Виїзд за кордон до 22 років і відстрочки для студентів: якою буде мобілізація у вересні

З моменту початку повномасштабної війни в Україні діють особливі правила мобілізації, які постійно уточнюються та змінюються. Наближаючись до осені 2025 року, українська влада анонсує низку нововведень у порядку мобілізації та перетину кордону для військовозобов’язаних.

Зокрема, обговорюються вільний виїзд за кордон для чоловіків до 22 років, оновлені правила відстрочки для студентів, можливість військових контрактів для осіб старше 60 років та питання чи призивають чоловіків після 55.

У матеріалі 24 Каналу розглянемо детальніше ці зміни та нагадаємо, хто має право на бронювання, відстрочку або законний виїзд за кордон під час воєнного стану.

Чи можна буде виїжджати за кордон чоловікам до 22 років?

Одне з найбільш обговорюваних нововведень – можливість безперешкодного виїзду за кордон для молодих українців чоловічої статі віком до 22 років. Президент Володимир Зеленський звернувся до уряду з пропозицією підвищити вікову межу для виїзду під час воєнного стану з 18 до 22 років.

На цей час є обмеження до 18 років, я пропоную підвищити до 22 років, щоб не було обмежень при перетині кордону,
– зазначив президент.

Така зміна допоможе молоді підтримувати зв’язки з батьківщиною і реалізувати себе у навчані.

У серпні 2025 року прем'єр-міністрка Юлія Свириденко (яка очолила уряд улітку 2025-го) підтвердила, що Кабінет міністрів уже готує відповідну постанову. Уряд має фіналізувати документ, який дозволить виїзд за кордон чоловікам віком 18–22 років без змін до законів – достатньо рішення уряду. Свириденко уточнила, що це рішення ухвалюється на рівні Кабміну та не потребує затвердження парламентом.

Станом на другу половину серпня процес підготовки постанови був в активній фазі, тож можна очікувати, що вже у вересні ця норма набуде чинності.

Варто зазначити, що загальна заборона на виїзд військовозобов’язаних чоловіків 18–60 років діє від самого початку повномасштабної війни (лютий 2022 року) і продовжується разом із правовим режимом воєнного стану.

Наразі виїхати за кордон можуть лише окремі категорії громадян, визначені урядом. Зокрема, винятки стосуються студентів, що навчаються за кордоном, водіїв, які перевозять гуманітарні вантажі, волонтерів з відповідними дозволами, багатодітних батьків та деяких інших груп. Підвищення віку "вільного виїзду" до 22 років покликане розширити можливості молоді – наприклад, для здобуття освіти чи роботи за межами України – без необхідності отримувати спеціальні дозволи.

Які зміни правил відстрочки для студентів?

Під час воєнного стану студенти денної форми навчання мають право на відстрочку від призову. На початку 2025 року уряд вже впровадив важливі зміни, щоб впорядкувати та спростити цю процедуру.

• З 1 січня 2025 року набули чинності норми, за якими відстрочка для здобувачів освіти надається на весь семестр (але не більш ніж на 6 місяців) – від вересня до лютого і від березня до серпня відповідно.
• Раніше студент змушений був кожні три місяці підтверджувати свій статус у військкоматі (ТЦК), тепер же цю бюрократичну норму скасували.
• Дані про зарахування студента перевіряються онлайн через освітню базу ЄДЕБО, а продовжити відстрочку можна автоматично через застосунок "Резерв+", без особистих візитів до ТЦК.

Отже, студент, поки навчається і перебуває у реєстрі Міносвіти, гарантовано має право на відстрочку. Це спрощення, за словами Міноборони, дозволило знизити навантаження на ТЦК та уникнути плутанини під час канікул – перерва в навчанні не означає втрату відстрочки, якщо студент продовжує навчання наступного семестру. Міністерства оборони та освіти навіть були змушені спростовувати чутки, ніби на час літніх канікул студентів можуть призвати: такі повідомлення визнано дезінформацією, що поширюється ворогом.

