Таємнича скам'янілість пролежала в музеї 125 років, і аж тепер учені дізналися про її походження

Як вдалося розгадати загадку?

Учені з Брістольського університету підтвердили існування нового виду динозаврів, аналізуючи скам'янілість, знайдену понад 125 років тому поблизу міста Пенарт у Південному Вельсі. Йдеться про фрагмент щелепи, який виявили ще в 1899 році. Протягом десятиліть цей зразок експонувався в Національному музеї Вельсу, але ніхто не міг точно його класифікувати, пише 24 Канал з посиланням на Proceedings of the Geologists Association.

Головна складність полягала в тому, що оригінальний кістковий матеріал із часом повністю зруйнувався. У руках вчених фактично лишився тільки відбиток у камені, який залишила щелепа тварини.

Розв'язати цю проблему взялася команда палеонтологів, серед яких був і студент Оуайн Еванс. Вони застосували сучасний метод фотограмметрії. Ця технологія дозволила створити надзвичайно точну тривимірну цифрову реконструкцію щелепи, відсканувавши поверхню відбитка. Для цього спочатку зробили детальне сканування, а потім інвертували його, створивши ніби цифровий "негатив" відбитка. Після цього вони об'єднали моделі обох сторін щелепи, що дозволило вперше детально вивчити її анатомію.

За допомогою сучасних цифрових технологій сканування дослідники змогли пролити світло на скам'янілу щелепу / Фото Оуайна Еванса

Кому належала щелепа?

За словами професора Майкла Бентона, старшого автора дослідження, зліпки зберегли дивовижну деталізацію: кожну борозну, виступ, зуб і навіть зазубрини на краях зубів. Аналіз 3D-моделі підтвердив, що зразок належав великому хижому динозавру-тероподу, який полював на узбережжі Південного Вельсу в пізньому тріасовому періоді. Зразок мав унікальні особливості розташування зубів, характерні саме для динозаврів.

Найбільшим сюрпризом для вчених став розмір тварини. Довжина збереженої частини щелепи становить 28 сантиметрів, і це лише передня половина. За оцінками палеонтологів, повна довжина щелепи сягала 60 сантиметрів, що відповідає динозавру завдовжки від 5 до 7 метрів. Такі розміри є надзвичайно великими для тероподів тріасового періоду, більшість з яких були вдвічі меншими.

Цікавою є й історія назви. У 1899 році палеонтолог Едвін Таллі Ньютон назвав знахідку Zanclodon cambrensis. Однак згодом назву Zanclodon перестали використовувати, оскільки нею позначали занадто широку групу ранніх рептилій. Щоб віддати шану першовідкривачу, новий вид назвали Newtonsaurus cambrensis.

Сінді Гауеллс із Національного музею Вельсу зазначила, що історичні зразки в колекціях музеїв є надзвичайно важливими, адже вони часто приносять нові й захопливі відкриття, навіть якщо пролежали на полицях багато років. Ця знахідка вкотре підкреслює важливість Вельсу для палеонтологічних досліджень, адже тріасові геологічні шари тут є одними з найбільш рідкісних у світі.