Реформування СБУ є критично необхідним. Але чи відбудиться воно за цієї владі?
Реформування СБУ є критично необхідним. Але чи відбудиться воно за цієї владі?

Реформування СБУ є критично необхідним. Але чи відбудиться воно за цієї владі?

Реформування СБУ є критично необхідним. Але чи відбудиться воно за цієї владі?

Якщо у міру просування розслідування справи «плівок Міндіча» варто очікувати нових атак влади, спрямованих проти антикорупційних органів та їх керівників.

На жаль, чинний президент Володимир Зеленський став одною зі сторін протистояння в правоохоронній системі, яке Банкова спровокувала тиском і бажанням ліквідувати незалежність НАБУ і СА. Про це пише Інна Ведернікова у статті «Спецслужби з лампи: чи можна осадити джина, випущеного Зеленським?».

«Цілком очевидно: президент Зеленський зробив вибір. І не на користь держави. Конкуренція й навіть війна між силовиками були завжди — але під килимом і в межах системи стримувань, які гарантував «перший». Старожили пам’ятають історію про те, як даїшники глави МВС Кравченка відігнали на штрафмайданчик машину зовнішнього спостереження, яку Деркач послав за Кравченком. І Леоніду Кучмі довелося провести жорстку розмову з ними на тему «не сваріться, хлопці». А Зеленськийне над сутичкою. Він є стороною. Він був стороною конфлікту із Залужним. Він є стороною конфлікту з ГУР. Він є стороною конфлікту з НАБУ та САП», — пише авторка.

Ведернікова наголошує, що такий стан речей руйнує стійкість держави, яка перебуває у стані війни. І президента у такій його реалізації, на жаль, не зупиняють, а лише накручують дедалі більше. Тому події, за якими спостерігає вся країна, сигналізують, що президент та його команда повністю дискваліфіковані як третейський суддя.

«Президент вирішив, що йому можна все. Без огляду на війну, суспільство та партнерів. На тлі знищення антикорупційного блоку руками спецслужб усі потуги бутафорного уряду з виконання плану Ukraine Facility виглядають відвертим глузуванням», – пише авторка.

Що стосується справи «плівок Міндіча», то за даними ZN.UA, на Банковій не розуміють, з якого боку копає НАБУ й кому може завдати першого удару. І в міру просування розслідування, додає Ведернікова, потрібно очікувати ще серйозніших атак на антикорупційні органи, аніж історія з недекларуванням детектива Тєбєкіна та скринами з телефона Магамедрасулова. Є ще директор НАБУ Семен Кривонос із донабушним бекграундом, який, власне, й викликав сумніви, коли він виграв конкурс. Однак усе, що відбулося потім, дає підстави вважати: люди змінюються й зростають.

Водночас розуміння того, що за чинної влади виправляти ситуацію зі спецслужбами ніхто не збирається, не скасовує критичної необхідності реформування СБУ. Євросоюз та НАТО продовжують наполягати на демілітаризації та деполітизації Служби безпеки, хоч їх голос з цього приводу вже не звучить так гучно. І мова не лише про скорочення штату спецслужби, а й про позбавлення її невластивих функцій. Адже економічні та корупційні злочини мають розслідувати НАБУ, ДБР і БЕБ, а СБУ повинна зосередитися на захисті конституційного ладу, контррозвідці, боротьбі з тероризмом і протистоянні гібридним загрозам. У рамках реформування потрібно запровадити парламентський і громадський контроль, провести переатестацію та зробити роботу максимально прозорою. СБУ із громіздкої політизованої структури має перетворитися на сучасну спецслужбу європейського зразка, пише авторка.

Зазначимо, що після спроби знищити НАБУ та САП, позбавивши їх незалежності, та протестів проти такого беззаконня Банкової, Україна мала крихітний шанс, що президент Володимир Зеленський одумається та очистить своє оточення від політичних «стратегів», які так його підставили з атакою на антикорупційні органи. Та стратегія Банкової після того не змінилася, іншою стала лише тактика, у якій одним із підручних інструментів є парламент.

Джерело матеріала
loader
loader