Що дізнався комічний апарат NASA за 58 хвилин і 200 км до своєї смерті на Юпітері

У 1979, 1980 і 1981 роках людство вперше мигцем побачило Юпітер із близької відстані: "Піонер-10", "Піонер-11", а також обидва "Вояджери" пролітали повз газового гіганта. Але Galileo став першим космічним апаратом, який призначався тільки для вивчення Юпітера, пише IFL Science.

По дорозі до Юпітера апарат зробив приголомшливі знімки хмар Венери, отримавши від планети гравітаційний поштовх. У 1995 році він прибув до Юпітера, де приступив до виконання головного завдання — вивчення магнітосфери Юпітера і його супутників.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"Основна місія тривала 23 місяці й містила в собі 11 обертів у системі Юпітера, включно з 10 близьких прольотів із супутниками Юпітера. Хоча основна місія була завершена в грудні 1997 року, її термін продовжувався тричі", — кажуть у NASA.

Зонд виявив вулканічну активність на Іо, натяки на рідкий океан на Європі та магнітне поле навколо Ганімеда. Космічний апарат також став першим, хто побачив зіткнення комети з Юпітером. Йдеться про падіння комети Шумейкера-Леві 9 на зворотний бік Юпітера.

Але на самому старті місії Galileo сталося щось ще більш захоплююче. У липні 1995 року апарат Galileo скинув на Юпітер спусковий апарат. У нього не було свого запасу палива, тому спусковий зонд почав вільне падіння на планету.

"Через 8 хвилин орбітальний апарат Galileo почав отримувати дані від спускового зонда, який увійшов у верхні шари атмосфери зі швидкістю 170 000 кілометрів на годину. Апарат зміг витримати температуру, яка вдвічі перевершувала температуру на поверхні Сонця", — додають експерти з NASA.

Апарат також зміг задіяти аеродинамічне гальмування, перш ніж він розкрив свій парашут і теплозахисний екран.

Зон опустився в хмари Юпітера приблизно на 200 км, передаючи дані про сонячне світло і тепловий потік, тиск, температуру, вітер, блискавки і склад атмосфери.

Через 58 хвилин після спуску неймовірно висока температура все ж вивела з ладу передавачі зонда. Останні дані було передано з глибини, де тиск у 23 рази перевищував середній тиск на поверхні Землі.

Зонду вдалося визначити хімічний склад Юпітера, що показало, чим газовий гігант відрізняється від Сонця.

Сам же орбітальний апарат Galileo не уникнув долі свого напарника і також упав на Юпітер. Він занурився в атмосферу газового гіганта 21 вересня 2003 року, щоб не зіткнуться з його супутником Європою.

Нагадаємо, що побачив апарат NASA перед падінням на Сатурн. Космічний апарат NASA Cassini зробив неймовірний знімок Сатурна, перед тим як зануритися в атмосферу газового гіганта. Витративши майже все своє паливо, апарат закарбував місце своєї загибелі.