Коли твої ідеї крадуть у фейсбуці чи інстаграмі: як захиститися
Коли твої ідеї крадуть у фейсбуці чи інстаграмі: як захиститися

Коли твої ідеї крадуть у фейсбуці чи інстаграмі: як захиститися

Соцмережі — це не лише спілкування, просування бізнесу та творчість, а ще й можливі порушення прав інтелектуальної власності. Пояснюємо, як можна їх захищати, а також даємо практичні поради для авторів.

Що може підлягати охороні в соціальних мережах

Соціальні мережі дають можливість створювати облікові записи (акаунти), розміщувати на них текстовий, фото, аудіо чи відео контент. Більша частина такого контенту підпадає під охорону авторським правом:

  • літературні твори (дописи, статті);
  • художні твори (ілюстрації, дизайни);
  • фотографії;
  • відео;
  • музичні твори, подкасти;
  • програмний код (боти, фільтри);
  • бази даних (наприклад, списки підписників чи CRM);
  • комп’ютерні програми (додатки, ігри).

Цей перелік творів не є вичерпним ані в законодавстві, ані на практиці. З моменту створення такого твору (картини, пісні) виникає авторське право — і воно не потребує додаткової реєстрації. Ви можете захистити себе додатково та зафіксувати дату створення твору. Для цього радимо відправити звичайний лист з описом вкладення (фотографією, книгою, піснею) поштою з відміткою про дату відправлення або шляхом направлення собі ж електронного листа з вкладенням. У разі, якщо хтось захоче заперечити ваше авторство, то ви зможете використати такий лист із вкладенням як доказ. За загальним правилом, особа, вказана як автор у творі чи першоджерелі, вважається його автором, доки не доведено інше. Крім цього, в інтернеті діє правило: «Хто перший опублікував, той і автор», якщо немає доказів протилежного.

Хто несе відповідальність за порушення

Відповідальність за розміщення контенту несе користувач акаунту, на якому було розміщено незаконно твір, а не соціальна мережа, яка є лише платформою. Власником акаунту, тобто вебсторінки, є особа, яка має у розпорядженні обліковий запис і розміщує на ньому контент. Соціальні мережі, такі як Meta (Facebook, Instagram, Threads) або YouTube, не є власниками контенту, якщо не створюють його самостійно. Але такі платформи встановлюють власні правила користування, які є обов’язковими для користувачів. На такі правила кожен користувач погоджується, коли проставляє відповідну галочку або вводить код підтвердження при створенні власного акаунту. Ці правила передбачають способи для реагування на порушення прав інтелектуальної власності у вигляді блокування чи видалення контенту.

Штучний інтелект і соціальні мережі

Наразі надзвичайно актуальним є питання створення контенту для соціальних мереж за допомогою штучного інтелекту (ШІ). Якщо ви генеруєте тексти, зображення чи відео за допомогою ШІ, варто враховувати, що правила охорони інтелектуальної власності можуть відрізнятися у різних соціальних мережах.

Крім іншого, використання ШІ для створення контенту по-різному регулюється в різних країнах. В Україні Закон України «Про авторське право і суміжні права» у статті 33 передбачено, що неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою без безпосередньої участі фізичної особи, не визнаються творами в традиційному розумінні авторського права. Такі об’єкти отримують захист за правом особливого роду (sui generis), яке діє 25 років і належить особам, що мають майнові права чи ліцензію на відповідну комп’ютерну програму. При цьому передбачено, що твори, створені фізичними особами з використанням ШІ як інструменту (наприклад, через редагування чи комбінування), можуть підпадати під повноцінний захист авторського права за наявності творчого внеску людини. 

Водночас важливу роль відіграють умови самих ШІ-платформ — часто вони визначають, кому і в якому обсязі належать права на згенерований контент. Крім того, соціальні мережі, такі які Facebook та Instagram, уже впроваджують функцію маркування, наприклад «Згенеровано ШІ», «Створено ШІ», «Інформація про ШІ», щоб позначати такий контент.

Способи захисту авторських прав у соціальних мережах

Захист авторських прав у соціальних мережах може бути позасудовим, адміністративним або судовим:

  1. Процедура «takedown notice»

Першочергово процедура «takedown notice» зʼявилася у США у Законі про захист авторських прав у цифрову епоху (DMCA), який дозволяє вимагати негайного видалення незаконного контенту. В Україні ця процедура регулюється статтею 56 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Українська процедура менш автоматизована, ніж у США, але вона також надає можливість блокування чи видалення контенту.

Як подати заяву за процедурою «takedown notice»

  1. Куди звертатися?

До власника вебсайту чи вебсторінки, де розміщено незаконний контент. Одночасно копію заяви надсилають постачальнику послуг хостингу.

