Найбільше сховище в Амазонії перестало поглинати вуглець: що це означає для планети

Пальмове болото в перуанській Амазонії, яке зазвичай уловлює більше вуглецю, ніж виділяє, стало вуглецево-нейтральним. Вчені вважають, що це сталося без серйозного втручання з боку місцевого населення, пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Скільки вуглецю зберігають торфовища

Торфовища відіграють вирішальну роль у колообігу вуглецю. У Перу вони займають площу близько 56 000 квадратних кілометрів — менше ніж 5% загальної площі країни. При цьому болота є масштабними сховищами вуглецю — близько 5 гігатонн вуглецю, що приблизно еквівалентно всьому вуглецю, що зберігається на поверхні в рослинності Перу.

За словами провідного автора дослідження, біометеоролога в Університеті Міссурі Джеффрі Вуда, торфовища займають крихітну частину поверхні планети, але при цьому відіграють величезну роль у вуглецевому циклі. По суті, ці системи накопичили гігатонни вуглецю за десятки тисяч років.

Тепер учені виявили, що подібна картина з вуглецево-нейтральним статусом торфовищ спостерігається і в глобальному масштабі, а не тільки в перуанській Амазонії. За даними Міжнародного союзу охорони природи, торфовища займають близько 3% площі суші, але водночас містять щонайменше 550 гігатонн вуглецю — удвічі більше, ніж у всіх лісах на Землі.

Що сталося в Перу?

Вуд із колегами вивчили тип амазонських торфовищ, що домінує у лісовому заповіднику Кістокоча в Перу. Ці ключові екосистеми розвиваються в районах, схильних до сезонних затоплень, де пальми дають плоди агуахе, які місцеві жителі, а також ара, мавпи, тапіри та агуті, є прихистком для багатьох птахів, рептилій і ссавців.

Місцеві рослини поглинають вуглець з атмосфери за допомогою фотосинтезу, але через заболоченість місцевості опале листя та інший матеріал накопичуються у вигляді торфу в середовищі з низьким вмістом кисню. У результаті торф затримує вуглець, не дозволяючи йому повністю розкладатися і повертатися в атмосферу.

Вчені виявили, що торфовище в перуанській Амазонії перейшло від активного поглинача вуглецю у 2018 і 2019 роках до майже вуглецево-нейтрального статусу у 2022 році. При цьому команда не виявила явних ознак людського впливу на екосистему: торфовище не було осушено, а дерева не було вирубано. Крім того, не спостерігалося екстремальної спеки або посухи.

Однак учені виявили два чинники, які, ймовірно, вплинули на ситуацію:

• тривалі безхмарні періоди та вища інтенсивність сонячного світла обмежили фотосинтез рослин;
• нижчий рівень води залишив більшу частину верхнього шару торфу відкритою.

За словами фахівця з охорони природи Університету Сент-Ендрюс Лідії Коул, як правило, протягом року торфовища проходять періоди підвищеного і зниженого поглинання вуглецю, але в середньому результатом зазвичай є "чисте поглинання".

Головне питання полягає в тому, чи зможе торфовище знову стати поглиначем вуглецю, залишиться вуглецево-нейтральним або ж почне вивільняти величезні обсяги накопиченого вуглецю. На щастя, вчені налаштовані оптимістично.

Вплив людини на найбільші сховища вуглецю

Попри те, що зміни відбулися без явного втручання людини, це не означає, що люди не вплинули на поглинач або не зроблять цього в майбутньому.

За словами Коул, у ширшому регіоні є ділянки лугів і поселень, які утворилися після вирубки лісів. Це могло змінити місцеві погодні умови, що потім призвело до довгострокових змін клімату

Зазначимо, все ще незрозуміло, як зміна клімату вплине на тропічні торфовища в Перу або інших районах Амазонії, але будь-який вплив на хмарний покрив або зміна рівня ґрунтових вод, ймовірно, може вплинути на найбільші поглиначі вуглецю у світі.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, що станеться, якщо вирубати всі ліси Амазонії.