кількість FPV-дронів з нашого боку переважає кількість таких дронів з боку противника.

«Ми знаємо про плани РФ, про ті задачі, які в них поставлені для нарощення кількості дронів. Знаємо, що вони добилися успіху, наприклад, у виробництві дронів на оптоволоконному керуванні. Тут у них, на жаль, є перевага і в кількості, і в дальності їхнього застосування. Маємо вже приклади, коли дрони на оптоволокні літають на відстань до 40 кілометрів, – розповідає головнокомандувач. – Ми в цьому процесі наразі наздоганяємо. У нас теж з'явилося достатньо виробників, які виготовляють, наприклад, дрони з 20-кілометровим оптоволоконним кабелем».

«Армія майбутнього повинна бути високотехнологічною, – висновкує він. –  Звичайно, солдат на полі бою залишиться. Але його частка буде зведена до мінімуму. Та, звичайно, це найбільша цінність – наш солдат, наш піхотинець. Ми будемо робити все, щоб зберегти нашого піхотинця, щоб він керував спочатку дроном, роботизованою платформою, а потім уже йшов сам».

Сирський зауважив, що наш досвід у новітній війні переймають партнери з країн НАТО, адже сьогодні на полі бою застосовуються такі практики, яких раніше не знала військова наука. І ще раз нагадав про те, що Україна першою в світі створила окремий вид військ – Сили безпілотних систем. Днями там змінився командувач: натомість Вадима Сухаревського призначено очільника бригади безпілотників «Птахи мадяра» Роберта Бровді.

Про призначення Мадяра командувачем Сил безпілотних систем

«Ви знаєте, що в нас відбулася заміна. На посаду командувача Сил безпілотних систем призначений майор Роберт Бровді, колишній командир 414-ї бригади безпілотних систем. Людина досвідчена, з величезним досвідом, який пройшов на війні шлях добровольця, командира взводу, роти, батальйону, полку, бригади БпС, зараз – командувачі цього нового роду військ. Він дуже інтенсивно взявся за роботу, користується повагою в цьому середовищі. Я вже бачу результати єднання між командирами, більш ефективного виконання завдань, контролю за їх виконанням, – оцінює Сирський. – Перед новим командувачем стоїть задача більш ефективно розвивати цей сучасний рід військ. Провести інтеграцію передових підрозділів, які входять в «Лінію дронів» та власне в Сили безпілотних систем. Майор Бровді взяв зобов’язання, щоб шість-сім підрозділів Сил безпілотних систем увійшли до топ-10 ефективних частин, які показують найкращі результати у знищенні противника [дронами]. І я знаю, що він їх виконає».

Перехід армії на нову управлінську структуру – систему корпусів

Як відомо, минулого року розпочалася реорганізація ЗСУ, почалося створення армійських корпусів, що має підвищити ефективність наших бойових дій та зменшити навантаження на органи військового управління. Задача –зменшити кількість об'єктів управління, які безпосередньо підпорядковані конкретному органу (армійському корпусу). Корпуси, на відміну від ОТУ (оперативне угруповання військ), є органами військового управління, які діятимуть на постійній основі. За словами Сирського, рівень ОСУВ залишається (воно у нас одне, ОСУВ «Хортиця», яке підпорядковується нині Командуванню Об’єднаних сил, керувати яким нещодавно призначили генерала Драпатого), а всі ОТУ поступово будуть ліквідовані.

«Перша черга управлінь армійських корпусів із підрозділами забезпечення вже завершили бойове злагодження та прийняли свої смуги відповідальності і визначені комплекти військ. Надалі – наступні черги, і так усі корпуси займуть свої смуги. Таким чином у нас буде завершений перехід на корпусну систему та відповідна перебудова нашої оборони.

Ідеться насамперед про більш ефективне використання всіх наявних сил і засобів, оптимізацію розподілу нашої артилерії, а також збільшення кількості підрозділів безпілотних систем. Я сподіваюся, що така реорганізація дасть нам можливість, по-перше, зекономити особовий склад, тобто більш раціонально використовувати наших військовослужбовців, які безпосередньо виконують бойові завдання. А також – створити більше дієздатних резервів, щоб мати змогу проводити активні контрнаступальні й наступальні дії», – каже головком.

Він зауважив, що командири корпусів підібрали людей у штаби, всім їм було надано право підбирати заступників, яких вони бажають.

«Переважна більшість командирів корпусів – це колишні командири бригад, які відзначились на полі бою. Їхні заступники, начальники штабів – так само. Відбулося омолодження складу оперативного командування, – підкреслив Сирський. – Ми сподіваємося, що така реорганізація дасть нові можливості в плані ефективності застосування частин, застосування бойового досвіду, посилення контролю за бригадами, зменшення наших втрат та збільшення обсягів знищених ворогів».

Про удари в глибину РФ

DeepStrike, удари в глибину ворожої території, на думку Сирського, є, напевно, «однією із найсильніших наших сторін, коли ми маємо ефективність, яка в 15 разів переважає наші затрати ураження».

Згадайте, як під час переговорів ворожа сторона запросила як одну з умов, щоб ми не завдавали удари по їхній нафтопереробній промисловості. Це свідчить тільки про те, що наші удари дійсно ефективні, підкреслив генерал.

«Звичайно, ми будемо продовжувати [ураження по території Росії за напрямком DeepStrike]. Будемо нарощувати масштаби, глибину. З урахуванням того, що ми не воюємо проти населення – ми воюємо і знищуємо суто військові об'єкти».

Олена Зварич, для «Главкома»