Учені розкрили таємницю походження першої у світі пандемії, чуми Юстиніана

Як генетичний аналіз допоміг розгадати загадку віком 1500 років?

Протягом століть історики сперечалися про походження руйнівної Юстиніанової чуми, яка майже 1500 років тому забрала життя десятків мільйонів людей і змінила долю Візантійської імперії. Хоча письмові джерела натякали на чуму, донедавна не існувало прямих біологічних доказів, що залишало значну прогалину в розумінні пандемій. Тепер цю загадку розгадано, пише 24 Канал з посиланням на MDPI. Genes.

Міжнародна група вчених під керівництвом дослідників з Університету Південної Флориди та Флоридського Атлантичного університету вперше отримала прямі геномні докази, що ідентифікують бактерію Yersinia pestis (чумна паличка) як збудника хвороби. Ключове відкриття було зроблене під час аналізу людських останків з масового поховання в стародавньому місті Джераш у Йорданії, розташованому неподалік від епіцентру пандемії.

Науковці успішно витягли та секвенували генетичний матеріал з восьми людських зубів, знайдених у поховальних камерах під колишнім римським іподромом. У середині VI – на початку VII століття, коли письмові джерела фіксували раптову хвилю смертності, цю арену для розваг перетворили на братську могилу. Це свідчить про те, що міські центри, ймовірно, були переповнені й не могли впоратися з наслідками катастрофи.

Так виглядає Yersinia pestis (чумна паличка) / Фото Ларрі Штауффера, Лабораторія громадського здоров'я штату Орегон

Геномний аналіз показав, що жертви чуми були носіями майже ідентичних штамів Yersinia pestis. Цей факт не лише підтверджує присутність бактерії у Візантійській імперії між 550 та 660 роками нашої ери, але й вказує на швидкий та руйнівний спалах хвороби, що відповідає історичним описам.

Додаткове дослідження ставить знахідку в Джераші у ширший еволюційний контекст. Проаналізувавши сотні стародавніх і сучасних геномів Yersinia pestis, вчені дійшли висновку, що бактерія циркулювала серед людей за тисячоліття до Юстиніанової чуми. Крім того, пізніші пандемії, як-от Чорна смерть у XIV столітті, виникали незалежно одна від одної з довготривалих тваринних резервуарів, а не походили від одного предкового штаму. Ця модель кардинально відрізняється від пандемії COVID-19, яка виникла внаслідок однієї події передачі вірусу від тварини до людини.

Це відкриття змінює уявлення про те, як пандемії з'являються та поширюються. Вони є не поодинокими історичними катастрофами, а повторюваними біологічними подіями, рушіями яких є скупчення людей, мобільність та зміни навколишнього середовища. Дослідники підкреслюють, що, хоча чума та COVID-19 дуже різні, обидві хвороби демонструють нерозривний зв'язок між глобальною взаємодією та ризиком пандемій. Чума, з якою людство бореться тисячі років, досі існує, що нагадує про неможливість повного викорінення деяких патогенів.

Натхненна цим проривом, команда планує розширити свої дослідження, вивчаючи зразки з Венеції та острова Лазаретто-Веккьо, одного з найважливіших у світі місць масових поховань жертв чуми.