/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F7ad6070698d708e26047f6261a5783fd.jpg)
Шкіра замість легень і рота: вчені розповіли про механізми виживання жаб
Жаби / © unsplash.com
Жаби здатні дихати та поглинати воду не лише ротом чи легенями, а й через шкіру — і це ключ до їхнього виживання у складних умовах. Учені пояснили, як працює цей механізм і чому він водночас робить земноводних дуже вразливими до змін у довкіллі.
Про це повідомило видання Live Science.
На відміну від ссавців, жаби мають тонку, вологу й пористу шкіру, вкриту слизовими залозами. Саме через неї вони можуть поглинати кисень і виводити вуглекислий газ. Під шаром шкіри проходить мережа дрібних кровоносних судин, які забезпечують газообмін без потреби в активному диханні. Це явище називається шкірним диханням.
«Їхня шкіра влаштована таким чином, щоб пропускати кисень і поглинати воду», — розповів Крістофер Раксворті, герпетолог з Американського музею природознавства в Нью-Йорку.
За словами Курта Швенка, еволюційного біолога з Університету Коннектикуту, шкірне дихання у жаб за своєю ефективністю майже не відрізняється від роботи легенів.
Жаби також можуть дихати легенями й слизовою оболонкою рота. Але саме шкіра дозволяє їм виживати під водою, під час сплячки або в умовах недостатнього доступу до повітря.
Поглинання води відбувається подібним чином. У багатьох видів на шкірі є спеціальна зона — так звана пляма пиття, — через яку вода всмоктується в організм. Волога проникає у шкіру, потрапляє у клітини, а далі — у кровотік. Це особливо важливо для видів, що живуть у посушливих регіонах. Наприклад, деякі жаби Австралії накопичують воду під час сезону дощів, а потім закопуються в землю і виживають без доступу до вологи місяцями або навіть роками.
У пуголовків, які ще не мають добре розвинених зябер, також є свій спосіб дихання: вони створюють під поверхнею води повітряні бульбашки та проштовхують їх у легені — цей процес дослідники зафіксували ще у 2020 році.
Однак проникна шкіра — це не лише перевага. За словами Швенка, саме через неї жаби особливо чутливі до забруднень. Комерційні хімікати, мікропластик, а також кліматичні зміни можуть безпосередньо проникати в організм амфібій, порушуючи їхнє здоров’я та репродукцію. Посухи й потепління, які спостерігаються в тропічних регіонах, також загрожують виживанню видів.
«Амфібії, як правило, є одними з перших груп, чисельність яких починає скорочуватися або зникати, і це зазвичай свідчить про проблему в навколишньому середовищі», — зазначив Раксворті.
Зараз вчені намагаються з’ясувати, чи зможуть жаби адаптуватися до нових умов. Та, як попереджає Швенк, клімат змінюється швидше, ніж більшість видів встигає до нього пристосуватися.

