Угода про трибунал для Путіна, результат "референдуму" Орбана, ультиматум Фіцо: новини дня

Україна і Рада Європи підписали угоду про створення трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України.

Росія очікувано його не визнала і погрожує країнам, які до нього долучаться.

Трамп розхвалив саміт НАТО, на якому погодили найбільше з кінця "Холодної війни" зростання оборонних витрат, а польський глава МЗС допустив, що влада Путіна може впасти в разі повторення гонки озброєнь часів "Холодної війни".

Все важливе і цікаве за четвер, 26 червня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Угода про "трибунал для Путіна".

Вчора ввечері президент Володимир Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України.

Угоду підписали в будівлі Ради Європи у Страсбурзі під час першого візиту Зеленського в цю організацію.

Майбутній спецтрибунал дозволить проводити розслідування проти найвищого керівництва держави, яке зазвичай захищене персональними імунітетами, але винесення вироків буде можливим лише після втрати ним посад.

Крім того, трибунал матиме міжнародну правосуб’єктність, а не статус гібридної або національної структури.

Його основу становить стаття 8 bis Римського статуту МКС, доповнена критеріями загарбницької війни з резолюції 3314 Генасамблеї ООН.

Також передбачається, що трибунал зможе ухвалювати вироки навіть без присутності обвинувачених, зокрема – проти політичного та військового керівництва Росії, а потенційно також Білорусі та КНДР.

Після підписання угоди президент України Володимир Зеленський закликав європейських політиків розбудувати "трибунал проти Путіна", щоб його рішення стали історичним аналогом Нюрнберзького процесу.

"Ви чітко показали, що російський напад на Україну – це напад на всю Європу.

І це саме так! Це війна проти нашого спільного способу життя", – заявив він.

Президент визнав, що підписання угоди з Радою Європи про створення цього суду – це "тільки початок".

"Нам треба докласти зусиль, щоб це запрацювало.

Щоб кожен російський злочинець стикнувся з правосуддям.

Включаючи Путіна!" – наголосив Зеленський.

За його словами, важливо забезпечити, щоб рішення спецтрибуналу визнавали на значній частині світу: "Треба, щоб воєнним злочинцям було ніде сховатися.

Ані в Європі, ані будь-де".

У ЄС привітали підписання угоди про спецтрибунал щодо злочину агресії РФ.

"Агресори повинні постати перед суддями.

І справедливість переможе", – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Очільниця європейської Дипломатії Кая Каллас наголосила, що угода надсилає чіткий сигнал: ніхто з керівництва Росії не є недоторканним.

Вона також зазначила, що "кожен сантиметр війни Росії задокументований".

"Немає місця для сумнівів – і немає місця для безкарності", – підкреслила Кая Каллас.

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова очікувано заявила, що Москва не визнає юрисдикції Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

"Приєднання до нього будь-якої з держав будемо розцінювати як ворожий демарш, що відображає прагнення не до врегулювання, а до поглиблення нинішньої кризи навколо України", – додала вона.

Про деталі угоди щодо "трибуналу для Путіна" і те, як у ПАРЄ зустрічали українського лідера, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Трибунал від Гааги до Страсбурга: пояснюємо наслідки угоди, яку підписав Зеленський.

Гонка озброєнь?.

Сьогодні на саміті Європейська рада затвердила висновки, частина яких стосується безпеки і оборони.

"Європейська рада наголошує на необхідності продовжувати суттєво збільшувати витрати на оборону і безпеку Європи та краще інвестувати разом, відзначаючи також зобов'язання, взяті на саміті НАТО у червні 2025 року", – наголошується у висновках.

26 країн Європейського союзу (крім Угорщини) готові продовжувати надавати Україні фінансову допомогу і зберігати цей підхід у довгостроковій перспективі.

Президент США Дональд Трамп у соцмережах розхвалив як "найпродуктивніший в історії" саміт НАТО, який пройшов 25-25 червня в Гааз.

"Вчорашній саміт НАТО був величним, найбільш об’єднаним і найпродуктивнішим в історії.

Чудовий день з неймовірними і турботливими лідерами.

