Falcon 9 запустив європейський метеорологічний супутник

Ракета Falcon 9 запустила європейський супутник з подвійною місією збору метеорологічних даних та моніторингу забруднення атмосфери. Falcon 9 стартував зі стартового комплексу 39A в Космічному центрі Кеннеді у Флориді о 17:04 за східним часом. Він розгорнув свій корисний вантаж, космічний корабель MTG-S1, на геостаціонарну перехідну орбіту приблизно через 35 хвилин після старту. Європейське космічне агентство заявило, що диспетчери невдовзі отримали сигнал від космічного корабля, який згодом розгорнув свої сонячні батареї.

Супутник є частиною програми європейських метеорологічних супутників Meteosat третього покоління. MTG-S1, космічний апарат вагою 3800 кілограмів, побудований OHB System, є другим супутником програми з шести космічних апаратів і першим, основним інструментом якого є інфрачервоний зонд. Цей зонд, як повідомили представники програми на брифінгу 24 червня, зможе надавати профілі температури та водяної пари атмосфери, що оновлюються щогодини. Ці дані, у поєднанні із зображеннями з інших космічних апаратів, забезпечать чотиривимірне уявлення про атмосферну активність.

Метеорологи використовували подібні ехолоти на космічних апаратах на полярній орбіті, де вони могли забезпечити кращу просторову роздільну здатність, але пролітали над певною територією лише раз на день. «Маючи геостаціонарне положення, ми можемо отримувати дані з високою часовою роздільною здатністю», – сказала Флоренс Раб’є, директор Європейського центру середньострокових прогнозів погоди.

Це покращить моніторинг систем, що швидко розвиваються, таких як так звані «медикани» або ураганоподібні шторми в Середземному морі. «Я думаю, що це змінить правила гри в нашій галузі». Супутник має другий прилад, Sentinel-4, який є частиною програми спостереження Землі «Копернік», що спільно здійснюється Європейським космічним агентством (ЄКА) та Європейською комісією. Він має спектрометр, що працює в ультрафіолетовому, оптичному та ближньому інфрачервоному діапазонах довжин хвиль для вимірювання забруднювачів атмосфери, таких як озон та діоксид сірки.

Sentinel-4 – це перша місія Copernicus, яка працює на геозонах, де, як і ехолот, вона зможе надавати часті оновлення щодо концентрації та розподілу забруднюючих речовин. Це також перший випадок, коли Copernicus використовує спільний космічний апарат з Eumetsat, зазначив Мауро Факкіні, керівник відділу спостереження Землі Європейської комісії.

Таке поєднання має принести користь обом програмам. «Ви маєте неперевершену здатність складати профілі атмосфери», – сказав Філ Еванс, генеральний директор Eumetsat, зокрема здатність виявляти нестабільність в атмосфері до того, як почнуться сильні шторми. «У поєднанні з цим, краще розуміння забруднення та аерозолів. Це справді видатне досягнення».

Запуск відбувся майже рівно через рік після того, як Eumetsat вирішив перенести MTG-S1 з Ariane 6 на Falcon 9. Агентство заявило, що ухвалило рішення, щоб забезпечити запуск космічного апарату, як і планувалося, у 2025 році. Цей крок застав зненацька багатьох європейських чиновників, зокрема в Європейському космічному агентстві (ESA) та національних урядах. Він стався лише за кілька тижнів до першого запуску ракети Ariane 6, що, за словами чиновників, вселило в них впевненість у можливості покласти край «кризі пускових установок», яка змусила їх запускати інші місії зі SpaceX.

Останні 12 місяців, схоже, виправдали рішення Eumetsat. Хоча ракета Ariane 6 успішно запустилася в липні минулого року, з того часу вона здійснила лише один політ – у березні – запустивши французький розвідувальний супутник. Її наступний запуск наразі заплановано не раніше серпня. Однак Eumetsat підтвердив свій намір запускати майбутні супутники на європейських ракетах. Це включає метеорологічний супутник Metop-SG-A1 на полярній орбіті, який зараз знаходиться на наступній ракеті Ariane 6, після того, як Eumetsat та Arianespace у січні домовилися перенести запуск цього супутника на ранішу дату.