Як далеко потрібно бути від епіцентру ядерного вибуху, щоб вижити

Відстань має значення

Станом на початок 2025 року в світі лишилося понад 12 тисяч ядерних боєголовок. І хоча після 1945 року їх більше ніколи не застосовували у війні, теоретичні розрахунки наслідків можливого вибуху допомагають краще зрозуміти реальну загрозу, повідомляє 24 Канал з посиланням на ScienceAlert.

Вчені кажуть, що виживання залежить не лише від потужності бомби, а й від погодних умов, часу доби, типу вибуху (наземний чи повітряний) та географії місцевості. У прикладі, який розглянули в AsapSCIENCE, йдеться про вибух боєприпасу потужністю 1 мегатонна – у 80 разів сильнішого, ніж бомба, скинута на Хіросіму.

Світло й тепло: перша смертельна хвиля

Близько 35% енергії ядерного вибуху припадає на теплове випромінювання. Воно розповсюджується приблизно зі швидкістю світла, тому перше, що вас вразить, це спалах сліпучого світла й тепла.

• У ясний день тимчасова сліпота може виникнути навіть на відстані до 21 кілометра від епіцентру, а вночі – до 85 кілометрів.
• Теплове випромінювання викликає опіки: на відстані 11 кілометрів можливі легкі опіки першого ступеня, тоді як у межах 8 кілометрів – уже третій ступінь, що руйнує тканини.

Якщо такі ураження охоплюють понад чверть тіла й немає медичної допомоги, це може виявитися смертельним.

Навіть колір одягу має значення: світлий краще відбиває енергію, темний – поглинає. Але це вже не матиме значення для тих, хто надто близько до вибуху: температура в епіцентрі може сягати 100 мільйонів градусів Цельсія – у п’ять разів більше, ніж у ядрі Сонця.

Вибухова хвиля: руйнування й тиск

Окрім тепла, є ще й вибухова хвиля – вона стискає повітря навколо й утворює надзвичайно потужний тиск.

• У межах 6 кілометрів від вибуху сила удару складе 180 тонн на поверхню. Вітер може сягати швидкості 255 км/год.
• На відстані 1 кілометра тиск зростає в чотири рази, а пориви вітру – до 756 км/год.

Хоча людське тіло здатне витримати значний тиск, більшість загине через обвал будівель. Але навіть якщо людина виживе, це ще не кінець – далі настає радіаційне опромінення.

Радіація та попіл: загроза після вибуху

Бомби, скинуті на Хіросіму та Нагасакі, вибухнули у повітрі. Якби вибух стався на землі, радіоактивний пил піднявся б у верхні шари атмосфери, звідки зміг би опинитися на величезних відстанях.

Так зване ядерне випадіння загрожує отруєнням навіть тим, хто перебуває далеко від епіцентру. Радіоактивні частинки можуть подолати неймовірні відстані. Нещодавнє дослідження показало, що залишки радіоактивного вуглецю від випробувань ядерних бомб часів Холодної війни були знайдені аж у Маріанській западині, найглибшій точці світового океану.

Тим часом згідно з моделюванням 2019 року, ядерний конфлікт між Росією та США може призвести до "ядерної зими" – планета сильно охолоне через масивні хмари сажі в атмосфері. Рослини загинуть першими, а після них – травоїдні тварини. Далі без їжі залишаться хижаки. Більшість людей, які переживуть таку війну, зіткнуться з масовим голодом, адже вирощувати їжу на вулиці буде неможливо, а харчів з теплиць вистачить не всім.