Домовленість про 5% надає НАТО реальну силу!" – написав президент США у соцмережі Truth Social.

Як повідомляла "ЄП" у своїй статті, задача "задобрити Трампа" була ключовою для господарів гаазького саміту, цього не приховували.

Програму саміту підлаштували під всі забаганки президента США, а чимало лідерів, зокрема генсек НАТО Марк Рютте, відкрито лестили Трампу.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський допустив, що влада господаря Кремля Владіміра Путіна може впасти в разі повторення гонки озброєнь часів "Холодної війни".

"Він сам колись сказав, що Радянський Союз розпався, тому що витрачав занадто багато на озброєння, а зараз він робить те саме", – звернув увагу глава польського МЗС.

Натомість у Росії кажуть, що збільшення оборонних витрат НАТО на них не вплине.

Зокрема, російський міністр закордонних справ Сергєй Лавров не думає, що вплив оголошеної членами НАТО мети у 5% ВВП витрат на оборону "буде якимось значним".

Президент Литви Гітанас Науседа висловив сумніви, що війна РФ проти України закінчиться в найближчі три роки, через відсутність відповідної волі у Росії.

Тим часом німецький оборонний концерн Rheinmetall повідомив, що Нідерланди профінансують виробництво гібридних машин для України.

Замовлені варіанти – це пілотовані/безпілотні наземні машини.

Вони будуть поставлені Збройним Силам України для посилення їхніх можливостей з евакуації поранених поблизу лінії фронту.

Машини мають бути поставлені у 2026 році.

Настрої у Польщі.

Прихильників вступу України до ЄС і НАТО у Польщі зараз менше, ніж противників.

Про це свідчать результати опитування від IBRiS на замовлення порталу Defence24 та ініціативи Stand With Ukraine.

За вступ України до ЄС висловилися 35% опитаних, до НАТО – 37%.

При цьому проти – по 42% респондентів.

Крім того, це ж опитування показало, що 46% поляків виступають за скорочення військової допомоги Україні.

Причинами для такої відповіді називають побоювання щодо боєготовності польської армії та сумніви у прозорості використання допомоги.

Тим часом Варшава продовжує робити кроки, які дозволять їй посилити власну оборону.

Сейм Польщі проголосував за вихід із Оттавської конвенції, яка забороняє використання, виготовлення, накопичення й передачу протипіхотних мін.

До того ж польський парламент ухвалив закон, що спрощує інвестиції в оборону.

Разом з погіршенням ставлення поляків до українців, послаблюють міждержавні відносини між країнами.

А політики, усвідомлюючи тенденції, підлаштовуються під електорат і тільки посилюють антиукраїнську риторику.

Переможець нещодавніх президентських виборів Кароль Навроцький отримав найбільше голосів виборців не в останню чергу через його ставлення до України.

Хоча президент Польщі Анджей Дуда вважає, що його наступник Кароль Навроцький, який робив антиукраїнські заяви, після вступу на посаду матиме погляд з іншої перспективи, ніж під час виборчої кампанії.

За його словами, коли Навроцький опиниться на робочому місці президента Польщі і подивиться на світ з цієї унікальної, єдиної у своєму роді перспективи, "буде зовсім інша ситуація, ніж президентська виборча кампанія".

Угорський прем’єр Віктор Орбан після ознайомлення з результатами опитування у Польщі заявив про "великий поворот".

"Вже й поляки не хочуть, щоб Україна вступала до НАТО та ЄС".

Європа прокидається!", – прокоментував Орбан.

Результат "референдуму" Орбана.

В уряді Угорщини оголосили результати пропагандистського "референдуму" щодо вступу України в ЄС: 95% угорців нібито проти.

Заявлена кількість учасників "референдуму" складає приблизно 29% від кількості угорських виборців, які минулого року були у списках для участі у виборах до Європарламенту (7,8 млн осіб).

Портал Telex звертає увагу, що кількість голосів та загалом результат голосування може викликати обґрунтовані сумніви, оскільки практична перевірка засвідчила, що одна особа може проголосувати двічі, якщо зайде у систему з різними адресами електронної пошти.

