Все про жовчнокам'яну хворобу: симптоми, лікування та коли потрібна операція

Каменеутворення починається з процесів нуклеації та кристалізації, у ході яких у жовчі формуються дрібні кристали, повідомляє 24 Канал з посиланням на National Library of Medicine.

Чому утворюються камені в жовчному?

Найпершою ознакою стає біліарний сладж – густий осад у жовчному міхурі, що складається з кристалів холестерину й солей кальцію, поєднаних з муцином. Біліарний сладж – стан зворотний, проте його вважають передвісником утворення каменів.

Головною причиною появи сладжа часто є зниження моторики жовчного міхура. У деяких випадках сладж може зникнути самостійно, але приблизно у 14% пацієнтів із часом утворюються справжні жовчні камені.

Тому важливо своєчасно звернутися до гастроентеролога – лікар призначить діагностику та підбере лікування й дієту, які можуть запобігти розвитку хвороби.

Хто у групі ризику жовчнокам’яної хвороби?

Схильні до розвитку жовчнокам’яної хвороби люди:

• з випадками хвороби в родині;
• із порушеннями ліпідного обміну;
• жінки, особливо після 40 років;
• ті, хто приймає препарати, що містять естрогени;
• із зайвою вагою чи цукровим діабетом;
• ведуть малорухливий спосіб життя;
• перенесли операції на кишківнику чи мають захворювання печінки;
• а також ті, чий раціон бідний на клітковину.

Які симптоми жовчнокам’яної хвороби?

Часто камені не дають про себе знати. Проте якщо камінь перекриває жовчний протік, з’являються типові ознаки:

• раптовий та наростальний біль у правому підребер’ї або під грудиною;
• біль, що віддає у лопатку чи плече;
• можливі нудота та блювота.

Тривалість болю може варіюватися від кількох хвилин до кількох годин.

Діагностика та лікування жовчнокам’яної хвороби

Для виявлення ЖКХ застосовують:

• ультразвукове дослідження (УЗД);
• ендоскопічне УЗД (щоб виявити дрібні камені);
• магнітно-резонансну холангіопанкреатографію;
• лабораторні аналізи.

За словами гастроентерологині медичного центру "Доказові" Іванни Дубінець, лікування жовчнокам’яної хвороби залежить від перебігу.

Іванна Дубінець

"Якщо це латентне (безсимптомне) каменеутворення у більшості випадків обирається стратегія watchful waiting (спостереження), однак є винятки: серпоподібноклітинна анемія, великі (за розміром) камені – тоді тактика інша. Якщо ж з’являються симптоми (жовчна колька, диспепсія, і камені підтверджена на УЗД), то основний метод лікування – хірургічний: видалення каменів або жовчного міхура."

Лікарка додає, що медикаментозна терапія може бути застосована у певних обмежених випадках і призначається лише лікарем, адже має високий ризик рецидиву та ускладнень.

Жовчнокам’яна хвороба – поширена й підступна проблема. Не зволікайте зі зверненням до гастроентеролога при появі симптомів або у разі наявності факторів ризику, а у повсякденному житті надавайте перевагу активності, збалансованому харчуванню й контролю ваги – і ймовірність розвитку ЖКХ стане значно меншою.