Харчове отруєння: причини, симптоми та коли варто звертатися до лікаря

Влітку ризик харчових отруєнь різко зростає, адже за високих температур їжа псується швидше, пише 24 Канал з посилання на NHS.

Чому виникає харчове отруєння?

Найчастіше отруєння стається, якщо їжа:

• Недостатньо термічно оброблена.
• Зберігалася без дотримання температурного режиму (наприклад, поза холодильником).
• Довго пролежала до вживання.
• Була приготована людиною, яка не дотримується гігієни або хворіє.
• Прострочена – тобто вжита після закінчення терміну придатності.

Особливо небезпечними щодо зараження є такі продукти:

• Сире м'ясо та птиця.
• Яйця непромислові та без термічної обробки.
• Морепродукти (особливо молюски).
• Непастеризоване молоко
• Готові м'ясні вироби (нарізки, паштети), м'які сири, готові бутерброди.

Основні збудники харчового отруєння

Найчастішими причинами харчових отруєнь є бактерії Campylobacter, Salmonella, кишкова паличка, Listeria, а також віруси, такі як норовірус.

Те, захворієте ви чи ні після вживання зараженої їжі, залежить від концентрації мікробів у продукті, віку, стану імунної системи. До групи підвищеного ризику входять:

1. Літні люди – у них імунітет працює не так ефективно.
2. Вагітні жінки – через перебудову обміну речовин.
3. Діти – їхня імунна система ще не повністю сформована.
4. Люди з ослабленим імунітетом (наприклад, при ВІЛ, онкологічних захворюваннях).

Можливі ускладнення харчового отруєння

Хоча в більшості випадків харчове отруєння проходить легко, іноді можливі серйозні наслідки:

• Зневоднення;
• Розвиток хронічного артриту;
• Порушення роботи нервової системи;
• У вагітних при зараженні Listeria – ризик викидня, передчасних пологів, мертвонародження;
• Ниркова недостатність внаслідок гемолітико-уремічного синдрому (рідше, викликана деякими штамами кишкової палички).

Симптоми харчового отруєння

Прояви хвороби залежать від виду збудника. Найчастіше відзначаються:

• Нудота та блювота;
• Водяниста або навіть кров'яниста діарея;
• Болі та спазми в животі;
• Підвищення температури (до градусів за Цельсієм і вище);
• Загальне нездужання, слабкість, озноб.

Симптоми можуть з'явитися як через пару годин після вживання неякісної їжі, так і через кілька днів або навіть тижнів. Зазвичай хвороба триває від кількох годин до кількох діб.

Як діагностують та лікують харчове отруєння?

Діагноз ставиться на підставі скарг пацієнта та докладного опитування про харчування в останні дні. Лікар може звернути увагу на ознаки зневоднення: сухість шкіри та слизових, зменшення кількості сечі.

Іноді проводяться аналізи крові або калу – зазвичай у людей з підвищеним ризиком ускладнень.

Лікування залежить від тяжкості стану та причини отруєння. Більшості пацієнтів достатньо дотримуватися питного режиму та полегшувати симптоми:

• Часто пити воду або розчини для регідратації;
• Продовжувати годувати немовлят грудьми, при цьому робити годування частішими та меншими за об'ємом;
• По можливості вживати їжу, коли з'являється апетит;
• Приймати парацетамол для зниження температури та зменшення болю (у дітей – суворо за інструкцією).

У важких випадках, при вираженому зневодненні, може знадобитися госпіталізація з внутрішньовенним введенням рідини та електролітів. Іноді призначають антибіотики (при бактеріальній природі отруєння), препарати для зменшення діареї у дорослих.

Коли потрібно звертатися до лікаря?

Не відкладайте візит до фахівця, якщо з'являються:

• Багаторазове блювання;
• Кров у блювотних масах або калі;
• Діарея тривалістю понад 3 дні;
• Сильні болі в животі;
• Висока температура (вище 38 градусів за Цельсієм);
• Ознаки зневоднення (сухість у роті, сильна спрага, слабкість, запаморочення);
• Порушення зору, м'язова слабкість, оніміння кінцівок.

До осіб, яким особливо важливо звернутися за медичною допомогою при найменших ознаках отруєння, належать вагітні жінки, літні люди, діти, пацієнти з хронічними хворобами та ослабленим імунітетом.