Чи варто бути ввічливим з ШІ: яка ціна слова "дякую" і як це з'їдає значну частину енергії Землі
Чи варто бути ввічливим з ШІ: яка ціна слова "дякую" і як це з'їдає значну частину енергії Землі

Чи варто бути ввічливим з ШІ: яка ціна слова "дякую" і як це з'їдає значну частину енергії Землі

Штучний інтелект уже перестав бути лише інструментом – він дедалі глибше проникає в повсякденне життя, трансформуючи освіту, медицину, комунікацію, економіку. Водночас із цим зростає і його екологічний слід. Високі енергетичні потреби, колосальне водоспоживання, електронні відходи та залежність від рідкісних мінералів – усе це невіддільні складники розвитку сучасного ШІ.

Попри заяви про "м'яку сингулярність" та амбіції технокомпаній на кшталт OpenAI, Google і Microsoft, вартість прогресу для планети виявляється дедалі вищою. Нові дослідження показують, навіть ввічливість у зверненні до чат-ботів коштує мільйони доларів на електроенергію, а кожен запит – це ще одна крапля води з дефіцитних ресурсів.

Як саме виглядає екологічна реальність за фасадом цифрових інновацій – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Чемність, яка коштує мільйони

Цьогоріч CEO OpenAI, компанії-розробника ChatGPT, Сем Альтман знову привернув увагу – цього разу не через нову функцію ChatGPT, а через те, скільки енергії споживає ввічливість користувачів. Виявляється, фрази на кшталт "будь ласка" і "дякую", які мільйони користувачів щодня додають до своїх запитів у чат-ботах, виливаються для компанії у десятки мільйонів доларів. І все це – у вигляді витрат на електроенергію.

Коли хтось у соцмережі X саркастично поцікавився, скільки електроенергії даремно витрачається на ввічливість до ШІ, Альтман несподівано відповів:

Десятки мільйонів доларів, витрачені не дарма.

З погляду інженерів, ця поведінка користувачів не така вже й безглузда. Дизайнер Microsoft Куртіс Біверс стверджує, що ввічливість у запитах сприяє більш професійним і орієнтованим на співпрацю відповідям з боку ШІ. Чим виразнішим і коректнішим є запит, тим якісніший і відповідніший результат.

Проте за ці високі стандарти спілкування платять не лише технологічні компанії, а й навколишнє середовище. За дослідженням Washington Post у співпраці з Каліфорнійським університетом, навіть короткий 100-слівний лист, згенерований чат-ботом, споживає 0,14 кіловат-години – стільки ж, скільки 14 LED-лампочок за годину. Один лист на тиждень протягом року – це вже 7,5 кВт-год, або як споживання електроенергії 9 домогосподарств у Вашингтоні за годину.

Вода, світло і "ложка правди" від Альтмана

Альтман пізніше намагався заспокоїти громадськість. У блозі від 11 червня він навів такі цифри: в середньому один запит до ChatGPT споживає 0,34 ват-години (як духовка за секунду роботи) та 0,000085 галонів води (трохи більше ніж одна п'ятнадцята чайної ложки). І хоча OpenAI не надала даних, як саме були розраховані ці показники, Альтман наголосив, що вартість ШІ зрештою повинна зрівнятися з вартістю електроенергії.

В чому проблема споживання води ШІ


Нові дослідження показують, що чат-боти на зразок ChatGPT споживають значно більше води, ніж вважалося раніше. Згідно з даними дослідників Каліфорнійського університету в Ріверсайді, 10 – 50 запитів до ChatGPT можуть потребувати до 2-х літрів води – вчетверо більше, ніж передбачалося у попередніх оцінках. Вода використовується для охолодження серверів, виробництва чипів і генерації електроенергії, необхідної для роботи ШІ.

Сервери для ШІ мають велику щільність потужності, через що виділяють значну кількість тепла. Наприклад, нові сервери Nvidia виробляють до 120 кВт, що створює екстремальні теплові навантаження. Більшість дата-центрів охолоджуються системами на основі випаровування, що призводить до втрат питної води, оскільки лише така вода не шкодить обладнанню.

  • США – лідер за кількістю дата-центрів (понад 5000). У Британії, де налічується близько 600 таких об'єктів, галузь планує збудувати нові центри, які споживатимуть стільки води, скільки місто розміром з Ліверпуль. Компанії на кшталт Google, Microsoft і Meta вже звітують про зростання водоспоживання на 17 – 22%. Amazon не оприлюднює своїх даних, але експерти підозрюють, що її споживання ще більше.
  • Усі ці компанії зобов'язуються стати "водопозитивними" до 2030 року, тобто повертати в природу більше води, ніж споживають. Проте повернення не завжди відбувається у ті ж регіони, звідки вода була взята, часто – у зонах з дефіцитом води.
  • Особливо гостро ця тема постала у Чилі, де через тривалу посуху активісти добилися скасування проєкту дата-центру Google в Сантьяго, змусивши компанію змінити систему охолодження на повітряну. Опір поширюється й на інші компанії, включно з Microsoft і Amazon.

