"Серйозно стурбовані": чи може закон про НАБУ зірвати шлях України до ЄС та критичну допомогу

"Щодо ситуації з НАБУ та САП. Україна відповідально ставиться до зміцнення верховенства права і ставиться з усією серйозністю до забезпечення ефективної антикорупційної політики, а також до виконання міжнародних зобов’язань".

Ці слова – частина посту новопризначеного керівника напряму європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки. Голосування за гучний закон №12414, який обмежив повноваження НАБУ та САП, серйозно сколихнуло суспільство і викликало низку питань – а чи вплине це рішення Верховної Ради та президента на відносини України з іноземними партнерами? Що буде з євроінтеграцією та критично важливою для держави зараз військовою та фінансовою допомогою.

"Телеграф" звернувся до українських політологів та представників європейського політикуму, щоб знайти відповіді на ці питання.

Єврокомісія заявила про стурбованість через зміни до закону про НАБУ та САП

Європейська комісія заявила про глибоке занепокоєння через ухвалені Україною зміни до Кримінального кодексу, які можуть підірвати незалежність НАБУ та САП. Голова ЄК Урсула фон дер Ляйєн вже звернулася до уряду України за роз’ясненнями.

Про це в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" заявив представник Єврокомісії Гійом Мерсьє. Він наголосив, що антикорупційні органи є "наріжним камінням верховенства права" в Україні і мають працювати незалежно.

"Ми вкрай стурбовані ухваленням змін до Кримінального кодексу в Україні. Вони несуть ризик серйозного послаблення повноважень та компетенцій антикорупційних інститутів", — заявив Мерсьє.

За його словами, голова фон дер Ляйєн обговорила ситуацію з Володимиром Зеленським і передала йому своє занепокоєння щодо наслідків змін.

"Повага до верховенства права та боротьба з корупцією — це фундаментальні цінності ЄС. Як країна-кандидат, Україна має повною мірою дотримуватися цих стандартів. Жодних компромісів тут бути не може", — наголосили в Єврокомісії.

Зеленський зібрав силовиків після критики закону про НАБУ

Президент Володимир Зеленський провів нараду з керівниками СБУ, НАБУ, САП, НАЗК, ДБР, МВС та Генпрокуратури після хвилі критики через закон №12414. Він назвав зустріч відвертою та корисною, підкресливши спільного ворога — Росію, та необхідність сильної правоохоронної та антикорупційної системи.

"Ті, хто працює проти України, не повинні почуватися комфортно. Виробництва не повинні тривати роками без вироків", — заявив Зеленський.

За підсумками домовилися підготувати спільний план дій зміцнення інститутів. Перша робоча зустріч призначена на наступний тиждень, а повний план мають подати за два тижні.

Як партнери відреагували публічно

Єврокомісар із питань розширення ЄС Марта Кос висловила стурбованість рішенням Верховної Ради. Про це вона написала у своєму X-акаунті 22 липня.

"Серйозно стурбована сьогоднішнім голосуванням у Раді. Демонтаж ключових запобіжників, які захищають незалежність НАБУ – серйозний крок назад. Незалежні органи, як НАБУ та САП, життєво важливі для шляху України до ЄС. Верховенство права залишається у самому центрі переговорів щодо вступу до ЄС", – заявила вона.

Чиновниця також повідомила про відверту розмову з прем’єр-міністром України Юлією Свириденко та головою євроінтеграції Тарасом Качкою, під час якої акцентувала увагу на стурбованості останніми змінами у законодавстві:

"Висловила серйозне занепокоєння щодо останніх подій у сфері верховенства права, особливо щодо змін, ухвалених до закону про НАБУ та САП. Ми продовжуватимемо співпрацю з Україною над необхідними реформами у сфері верховенства права та просуванням її шляху до ЄС", – написала єврокомісар.

Делегація Комітету Європейського парламенту з питань бюджетного контролю, яка перебувала з візитом у Києві, заявила про "потрясіння" через рішення Верховної Ради щодо закону, який обмежує повноваження антикорупційних органів.