Однак у 2023 – 2025 роках виникла нова проблема: деякі громадяни почали зловживати статусом студента, аби уникнути мобілізації. Нерідко чоловіки, які вже мають декілька освіт або давно закінчили навчання, вступають вдруге чи втретє до навчальних закладів (особливо професійно-технічних), щоб отримати відстрочку. У зв’язку з цим уряд розробив законопроєкт №13634, який звужує перелік тих, хто може претендувати на студентську "бронь" від призову.

Згідно з цим проєктом, право на відстрочку зберігається, лише якщо виконується ряд умов:

• навчання відбувається за денною або дуальною формою у закладах освіти України (університет, коледж, професійний ліцей тощо);
• особа здобуває освіту вперше на цьому рівні, тобто кожна наступна освіта має бути вища за попередню (наприклад, після бакалавра – магістратура);
• студенти професійної та фахової передвищої освіти повинні розпочати навчання не пізніше року, коли їм виповнилося 25 років (це обмеження не стосується здобувачів саме вищої освіти, докторантів чи інтернів);
• навчання триває в межах нормативного терміну освітньої програми (якщо студент бере академвідпустку чи "протягує" навчання довше, відстрочку буде втрачено).

Відповідно, втратять право на відстрочку ті студенти, хто: навчається за кордоном; отримує другу (третю) освіту на тому ж рівні, що вже була здобута раніше; почав вчитися у профтехучилищі після 25 років; або перевищив граничний термін навчання для своєї програми.

Важливо, що жодних вікових обмежень для студентів вищих навчальних закладів цей законопроєкт не містить – тобто умовний 30-річний чоловік може залишитися на денному навчанні в університеті (маючи, скажімо, тільки бакалавра і поступивши на магістратуру) і користуватися відстрочкою. Натомість схеми з повторним вступом до професійних училищ чи технікумів у зрілому віці планують прикрити.

Станом на кінець серпня 2025 року згаданий законопроєкт був поданий до парламенту Кабміном, але поки не ухвалений – ймовірно, його розгляд відбудеться восени. Отже, студентам, особливо старшим за 25 років або тим, хто здобуває не першу освіту, варто уважно слідкувати за змінами, щоб не втратити відстрочку.

Контракти для чоловіків 60+: чи мобілізують після 55 років?

Чинне законодавство України визначає, що граничний вік військовозобов’язаних (рядового і сержантського складу) становить 60 років – після досягнення цього віку громадяни не підлягають призову під час мобілізації. Утім, у 2023 – 2025 роках в суспільстві тривала дискусія щодо доцільності залучення старших фахівців до оборони.

Існує категорія досвідчених військових пенсіонерів та спеціалістів, які бажають добровільно допомагати армії, хоча формально вже не підлягають призову. У 2025 році влада зробила крок назустріч останнім – було вирішено дозволити службу за контрактом для громадян, старших 60 років, на добровільних засадах.

16 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13229, а наприкінці липня його підписав президент Зеленський. Цим законом внесено зміни до Закону "Про військовий обов’язок і військову службу", що запроваджують можливість проходження військової служби за контрактом особами 60+ років.

Згідно з новими нормами, під час воєнного стану громадяни від 60 років і старші можуть добровільно вступити на контрактну службу за умови, що командир військової частини надав письмову згоду, а військово-лікарська комісія визнала цих осіб придатними до служби. Контракт укладається на строк 1 рік з можливістю продовження ще на рік, причому передбачено двомісячний випробувальний термін.

Відповідне рішення щодо прийняття добровольця 60+ на службу ухвалює безпосередньо командир підрозділу, а якщо йдеться про офіцера пенсійного віку, додатково потрібне погодження Генерального штабу ЗСУ. Закон обмежує сферу застосування таких контрактників небойовими посадами – вони можуть служити на посадах рядового та сержантського складу забезпечення, а також молодшого і старшого офіцерського складу (ймовірно, маються на увазі штабні чи інші спеціалізовані ролі). Після завершення або скасування воєнного стану всі подібні контракти припиняються достроково.

