/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fef61baa2362956994e6c94b704615be3.jpg)
У НАТО досі не впевнені, чи навмисно Росія запустила дрони по Польщі, – CNN
Москва, ймовірно, готова ризикувати, роздратовуючи НАТО. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на CNN.
Чому НАТО досі не проаналізувало атаку БпЛА на Польщу?
Це не означає, що це не небезпечно. Безумовно, щось змінилося в тому, як Кремль думає про свою толерантність до ризику при цільовому вогні, – сказав високопоставлений представник західної розвідки.
Дані про траєкторії та технічні параметри дронів виявилися суперечливими й допускають різні трактування. Україна, Польща та низка європейських столиць переконані, що порушення повітряного простору було навмисним. Натомість президент США Дональд Трамп припустив, що це "могла бути помилка".
Усередині НАТО одностайності також немає. Один із високопосадовців США оцінив шанс навмисності як "50 на 50". Частина розвідників схиляється до версії випадковості, пов’язуючи це з дією українських систем РЕБ, які могли збити дрони з курсу. Інші, включно з окремими конгресменами та військовими, переконані, що Кремль свідомо провів цю операцію, використовуючи навіть муляжі безпілотників, щоб протестувати оборону Польщі.
Це ставить НАТО в незручне становище, коли йому доводиться визначати, як реагувати на безпрецедентний інцидент, не маючи чіткого розуміння того, що мала намір Росія.
Фахівці наголошують: у масових атаках, коли запускають сотні снарядів і дронів, десятки з них можуть зійти з маршруту одночасно. Але масштаби останнього випадку – коли понад десяток апаратів зайшли до Польщі, є безпрецедентними.
Це баланс. Чи ми відкидаємо це, чи вважаємо, що це значна ескалація в тому сенсі, що Росія зараз безпосередньо досліджує протиповітряну оборону своїх потенційних супротивників?
– сказав Семюел Бендетт, експерт з російських військових технологій.
Україна звернулася з проханням про збільшення поставок систем Patriot американського виробництва, і деякі чиновники тепер побоюються, що матеріальні засоби можуть бути перенаправлені союзникам НАТО на її кордоні.
Україна переймається, що отримуватиме менше зброї
Українська сторона занепокоєна, що військова допомога, замість того щоб посилювати оборону Києва, може бути переорієнтована на потреби союзників по НАТО.
Після інциденту з російським дроном у Києві очікували більш жорсткої реакції від західних партнерів, однак наголосили: головним пріоритетом залишаються додаткові системи ППО та боєприпаси. Україна особливо наполягає на розширенні постачань американських комплексів Patriot, але тепер існують побоювання, що частина цих ресурсів може бути спрямована на укріплення оборони країн Альянсу поблизу українських кордонів.
За словами одного з представників Конгресу США, знайомого з розвідданими, якщо вторгнення дронів було запланованим, то його метою могло бути одразу кілька завдань: дослідження західної оборони, щоб оцінити час реакції, дізнатися більше про те, як реагує НАТО, нанести на карту маршрути, що використовуються Заходом для доставки зброї в Україну, та визначити майбутні цілі – і, звичайно, налаштувати проти Заходу. Один із високопосадовців західної розвідки додав: навіть якщо все сталося випадково, це свідчить, що Росія готова ризикувати й випадковим ударом по території Альянсу.
Секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що незалежно від умислу "це абсолютно безрозсудно, це абсолютно небезпечно". Експерти ж зазначають: Росія часто діє під прикриттям правдоподібного заперечення, створюючи видимість випадковості. Тож і нинішній інцидент міг бути спланований так, аби виглядати ненавмисним.
Офіційна Москва обмежилася заявою, що "не мала планів атакувати об’єкти в Польщі".
Варшаву також попередила Білорусь: дрони, що відхилилися від курсу, рухаються до польського повітряного простору. Для частини західних розвідників це стало аргументом на користь версії про випадковість.
"Зазвичай, якщо росіяни мали намір зробити щось подібне, вони про це не говорять", – сказав один зі співрозмовників.
Втім, інші експерти вважають: усе це може бути частиною димової завіси, аби Росія мала можливість відступити та представити операцію як технічну помилку.
Раніше російські дрони атакували Польщу
У ніч проти 10 вересня російські безпілотники під час атаки на Україну порушили повітряний простір Польщі.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив, що його країну атакували саме російські дрони.
Туск розповів, що відбулося щонайменше 19 вторгнень російських дронів у повітряний простір Польщі. Останній із дронів був збитий близько 06:45 ранку.
У міноборони Росії цинічно виправдалися за атаку, заявивши, що об'єкти для ураження на території Польщі не планувалися.