Попри екологічні загрози, галузь продовжує зростати. Наприклад, Microsoft разом із BlackRock та інвесторами з ОАЕ створили фонд обсягом до 100 мільярдів доларів для будівництва нових дата-центрів у США. Google та Oracle будують об'єкти потужністю 1 ГВт – як атомна або вугільна електростанція. В Ірландії дата-центри вже споживають 21% електроенергії країни.

Водночас зростає інтерес до технологій економії води. Деякі компанії, як-от Digital Realty, використовують дощову воду або впроваджують "закриті цикли", де вода повертається у джерело після охолодження. Інші, як Iceotope, застосовують рідинне охолодження без використання води взагалі. Проте лише близько 60% ринку – це великі гравці, які прагнуть бути ефективними. Решта 40% – менш відповідальні дата-центри, що працюють неекологічно.

Хоча ШІ й поглинає багато води, самі ці технології також можуть допомогти оптимізувати її використання. Наприклад, Google DeepMind уже допомогла зменшити енергоспоживання своїх центрів на 40%, а Digital Realty застосовує ШІ для виявлення ділянок, де можна зменшити водоспоживання.

В OpenAI визнають енергомісткість ШІ й наголошують, що постійно працюють над підвищенням ефективності.

Втім, більш детальний аналіз від Washington Post та університету в Ріверсайді свідчить, що ChatGPT уже сьогодні споживає близько 40 мільйонів кіловат-годин щодня. Це достатньо, щоб забезпечити енергією Емпайр-стейт-білдінг протягом півтора року або зарядити 8 мільйонів смартфонів. І це лише один бот. Інші великі мовні моделі навіть не враховані.

Альтман: "ШІ має з'їдати значну частину енергії Землі"

Найгучніша заява прозвучала під час конференції AMD. Там, відповідаючи на запитання CEO компанії Ліси Су, Альтман заявив, що в майбутньому "значна частина енергетичних ресурсів планети повинна витрачатися на обчислення для ШІ".

Це прозвучало у відповідь на обговорення нестачі GPU – високопродуктивних графічних процесорів, необхідних для роботи великих мовних моделей. OpenAI вже визнав, що зіткнувся з їх дефіцитом. На тлі недавніх збоїв у роботі ChatGPT, імовірно пов'язаних з перевантаженням інфраструктури, слова Альтмана пролунали тривожно відверто.

Промова швидко пішла далі, але факт залишається – очільник найвпливовішої ШІ-компанії світу вважає, що в ідеалі людство має віддати частину енергетичних потужностей ШІ. І це – на тлі вже наявного екологічного навантаження, коли генерація електроенергії досі значною мірою залежить від викопного палива.

"М'яка сингулярність" настає

Альтман, який усе частіше говорить про настання "м'якої сингулярності" – умовної точки, коли штучний інтелект зрівняється з людським або перевищить його, – вважає, що ці трансформації не відбудуться без відповідної потужності. Та "ложка", якою міряється витрата води, та секунди енергії – лише верхівка айсберга.

Що таке технологічна сингулярність

Технологічна сингулярність – це гіпотетичний момент у майбутньому, коли розвиток штучного інтелекту (ШІ) досягне такого рівня, що машини перевершать людський інтелект і зможуть самостійно вдосконалювати себе без участі людини.

У цьому сценарії темпи науково-технічного прогресу стануть неконтрольовано швидкими та непередбачуваними для людства. Ідея сингулярності активно обговорюється у філософії, футурології та ІТ-сфері, зокрема її популяризували Рей Курцвейл і Вернор Віндж. Прихильники вважають, що сингулярність може відкрити шлях до розв'язання глобальних проблем, тоді як критики застерігають про можливі ризики для людської цивілізації, зокрема втрату контролю над надінтелектуальними системами.

Головне питання тепер не в тому, чи бути ввічливими з чат-ботом, а в тому, скільки ще ресурсів людство готове пожертвувати заради розвитку мовних моделей. І поки відповідей на це немає, кожне "дякую" до ШІ – це не лише прояв культури, а й маленький кіловат глобального компромісу.

Теги по теме
Экология
Источник материала
Упоминаемые персоны
loader
loader