Запровадження добровільних контрактів для пенсіонерів покликане залучити кваліфікованих ветеранів та фахівців до виконання завдань у війську, перш за все – у сфері зв’язку, логістики, медицини, інженерного забезпечення та інших підтримувальних напрямів. У пояснювальній записці до закону прямо зазначено, що йдеться про досвідчених спеціалістів для небойових посад, які можуть передати знання і розвантажити молодших військових. Такий крок також потенційно дозволяє компенсувати нестачу кадрів в окремих спеціальностях без додаткової мобілізації молоді.

Що ж до примусової мобілізації чоловіків старшого віку, то тут підходи залишаються обережними. Формально призову підлягають усі придатні чоловіки до 60 років, і закон не робить винятків для категорії 55+ (окрім випадків, коли особа має інші підстави для відстрочки). Отже, виклик на службу може отримати навіть 59-річний українець – це не буде порушенням.

Утім, військове командування зважає на доцільність та ефективність використання старших призовників. Як зазначають у Збройних Силах, що ближче вік призовника до граничного, то менш пріоритетним він є для комплектування бойових підрозділів.

• По-перше, 55–59-річні військовослужбовці, досягнувши 60, мають право на звільнення зі служби, тож час їхньої потенційної участі в операціях обмежений.
• По-друге, стан здоров’я та фізична підготовка у багатьох випадках не дозволяють доручати таким бійцям надмірно важкі задачі на передовій.

На практиці сформувалася негласна норма: чоловіків після 50–55 років переважно не направляють у штурмові бригади, особливо без їхньої згоди. Представники територіальних центрів комплектування підтверджують, що людей віком за 50 років мобілізують, але здебільшого для служби у частинах забезпечення (тилових підрозділах).

При розподілі старших мобілізованих враховуються наявність бойового досвіду, військової спеціальності, стан здоров’я та професійні навички. Наприклад, 56-річного чоловіка з досвідом водія або зв’язківця можуть призначити за фахом у тилові служби, тоді як в окопи на передову його, найімовірніше, ніхто не відправить без його волі. Отже, хоча законом не заборонено мобілізувати після 55 років, в реальності служба на передовій для 55+ відбувається переважно за бажанням, а не за примусом.

Варто додати, що в суспільстві обговорювали ідею офіційно обмежити мобілізацію 55+ років. Зокрема, існує законопроєкт №12222, який пропонував знизити граничний вік призову до 55 років і не залучати старших осіб до бойових дій примусово. Однак цей документ не був ухвалений; отже станом на вересень 2025 року верхня вікова планка залишається 60 років.

Натомість держава пішла іншим шляхом – стимулюючи добровольців пенсійного віку контрактною службою, а примусову мобілізацію старших чоловіків залишаючи як додатковий інструмент.

Хто може отримати "бронь", відстрочку та право виїзду за кордон?

Правила мобілізації восени 2025 року передбачають певні пом’якшення для молоді й уточнення критеріїв відстрочки, але загальна рамка залишається незмінною: воєнний стан зобов’язує більшість чоловіків 18–60 років не залишати країну та бути готовими стати до лав оборони. Водночас є три важливі механізми, що дозволяють тим чи іншим особам тимчасово уникнути призову або виїхати за кордон – це бронювання, відстрочка та спеціальні дозволи на виїзд. Розглянемо коротко, хто підпадає під ці категорії.

Бронювання працівників. "Бронь" – це відстрочка від мобілізації, яку надають ключовим працівникам підприємств, установ чи організацій, важливих для економіки або оборони країни. Заброньованого співробітника не призивають, поки діє бронювання. За загальним правилом, кожне підприємство, яке отримало статус критично важливого, може забронювати до 50% своїх військовозобов’язаних співробітників (решта повинні бути у резерві на випадок призову).

Ця квота може бути збільшена для окремих галузей: наприклад, оборонні підприємства, компанії паливно-енергетичного комплексу мають право бронювати до 100% персоналу, залученого до критичних проєктів. Також повністю бронювати можуть критичні підприємства у прифронтових громадах.

