Ярослав Юрчишин: Протидія SLAPP-позовам — це зобов’язання України перед ЄС, але ми самі в цьому максимально зацікавлені

Робоча група при Комітеті ВРУ з питань свободи слова підготувала проєкти пропозицій щодо протидії SLAPP — так званому позовному спаму, які планується презентувати восени, а опісля розпочати етап адвокації напрацювань у парламенті. 

Про це повідомили учасники круглого столу «Як Україна буде протидіяти SLAPP», що відбувся 25 червня у пресцентрі «Укрінформ».

Захід був організований Комітетом ВРУ з питань свободи слова, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, ГО «Платформа прав людини» та Національним комітетом Міжнародної програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP).

SLAPP — це стратегічні позови проти участі громадськості (Strategic Lawsuits Against Public Participation). Вони подаються з метою залякати або змусити замовкнути журналістів, активістів, правозахисників чи інші сторони, які висловлюють суспільно важливу позицію. Такі справи не мають на меті правосуддя, а використовуються як інструмент тиску.

Ініціатор створення робочої групи з протидії SLAPP, голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зазначив, що необхідно знайти ефективні запобіжники від зловживань правом на позов та чітко визначити у законодавстві, що власне можна вважати SLAPP. 

«Для нас це робочий процес, бо це зобов'язання України в процесі євроінтеграції. Відповідно, ми маємо в своєму законодавстві визначити, що таке в українському розумінні SLAPP, але щоб це повністю відповідало міжнародним стандартам.

SLAPP — це зловживання, метою якого є створення перешкод активістам і журналістам виконувати свої соціальні і професійні функції, витягаючи їх увагу на довгі, тривалі, переважно беззмістовні судові процеси.

І з точки зору судової гілки влади — це теж проблема, оскільки насправді такі фейкові справи відтягають увагу від реальних справ, а з тим станом судової системи, яку ми зараз маємо, з великою кількістю вакансій, з величезною кількістю військових злочинів, вчинених країною-агресором проти нас, зрозуміло, що ми максимально зацікавлені, щоби суди не були перевантажені так званим позовним спамом», — розповів Юрчишин.

За його словами, робоча група з напрацювання ефективних механізмів протидії SLAPP складається з 28 учасників, серед яких представники громадськості, медіаспільноти, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, народні депутати України тощо.

Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк

Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк зауважила, що є чимало прикладів таких позовів проти журналістів як на національному, так і на регіональному рівнях. З останніх випадків, ознаки SLAPP мають позови проти закарпатської журналістки Олени Мудрої.

«Ми повинні адаптувати законодавство до європейських стандартів, включно з Європейським актом про свободу слова. Сьогодні немає законодавчої бази, немає визначення в українському законодавстві, але в "Законі про медіа" у нас є закладені певні основи для того, щоб ми рухалися далі. Проти цензури, проти дезінформації. І тут основне, коли буде проголосований наш законопроєкт №12111 (Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа), який все очікує і очікує, але ми повинні дбати про те, щоб він все ж таки нарешті потрапив до зали», — каже Ольга Герасим’юк.

Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук повідомила, що SLAPP також використовують росіяни як інструмент гібридної війни. Наприклад, російські олігархи подають позови проти журналістів у Великій Британії, Данії та інших країнах Європи, де судові процеси є дороговартісними, тож не всі редакції мають змогу довести справу до кінця.

Проте в Україні підтримку у протидії SLAPP готова надати Рада Європи. За словами Кравчук, європейські партнери вже мають відповідні програми, в тому числі тренінги для суддів.

Народний депутат, член Комітету з питань свободи слова Євгеній Брагар зауважив, що наразі ключовим завданням є напрацювання балансу, щоб не лише уникнути можливості тиску на журналістів, а й зберегти право позивача на судовий захист.  

«Головною задачею нашої групи є не перетиснути в одну в ту чи іншу сторону. Ми насправді йдемо наче по мінному полю. З однієї сторони є досить радикальне бажання журналістів прямо заборонити будь-який позов проти них, що є теж неправильним. І з іншої сторони реальна потреба захистити право на свободу слова та репутації. Ми повинні знайти рішення, яке задовільнить усі сторони», — пояснив Євгеній Брагар.

Старша юристка ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Тетяна Авдєєва

Старша юристка ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Тетяна Авдєєва зазначила, що SLAPP-позови не обов’язково стосуються порушення честі і гідності особи, це загалом будь-яке зловживання в межах судового провадження. За її словами, такі позови можна визначити за деякими індикаторами, такими як дисбаланс влади з боку позивача, паралельні транскордонні провадження, непропорційні засоби правового захисту позивача та інші.  

Індикатори SLAPP-позовів

Медіаюристка, адвокатка ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко звернула увагу, що імплементація спеціального закону щодо протидії SLAPP має враховувати закон про цивільне партнерство. Наразі немає механізмів захисту цивільних партнерів журналістів, які в разі хвороби або їхньої смерті можуть стати правонаступниками судових справ, або претендувати на відшкодування збитків. Також вона запропонувала створити публічний реєстр SLAPP-справ, в якому б на регулярній основі велася статистична звітність. Це б дозволило б передбачити, які SLAPP-механізми можуть використовуватися в майбутньому.

Фото: Укрінформ