Адам Шлапка, міністр європейських справ Польщі, яка в цьому півріччі головує в Раді ЄС, закликав угорський уряд запитати в угорської меншини на Закарпатті, чи хочуть вони бути в ЄС, і на основі того приймати рішення щодо України.

"Я запевняю, що угорці з України воліють бути в Європейському Союзі, ніж не бути.

Бо саме їх називають причиною, чому це блокується", – сказав міністр.

Глава уряду Угорщини Віктор Орбан заявив, що результати так званого "референдуму" щодо вступу України в ЄС, уповноважили його ще гучніше виступати проти вступу України в ЄС на всіх майданчиках.

"Якщо ми візьмемо Україну в ЄС, ми з нею інтегруємо війну.

А ми не хочемо бути в одній спільноті з країною, що у стані війни і становить безпосередню загрозу для нас.

Тому що якщо член ЄС у стані війни – це означає, що і ЄС у стані війни.

Нам це не подобається", – заявив угорський прем’єр перед самітом лідерів Євросоюзу, який сьогодні стартував у Брюсселі.

Тим часом в Угорщині представили результати опитування, згідно з яким лідера опозиції країни Петера Мадяра вважають придатнішим керувати країною за Орбана.

Ультиматум Фіцо.

Редактор "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк повідомив, що на Європейській раді лідери Євросоюзу досягли політичної домовленості про продовження санкцій проти Росії ще на пів року, але не погодили схвалення нового пакета обмежень.

"Словаччина досі не дала зеленого світла.

Дискусії, ймовірно, відновляться між послами найближчими днями", – написав журналіст.

Він не згадав при цьому про Угорщину, яка теж попрожувала блокувати санкції.

Словацький прем’єр Роберт Фіцо заявив, що Словаччина вимагатиме відкласти голосування за 18-тий пакет санкцій проти Росії до вирішення питань, що турбують Словаччину щодо постачання газу після 2027 року.

Згдомо Фіцо повідомив, що зустрівся з главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та озвучив після зустрічі з нею список вимог на випадок припинення поставок російського газу.

Він описав розмову з фон дер Ляєн як "дуже конструктивну і прагматичну" та зазначив, що вони зосередились на "чотирьох або п'яти основних питаннях, які є для нас надзвичайно важливими".

А ще всі лідери ЄС, крім прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, виступили за переговори з Україною та звернулися до Єврокомісії "активізувати роботу щодо вступу".

Президент України Володимир Зеленський звернувся до Європейської Ради за відеозв’язком.

Президент Румунії анонсував відкриття першого перемовного кластера для Молдови 4 липня, а Європарламент готується відкрити офіс у Молдові.

Тим часом в ЄС викрили масштабну схему ввезення шахрайського імпорту з Китаю, а фінські ЗМІ з'ясували, як РФ продовжує отримувати запчастини для своєї цивільної авіації.

Щодо удару США по Ірану.

Саміт ЄС закликав Іран і Ізраїль не допустити нової ескалації між ними.

За даними Financial Times, у Європі вважають, що удари США не знищили запаси урану Ірану.

Директор Центрального розвідувального управління США Джон Редкліфф підтвердив, що американський удар по іранських ядерних об’єктах завдав їм серйозних пошкоджень.

Раніше американські ЗМІ публікували інформацію щодо того, що удари США по ядерній програмі Тегерана відкинули її лише на кілька місяців.

За даними Axios, у Трампа обмежать обіг інформації після витоку про наслідки ударів по Ірану.

А ще президент США вимагає звільнити журналістів через злив про удари по Ірану.

Решта новин.

Посли G7 вітають останній крок у процесі відбору директора БЕБ.

Норвегія скерує $6 млн на підтримку жіночих організацій в Україні.

У Німеччині підтвердили вирок подружжю, яке вбило двох українок і вкрало дитину.

Норвегія посилює мовні вимоги для іноземців, які хочуть постійно проживати в країні.

Шведські ультраправі перепросили за колишні звʼязки з нацизмом та антисемітизмом.