До постачальника послуг хостингу, якщо:

  • власник вебсайту не відреагував;
  • власника неможливо ідентифікувати.
  1. Вимоги до заяви:
  • Інформація про заявника (ім’я, адреса, адреса електронної пошти, для юросіб — реквізити).
  • Вид і назва об’єкта авторського права.
  • Підтвердження прав заявника (з підставою виникнення прав, якщо заявник не є первинним автором).
  • Гіперпосилання на контент, що порушує права.
  • Вимога видалити чи обмежити доступ до контенту.
  • Дані постачальника послуг хостингу.
  • Підтвердження достовірності даних.
  • Підпис адвоката або патентного повіреного з документами, що підтверджують їхні повноваження.
  1. Форма та спосіб подання

Паперова форма: підписується адвокатом чи патентним повіреним і надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Електронна форма: відповідає вимогам законодавства про електронні документи, підписується кваліфікованим електронним підписом (КЕП) адвоката чи повіреного. Надсилаються два примірники: з КЕП і без нього (з однаковим змістом).

  1. Терміни розгляду

Власник вебсайту/вебсторінки обмежує доступ до контенту невідкладно, але не пізніше 48 годин після отримання заяви.

У разі відмови (наприклад, через підтвердження права на контент чи неналежне оформлення заяви) таке повідомлення надсилається також протягом 48 годин.

Якщо власник вебсайту не є власником вебсторінки, він пересилає заяву протягом 24 годин, повідомляючи заявника. Власник вебсторінки відповідає протягом 48 годин, а власник вебсайту пересилає відповідь заявнику та хостинг-провайдеру протягом 24 годин.

Якщо відповіді немає, власник вебсайту або хостинг-провайдер блокує контент.

2. Звернення до адміністрації соціальної мережі

Платформи, такі як Meta чи YouTube, мають власні механізми подання скарг:

  • Intellectual Property Reporting Center дозволяє скаржитися на порушення авторських прав, торговельних марок чи фейкові акаунти шляхом заповнення заяви за посиланням (Meta в цілому) та за посиланням конкретно для Instagram та Threads.
  • YouTube Copyright Complaint — для скарг на незаконний контент за посиланням.

Після перевірки платформа може видалити контент, обмежити доступ до контенту порушника, забрати монетизацію чи деактивувати акаунт такого порушника.

3. Досудова претензія

Крім іншого, у більшості випадків письмова претензія розв’язує проблеми з порушниками чи власниками платформи. У такій претензії варто надати:

  • опис порушення;
  • докази (знімки екрана, відеозаписи, нотаріальні протоколи);
  • строки, які ви надаєте для усунення порушення.

4. Судовий захист

Зазвичай у разі, якщо позасудові методи не були ефективними, автори звертаються до суду. За таких умов автор може вимагати:

  • відшкодування збитків;
  • компенсацію моральної шкоди;
  • видалення незаконного контенту;
  • спростування недостовірної інформації.

Що робити, якщо саме ваш законний контент видалено

Якщо ваш контент було видалено через скаргу на порушення авторських прав, ви можете оскаржити це рішення, подавши апеляцію або зустрічне повідомлення.

Після видалення контенту користувач отримує про це електронний лист з інструкціями щодо подання апеляції. Для подання апеляції потрібно зазначити:

  • контактну інформацію заявника;
  • дані про видалений контент;
  • пояснення, чому контент не мав бути видалений;
  • не обовʼязково, але дуже бажано додати файли, що підтверджують вашу позицію (будь-які докази авторства).

Нові тенденції Meta проти неоригінального контенту

У 2025 році Meta посилила боротьбу з неоригінальним контентом. Що це означає:

  • Для акаунтів, які масово копіюють матеріали без змін, тепер існує ризик втратити монетизацію та охоплення.
  • Дублікати відео втрачатимуть охоплення.
  • Meta тестує функцію автоматичного додавання посилань на оригінальне джерело.

Практичні поради для авторів

  1. Фіксуйте авторство:
  • Вказуйте ім’я, дату та авторство в постах.
  • Відправляйте твір собі звичайною поштою з відміткою про дату для підтвердження авторства.
  1. Зберігайте докази:
  • Використовуйте Wayback Machine для фіксації першоджерел.
  • Зберігайте скриншоти, роздруківки чи відеозаписи з URL.
  1. Захищайте акаунт: Увімкніть двофакторну авторизацію.
  2. Реєструйте торговельні марки. Це посилює захист логотипів, назв чи слоганів.
  3. Дійте швидко:
  • Надсилайте претензії чи скарги одразу після виявлення порушення.
  • Залучайте адвоката чи патентного повіреного для оформлення документів.

Охорона та захист прав інтелектуальної власності — це must have у наш час у соціальних мережах. Українське законодавство передбачає ефективні механізми для такого захисту, а Meta та YouTube надають інструменти для швидкого реагування на порушення.

Ілюстрація згенерована штучним інтелектом Gemini

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Долучитись
Теги по теме
Соцсети
Источник материала
loader
loader