Учені вперше секвенували геном стародавнього єгиптянина

Найстаріший секвенований геном із Єгипту

Уперше в історії науковцям вдалося повністю секвенувати геном стародавнього єгиптянина, який жив між 2855 і 2570 роками до нашої ери – в період переходу від Раннього династичного періоду до Стародавнього царства. Чоловік був похований у великій глиняній посудині всередині вирізаної в скелі гробниці на території некрополя в селищі Нуайрат, приблизно за 260 кілометрів від сучасного Каїра. Його рештки археологи виявили ще у 1902 році, і з того часу вони зберігалися у Всесвітньому музеї Ліверпуля, пише 24 Канал з посиланням на Nature.

Нове дослідження провела команда з Інституту Френсіса Кріка у Великій Британії спільно з Ліверпульським університетом Джона Мура. Їм вдалося витягти ДНК із зуба, яка була краще збережена, ніж навіть у більш "свіжих" мумій. Вчені кажуть, що поховання відбулося до поширення штучної муміфікації, що зазвичай руйнує генетичний матеріал.

Результати аналізу показали, що близько 80% геному цієї людини походить від стародавніх популяцій Північної Африки, а решта 20% – від мешканців Месопотамії, сучасного Близького Сходу. Це підтверджує гіпотези про широкі культурні й торгівельні зв’язки Єгипту з народами родючого півмісяця – зокрема, обмін сільськогосподарськими культурами, письмом і технологіями на зразок гончарного круга.

Хоча точне соціальне становище цієї людини встановити складно, форма поховання свідчить про належність до вищого прошарку. Проте детальний аналіз кісток показав значні фізичні навантаження – розширення кісток сідниць, сильний артрит у правій ступні та сліди постійних рухів руками. Дослідники припускають, що чоловік міг бути гончарем або працювати у схожій галузі, що потребувала довгого сидіння з витягнутими кінцівками.

Дослідники також провели ізотопний аналіз, який показав, що чоловік усе життя провів у долині Нілу, харчуючись тваринним білком, пшеницею та ячменем – типовим раціоном тогочасного єгипетського населення.

Історичний прорив у генетиці Стародавнього Єгипту

Попри понад чотири десятиліття спроб видобути ДНК зі стародавніх єгипетських тіл, жодного разу досі не вдавалося отримати повний геном. У попередніх дослідженнях було частково реконструйовано лише генетичний матеріал трьох осіб. Цей прорив став можливим завдяки сучасним технологіям, які дозволили відфільтрувати забруднення і точно визначити походження.

Хоча це дослідження базується лише на одному індивіді, воно відкриває нові перспективи для розуміння генетичної історії стародавнього Єгипту. Науковці сподіваються, що в майбутньому вдасться секвенувати більше зразків, аби скласти повнішу картину міграційних процесів і етнічного складу населення в епоху будівництва перших пірамід.