Статус критично важливого надається підприємствам рішенням уряду або профільних міністерств – для цього вони мають відповідати встановленим критеріям (зокрема, щодо сплати податків, розміру зарплат тощо). Однією з обов’язкових умов з травня 2024 року є рівень зарплати: не менше 20 тисяч гривень на місяць у заброньованого працівника. Для державних службовців бронь діє на весь період мобілізації або до звільнення зі служби. Інформація про бронювання заноситься в електронний реєстр, і працівник може навіть перевірити свій статус через додаток "Резерв+" чи отримати довідку через портал "Дія". Заброньовані особи мають право вільно пересуватися Україною і виконувати свої трудові обов’язки; на практиці їм також інколи видають дозволи на виїзд у закордонні відрядження, якщо це необхідно для роботи.

Право на відстрочку. Окрім заброньованих працівників і студентів, про яких згадано вище, закон визначає цілу низку інших підстав, за якими військовозобов’язаний може отримати відстрочку від призову. Серед найпоширеніших причин: стан здоров’я (тимчасова непридатність, підтверджена медкомісією), сімейні обставини (утримання трьох і більше неповнолітніх дітей, самостійне виховання дитини, наявність вагітної дружини або дружини з інвалідністю, опіка над непрацездатними родичами тощо), а також посада або діяльність (окремі категорії держслужбовців, народних депутатів, поліцейських, педагогів, науковців, резервістів, волонтерів тощо).

У серпні 2024 року було розширено перелік сімейних підстав – тепер відстрочку отримують також ті, чиї брати або сестри (не лише рідні, а й зведені) загинули чи зникли безвісти під час бойових дій. А військові, які під час війни побували в російському полоні та були звільнені, взагалі не можуть бути повторно призвані без їхнього бажання. Таким чином держава гарантує соціальний захист родинам загиблих героїв та тим, хто вже сповна виконав свій обов’язок.

Особи з правом на відстрочку (незалежно від підстави) формально теж належать до мобілізаційного резерву, однак тимчасово не підлягають призову. Вони не мають права виїзду за кордон автоматично, але можуть його отримати, якщо підпадають під спеціальні винятки або програми. Наприклад, студентів денної форми навчання іноземних вишів (які мають відстрочку як студенти) уряд окремо дозволяє випускати з України для навчання – за наявності підтверджувальних документів про навчання за кордоном.

Подібним чином, водії, волонтери, спортсмени, артисти чи інші категорії, котрі виїжджають з офіційно підтвердженою метою, можуть перетинати кордон за рішенням відповідних державних органів. Але загального правила "маю відстрочку – випустіть мене" не існує: дефіцит мобілізаційного ресурсу змушує владу дуже вибірково підходити до питання виїзду військовозобов’язаних.

Виїзд за кордон під час мобілізації. Як вже зазначалося, базове правило воєнного часу – чоловікам 18–60 років виїзд за межі України заборонено, за винятком визначених категорій.

До таких категорій належать: чоловіки, старші за 60 років (пенсіонери за віком можуть вільно виїжджати, адже не підлягають мобілізації); особи, які мають інвалідність або постійно непридатні до служби за станом здоров’я (їх теж можуть випустити за наявності відповідних документів); батьки трьох і більше дітей (та вихователі дітей-сиріт); опікуни осіб з інвалідністю; студенти іноземних навчальних закладів (за наявності підтверджень і лише досягнувши 18 років, а від вересня 2025 року, ймовірно, до 22 років включно).

Також уряд дозволяє виїжджати чоловікам, які мають бронювання і направляються у службові відрядження від своїх критично важливих підприємств – за погодженням з Державною прикордонною службою. Аналогічно, волонтери та водії гуманітарних місій можуть отримати право перетину кордону, якщо в них є належним чином оформлені документи.

Для спортсменів і культурних діячів впроваджено окремий порядок виїзду на міжнародні змагання та заходи – рішення про це приймає відповідне міністерство. Зловживання такими дозволами (випадки, коли, скажімо, спортсмен не повернувся додому після турніру) призводили до скандалів, тому зараз правила стали суворішими.

На завершення слід наголосити – осінь 2025 року не приносить якихось радикальних змін в саму суть мобілізації. Вона триває на підставі продовженого до 5 листопада воєнного стану, а всі громадяни призовного віку повинні або служити, або мати на те законні підстави для звільнення.