"У цей момент ми трохи приголомшені останніми подіями, що відбулися у Верховній Раді. Я щойно почув, що президент навіть підписав закон щодо НАБУ. І, як уже зазначали інші представники ЄС, ми трохи стурбовані. І мушу сказати, що мене також трохи дратує те, що під час усіх наших переговорів нас не поінформували про цей дуже швидкий процес", — заявив голова комітету Ніклас Гербст.

Він наголосив, що процес ухвалення рішення — від проходження законопроекту через комітет і парламент до підписання президентом за кілька годин — відбувся без консультацій із європейськими партнерами.

Політик наголосив, що члени Комітету є щирими прихильниками України і виступають проти поширення російської пропаганди про "корумповану Україну".

"Ми вважаємо, що це нісенітниця. Але ми також вважаємо, що антикорупційні органи мають бути незалежними", — заявив він.

Хербст також нагадав, що ЄС залишається найбільшим донором України та готовий надалі підтримувати країну.

Група послів країн G7 висловила стурбованість ще до голосування та підписання закону у зв’язку з подіями навколо Національного антикорупційного бюро України, зокрема розслідуванням щодо кількох його співробітників.

Про це йшлося у заяві G7 Ambassadors Support Group for Ukraine, опублікованій у соцмережах.

"G7 уважно стежить за сьогоднішніми подіями в НАБУ, включно з розслідуванням щодо кількох співробітників НАБУ за підозрою у скоєнні злочинів. Ми зустрілися сьогодні з НАБУ, маємо серйозні побоювання і маємо намір обговорити ці події з лідерами уряду", — зазначено в повідомленні.

Представники G7 також наголосили на важливості прозорості, незалежності інститутів та належного управління.

"Всі ми поділяємо зобов’язання підтримувати прозорість, незалежні інститути та хороше управління і цінуємо наше партнерство з Україною у спільній боротьбі з корупцією", — йшлося у другій частині заяви.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) направила до Офісу президента листа із застереженням про можливі негативні наслідки для міжнародних інвестицій у сферу оборони через ухвалення закону №12414. У документі містяться положення, які, на думку ОЕСР, загрожують незалежності НАБУ та САП.

В ОЕСР заявили, що закон "істотно підриває незалежність спеціалізованих антикорупційних органів України". У разі, якщо його вже підписано, організація закликає внести подальші зміни для захисту цієї незалежності.

"Я настійно прошу розглянути це питання з максимальною серйозністю", — зазначила у зверненні до ОПУ керівник Антикорупційного відділу ОЕСР Джулія Фромгольц.

Крім того, ОЕСР застерегла, що закон може пошкодити міжнародну репутацію України серед партнерів, які беруть участь у відновленні держави та інвестують у її оборонну промисловість.

Може стати точкою напруги у відносинах із ЄС, але чи вплине це на допомогу?

Політолог Олексій Якубін у коментарі "Телеграфу" зазначив, що реакція міжнародних партнерів України на ухвалення закону №12414, який змінює повноваження НАБУ та САП, буде нерівномірною. На його думку, ставлення США та Європейського Союзу до цієї ініціативи різниться через політичні зміни у Вашингтоні та структурні особливості ЄС.

За словами Якубіна, нинішня адміністрація в Білому домі — республіканська — не демонструє особливого інтересу у підтримці антикорупційних інститутів в інших країнах.

"Будівництво антикорупційної інфраструктури по всьому світу — це не те, що нинішня адміністрація США вважає своїм зобов’язанням. У Трампа на це дивляться як на проекти демократів, які не є обов’язковими для підтримки. Тому нинішня адміністрація США, схоже, не сприймає ситуацію із законом як критичну", — пояснив він.

Якубін також звернув увагу на те, що політика скорочення американської участі у розвитку інститутів за кордоном виявилася ще раніше через реформування USAID та інші зміни.

"Це вписується у загальну лінію — зменшення присутності США у розвитку інституційних проектів за кордоном. Тому я чекаю або на м’яку, або на стриману реакцію Вашингтона", — додав він.

Натомість у Європейському Союзі, на думку експерта, ситуацію з ухваленням закону можуть сприйняти як загрозу євроінтеграційному просуванню України. Якубін наголосив, що у Брюсселі розраховували на збереження незалежності НАБУ та САП як необхідної умови для просування переговорів про членство.

