/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fe1ed8dcae4df7ed0e543f80512de462d.jpg)
Коли Facebook стає полем битви: хто і навіщо нас ділить
© Getty Images
Facebook без «зради» вже не Facebook. Люди, які ще вчора могли бути сусідами чи колегами, сьогодні готові словесно знищити одне одного через пост про вакцинацію, собак, яких беруть в кав’ярню, дії УКУ, політику або навіть про те, як і де готувати борщ. Доходить до абсурду, коли в коментарях розгортаються судилища над блогерами, які «посміли» за зароблені гроші купити сумку чи поїхати у відпустку. Громадська експертиза зачіпає все - від доречності до градусу патріотичності.
І одна річ, якби це були конструктивні конфлікти. Чи не кожна фейсбук-зрада несе деструктивність і непримиренність, лише стимулюючи до більш роз’єднувальної та потенційно насильницької риторики.
Чому зараз, коли Україна як ніколи потребує єдності, ми самі себе роздираємо зсередини? Чи винні в цьому алгоритми, росіяни, ми самі, або ж все разом? Чи було так завжди – на всі ці запитання відповідь в цьому блозі.
У таборі біженців у Бангладеш 21-річний Маунг Савйеддолла розповідав, як його сусіди в М'янмі пішли проти його народу, рогінджа-мусульман, після постійного споживання ненависницьких Facebook-постів.
«Ми жили в добрих стосунках з більшістю людей там», — розповів він дослідникам з прав людини. «Але деякі дуже обмежені й дуже націоналістично налаштовані типи ескалювали ненависть проти рогінджа на Facebook. І люди, які були хорошими, в близькому спілкуванні з рогінджа, змінили свою думку проти рогінджа, і це перетворилося на ненависть» - додав він.
В 2017 році рогінджа вбивали, катували, ґвалтували й переселяли тисячами. Більше 700,000 людей втекли зі своїх домівок. Понад 6,700 були вбиті лише в перший місяць насильства. А голова незалежної місії ООН прямо заявив: Facebook відіграв «визначальну роль» у геноциді. Ексспівробітниця Facebook Френсіс Хоген підтвердила зловживання техногіганта. За її словами, компанія сприяла розпалюванню насильства на етнічному ґрунті в африканських і азійських країнах, тому що практично не стежила за порушеннями своєї ж політики за межами США.
Сьогодні в Україні ми спостерігаємо схожі, хоча й менш драматичні процеси. Сварки утворюються не між етнічними групами, а між самими українцями. У час, коли країна відчайдушно потребує єдності для протистояння російській агресії, Facebook стає полем битви, де українці розпинають одне одного, руйнуючи те саме суспільство, яке намагаються захистити від ворога.
Проведене рік тому дослідження довело, що токсичність буквально заразлива. Люди, які споживають агресивний контент, самі стають агресивнішими в коментарях
Чи були люди завжди такими злими, чи Facebook зробив нас монстрами? Правда в тому, що темна сторона людської природи існувала завжди — просто раніше вона була прихована за нормами ввічливості і обмежена фізичними кордонами. Соцмережі зняли всі бар'єри: дали анонімність, миттєвість, глобальний масштаб і — найстрашніше — винагороду у вигляді лайків за жорстокі коментарі. Згадайте середньовічні площі з публічними стратами — люди приходили всією родиною дивитися, як когось четвертують, і це вважалося розвагою. Або радянські «товариські суди», де колективно засуджували одну людину за «аморальну поведінку». Чи чутки в невеликих містечках, які знищують репутацію за одну ніч. Темні інстинкти ті самі — змінилися лише інструменти.
Дослідження про які ми чули, в цьому контексті набувають іншого зачинення - коли ми пишемо злий коментар і отримуємо лайки, в мозку виділяється дофамін — той самий, що й від наркотиків. Ми буквально «підсідаємо» на ненависть, тому що вона приносить хімічне задоволення.
Спостереження за майже 800 користувачами платформи впродовж півтора місяців продемонстрували, що ті, хто бачили менше токсичного контенту, проводили час на 9% менше у FB, клікали менше по рекламі. Тож ненависть – це товар, який продають.
І це стосується різних аспектів нашого життя. Наприклад, політичного.
Аналіз трьох мільйонів постів у соціальних мережах виявив, що дописи про політичних опонентів (часто з проявами ворожості) мають на 67% більшу ймовірність бути поширеними, ніж позитивні пости про своїх прихильників. Кожне додаткове слово критики збільшує кількість «сердитих» реакцій і ширше поширення.
Виходить, що ви пишете зважений, аналітичний пост про складну проблему чи взаємовідносини. Він набиарє 50 лайків. А сусід викладає емоційний «крик душі» з обвинуваченнями та претензіями до якоїсь партії. 500 поширень і 200 коментарів. Алгоритм бачить це як сигнал: люди хочуть емоцій, конфліктів, драми. І починає годувати нас саме цим.
Внутрішні дослідження Facebook продемонстрували, що «дезінформація, токсичність і насильницький контент непропорційно поширюються через репости». Генеральний директор BuzzFeed Джона Перетті прямо звинуватив зміни алгоритму Facebook у створенні стимулів для виробництва все більш поляризуючого контенту.
Тобто, гнів і обурення поширюються в мережі швидше за будь-які інші емоції. Одна токсична дискусія породжує десятки інших, створюючи ланцюгову реакцію роз'єднання. І це феноменально, але розуміючи, що токсичний контент нам шкодить, ми не можемо перестати на нього дивитися. Це залежність від чужого нещастя.
І цим користуються. Користуються блогери, користуються політики, росія і всі інші актори, кому це може бути вигідним.
Раніше філософи вірили: дайте людям освіту та свободу слова — і вони будуватимуть справедливе суспільство. Соцмережі дали всім рівний голос, і виявилося — більшість хоче не істини, а підтвердження власних упереджень. А може відповідь слід шукати і в іншому - зло не потребує мотивації, а добро — так. Щоб написати негативний коментар, треба 5 секунд і нуль зусиль. Щоб відповісти конструктивно, потрібно подумати, сформулювати, перевірити факти.
То ж що може допомогти вже зараз? Окрім чеснот смирення, любові, прощення, миротворчості є цілком прагматичні:
-
Обмежте час у соціальних мережах
-
Відписуйтеся від токсичних акаунтів і сторінок
-
Використовуйте додатки, що блокують негативний контент
-
Робіть «цифровий детокс»
-
Перед реакцією на пост зробіть паузу
-
Запитайте себе: «Чи зробить негативний коментар світ кращим?»
-
Використовуйте правило: «Критикуй ідею, не людину»
-
Практикуйте емпатію: "Чому ця людина так думає?"
І хочу завершити все ж позитивним. Попри всю токсичність, є ознаки надії. Ми - експерти бачимо, що коли люди усвідомлюють маніпулятивні техніки, вони стають значно менш сприйнятливими до них. Кожен раз, коли ви відкриваєте Facebook, у вас є вибір: стати частиною проблеми або частиною рішення. Обирайте.
Креветки Саганакі instagram.com_evgeniakarpa / © InstagramЧитати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →
Читати публікацію повністю →

