Українські надра. Американці вже тут

У середу, 17 вересня Американська міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC) оголосила про перший внесок у новостворений Американо-український інвестиційний фонд відбудови – $75 млн. Україна подвоїть цей внесок, сформувавши разом із США стартовий капітал у $150 млн.

«Таким чином, ми формуємо стартові позиції Фонду відбудови із сукупних $150 млн. Це ще один важливий крок у процесі запуску повноцінної роботи, і відсьогодні можемо заявити: операційна діяльність фонду стартувала», – повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

Першими будуть реалізовуватися проєкти у сферах енергетики, інфраструктури та критичних мінералів. Три з них стартують вже до кінця 2026 року.

«Главком» розбирався, що це за фонд та як він працюватиме.

Американців цікавить український газ

До кінця 2025 року в Американсько-українському інвестиційному фонді відбудови мають узгодити всі технічні процедури роботи, а перші інвестиції у проєкти заплановані вже на 2026 рік. Про це розповів міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев. На зустрічі з урядовцем побував «Главком».

За словами міністра, упродовж року Фонд має виконати низку завдань: до кінця жовтня укласти контракти з адміністратором та інвестиційним радником; до середини листопада відкрити банківські рахунки та створити дочірню компанію в Україні для дотримання податкового та валютного режиму; до кінця листопада затвердити інвестиційні протоколи (due diligence) разом із адміністратором, радником та DFC.

У грудні почнеться формування портфеля проєктів та запуск публічного сайту фонду, через який компанії зможуть подавати свої проєкти на розгляд. Серед пріоритетів – критичні мінерали, переробка, інфраструктура та енергетика. Американські партнери особливо цікавляться видобутком газу.

«Американська сторона розглядає всі території, які контролює Україна. Вони (американці – «Главком») дивились об’єкти на Кіровоградщині, Житомирщині. Географія інтересів охоплює всю країну, і тут немає винятків. Зрозуміло, що на етапі інвестиційної оцінки для кожного конкретного проєкту враховуватимуться ризики та умови страхування. Це стандартна практика, і саме тоді інвестори ухвалюватимуть рішення щодо участі», – розповів Олексій Соболев.

Українські родовища: перші оглядини

14 вересня 2025 року американські партнери відвідали потенційні перші проєкти Інвестиційного фонду відбудови України. У поїздці взяли участь міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, делегація Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) та представники посольства США в Україні.

Першими об’єктами для огляду стали Бирзулівський гірничозбагачувальний комбінат та Лікарівське родовище. Там оцінювали можливості видобутку титанових і цирконієвих руд, а також гафнію – рідкісного металу, важливого для ядерної енергетики та аерокосмічної промисловості.

За словами Олексія Соболева, Україна є одним із провідних постачальників титану у світі. Попит на нього залишається високим у США, Європі та Латинській Америці, оскільки метал широко використовується в оборонній, авіакосмічній та високотехнологічній промисловості.

Міністр додав: наступні зустрічі з американськими партнерами заплановані на жовтень у США.

Хто керує Фондом?

30 квітня 2025 року у Вашингтоні уряди України та США підписали угоду про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (United States-Ukraine Reconstruction Investment Fund). Верховна Рада одразу ратифікувала документ, а президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон. Угода є безстроковою і передбачає, що Україна інвестуватиме частину доходів від нових рентних і ліцензійних платежів у власну економіку.

Фонд офіційно розпочав роботу 3 вересня 2025 року, коли відбулося перше засідання керівної ради. На ньому були затверджені статути інвестиційного, аудиторського, адміністративного та розвідувального комітетів, які визначають принципи відбору проєктів та процедури інвестування.

Керівний орган фонду складається з шести осіб: по три представники від України та Сполучених Штатів. До української частини ради увійшли міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, його заступник Єгор Перелигін і держсекретар Міністерства закордонних справ Олександр Карасевич.

Американську сторону представляють міністр фінансів США Скотт Бессент та члени Міжнародної фінансової корпорації розвитку (DFC) Коннор Коулман і Роберт Стеббінс.

Як працює фонд і який його бюджет

Відомо, що DFC зробила внесок у розмірі $75 млн до Американо-українського інвестиційного фонду відбудови. Український уряд надасть таку ж суму.

«Зробивши перший внесок, ми прагнемо залучити інвестиції приватного сектору в Україну через Фонд, відновити критично важливу інфраструктуру, розкрити потенціал природних ресурсів та забезпечити економічне процвітання як для Сполучених Штатів, так і для України. Ці інвестиції підкреслюють партнерство DFC з Україною, спрямоване на відновлення країни та доступ наших держав до стратегічно важливих ресурсів, необхідних для національної безпеки», – зазначив Конор Коулман, керівник інвестицій і керівник апарату DFC.

На перший внесок американських партнерів відреагував і міністр економіки Олексій Соболев. За його словами, інвестиції створять робочі місця в обох країнах, дадуть можливість українським та американським компаніям співпрацювати, а також зменшать ризики, які створені нинішніми глобальними ланцюгами постачання та мобілізують приватний капітал для зміцнення відбудови і безпеки України.

Соболев зазначив, що фінансування у Фонд надходитиме траншами під конкретні проєкти: частина коштів буде спрямована ще цього року, решта – наступного. За словами міністра, до кінця року Фонд відбудови може отримати до $200 млн. А вже у 2026-му очікуються перші інвестиції у галузі переробки, енергетики та критичних мінералів.

Народний депутат Ярослав Железняк повідомив у Telegram, що у проєкті державного бюджету на 2026 рік передбачено 1,9 млрд грн для виконання зобов’язань України в межах двосторонньої угоди зі США щодо фонду.

Додамо, угода також передбачає, що прибутки від інвестицій будуть розподілятися між Україною та США лише після перших 10 років роботи Фонду.

Кароліна Терещенко, «Главком»