"Європейський Союз підтримує Україну в умовах війни, але він також має внутрішні механізми та правила, зокрема щодо розширення. А вступ України — це не тільки політичне питання, а й технічне. Якщо виникають сумніви щодо незалежності антикорупційних органів, це створює ризики. Тим більше, що дехто всередині ЄС скептично ставиться до розширення".

Він зазначив, що цей закон може стати "точкою напруги" у діалозі України з Євросоюзом, особливо щодо відкриття кластерів переговорів. Саме тому, за його словами, ми вже бачимо реакції з боку європейських структур, а надалі ця тема лише розгортатиметься.

"Це може дати аргументи противникам вступу України до ЄС, які вже є в Європі. І вони можуть цим активно скористатися. Тобто, це не просто іміджева проблема — це може вплинути на практичні речі", — зазначив політолог.

Якубін нагадав, що для країн, які раніше вступали до ЄС, таких як Польща та Румунія, створення незалежних антикорупційних органів було ключовою умовою інтеграції. Навіть якщо після вступу ці структури зазнавали змін, на момент приєднання до Євросоюзу вони мали ефективно функціонувати.

"У Румунії та Польщі перед вступом створювали подібну інфраструктуру. Потім, коли країни вже були членами ЄС, ця система змінювалася. Але ключовим є саме етап до вступу — і тут Україна під мікроскопом", — наголосив він.

Незважаючи на потенційну критику з боку Європейського Союзу, Якубін не очікує на згортання фінансової чи військової допомоги з боку Заходу, адже фактор війни залишається домінуючим у зовнішньополітичному порядку денному партнерів України.

"Європейський Союз не припинить допомогу Україні — війна триває, і ЄС залишатиметься на боці Києва. Але паралельно посилюватимуться дискусії щодо відповідності України критеріям вступу", — сказав політолог.

Закон вдарив щодо перспектив членства в ЄС?

Політолог і директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Міселюк у коментарі "Телеграфу" заявив, що ухвалення закону №12414, що обмежує незалежність НАБУ та САП, вже призвело до негативної реакції Заходу.

Міселюк наголосив, що створення антикорупційної інфраструктури було однією з головних умов зближення з ЄС після Революції Гідності. Введення НАБУ, САП, НАЗК стало свідченням готовності України дотримуватись зобов’язань перед міжнародними партнерами у сфері боротьби з корупцією.

"Зараз відбуваються процеси, які дуже негативно впливають на європейську перспективу України — як у напрямку вступу до ЄС, так і до інших міжнародних організацій, зокрема Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)", — зазначив він.

Щодо США експерт був стриманішим. На його думку, у Вашингтоні зараз домінує розуміння, що Україна перебуває у стані екзистенційної війни, і через це не буде жорсткої реакції "тут і зараз".

"Для Трампа боротьба з корупцією та зобов’язання України перед міжнародною спільнотою не є головним пріоритетом. Можливо, він взагалі не звертатиме на це уваги", — зазначив Миселюк.

Він прогнозує, що з боку США, найімовірніше, будуть лише заяви на другорядному рівні — спікери, окремі представники Держдепу чи радники. Водночас не варто очікувати на реакцію особисто від Трампа чи голови зовнішньополітичного відомства.

У Раді почали збирати підписи за відміну закону про НАБУ через Конституційний Суд

Народні депутати розпочали збір підписів для подання до Конституційного Суду з вимогою скасувати закон №12414, який послаблює незалежність НАБУ та САП.

За словами парламентаря Ярослава Железняка, для звернення до КСУ необхідно зібрати щонайменше 45 підписів. Сам закон, підписаний президентом і опублікований у "Голосі України", набирає чинності 23 липня.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що суд у Москві 11 липня націоналізував найбільшого виробника консервів у Росії — холдинг "Головпродукт", що належить американській компанії, Власник холдингу, до складу якого входять 32 консервні заводи, завинив перед Кремлем тим, що вивів дивіденди за кордон і блокував поставки.