Люди чекають на вироки. Вищий антикорупційний суд: що з ним не так?
Люди чекають на вироки. Вищий антикорупційний суд: що з ним не так?

Люди чекають на вироки. Вищий антикорупційний суд: що з ним не так?

Цього вересня спливло шість років від початку роботи Вищого антикорупційного суду. За цей час ВАКС дійсно зміг продемонструвати: ті, хто роками ухилявся від кримінальної відповідальності, таки можуть бути покарані за корупцію. 

Проте дискусії липня 2025 року зі свого боку вказали на цілком конкретні проблеми в роботі суду під час розгляду найгучніших справ. Бо за роки після його запуску ми так і не дочекалися вироків у багатьох справах, відомих ще з 2019 року. А в деяких, як новіших, так і давніх провадженнях фігурантам просто вдавалося втікати за кордон. 

Як так сталося? Чи усі проблеми – від зовнішніх обставин? І чи міг сам Антикорсуд зарадити або ж розв’язати хоча б частину цих перепон? 

TI Ukraine від самого старту відстежує роботу ВАКС і от нещодавно опубліковано нові дані про результати такого моніторингу. Тож зараз спробуємо пояснити, що і як може зробити сам ВАКС, аби швидше побачити вироки в топкорупційних справах.

Чому не вистачає часу на розгляд справ

Раніше ми вже розповідали про те, які топсправи вже зовсім скоро можуть бути закриті через закінчення строків давності, і, на жаль, маємо констатувати, що позитивних зрушень тут не помічено. Ситуація зі строками давності стає все більш критичною для ВАКС. 

Звісно, тут багато що залежить від парламенту, який має на законодавчому рівні вдосконалити регулювання строків давності. У Раді досі лежить нерозглянутим законопроєкт №13284, в якому, зокрема, пропонувалося зупиняти строки давності у випадку мобілізації обвинуваченого. Але оскільки нардепи поки не бралися за цю роботу, ВАКС має сам усіма можливими способами і з забезпеченням прав людини долати виклики, повʼязані з дотриманням розумних строків розгляду справ. 

Ще одна проблема, де ВАКС теж цілком може мати проактивнішу позицію – це протидія зловживанню процесуальними правами.

Так, ст. 321 КПК України визначає повноваження головуючого судді, який має стежити за дотриманням порядку, забезпечувати реалізацію прав і обов’язків учасників та спрямовувати розгляд на з’ясування обставин справи, відсіюючи все несуттєве. Але, попри наявність такої змоги, надто часто судді ВАКС цього не роблять. 

Реалізувати це особливо важко у тих справах, де обвинувачені мають по декілька фахових захисників, які на одну процесуальну дію можуть мати два десятки заперечень та клопотань. Наприклад, торік в одній зі справ лише у вересні 2024 року адвокат подав 1426 скарг на бездіяльність НАБУ та САП до слідчого судді, а пізніше протягом чотирьох днів жовтня – 2852 апеляційні скарги на ухвалу слідчого судді в межах обʼєднаного судового провадження. 

Наразі ця справа вже закрита, проте приклад дуже показовий – аналогічні підходи використовують і захисники у всім нам відомих справах, і найчастіше мета цих дій на досудовому чи судовому етапах справи одна – затягнути процес, аби зійшли на пси строки давності, а їх підопічний уникнув покарання.

Суд зі свого боку цілком може зустріти шквал «обурення» учасників справи – тут усе залежить від аргументації та пояснення судом своїх рішень. Адже чим зрозуміліші мотиви суду, чим краще вони узгоджуються із засадою верховенства права, тим менше спротиву мали б викликати. А в ситуаціях не зовсім адекватної реакції учасників судового розгляду суд має повноваження притягувати до адміністративної відповідальності за неповагу до суду. Проте використовується цей інструмент вкрай рідко – з липня 2024 по червень 2025 року ВАКС лише один раз притягнув захисника до відповідальності за неповагу до суду, хоча потенційних ситуацій для такого реагування наші експерти бачили чимало. 

Ситуацію може змінити прийнятий нещодавно законопроєкт №11387, який підвищує розмір штрафів за неповагу до суду. І ми з особливим зацікавленням будемо відстежувати, чи будуть такими новими нормами активніше користуватися при розгляді резонансних справ.

Звісно, у ВАКС є й судді, які мають гарні практики керування судовим процесом, що варто було б поширювати максимально на всі справи. Адже багато українців чекають закінчення розгляду справ і справедливого вироку.

Чи дає ВАКС результати, яких від нього чекають українці?

Останнє дослідження суспільної думки, яке провела Transparency International Ukraine, показує: громадяни вельми скептично оцінюють деякі питання щодо боротьби з корупцією. Так, 72% українців зі скепсисом ставляться до новин про підозри корупціонерам, бо вважають, що це зроблено для піару. 

Але тут для нас важливий інший показник: понад половина опитаних (60%) найбільш показовим критерієм ефективної боротьби з корупцією вважає кількість реально покараних корупціонерів, що передбачає ув’язнення або конфіскацію майна. Тобто люди передусім чекають на вироки. І, хай там як, але ВАКС їх дає. 

Якщо на початковому етапі 2019-2020 років кількість розглянутих проваджень складала 55-60 на рік, вже у 2023 році, навіть в умовах війни суд продемонстрував зростання до 84 розглянутих справ. А 2025-й обіцяє бути рекордним – лише за перше півріччя суд розглянув 53 кримінальні справи і постановив 52 вироки.

При цьому варто відзначити тенденцію зростання кількості вироків за угодами: від одного вироку у 2019 році до 35 у першому півріччі 2025-го. До прикладу, за останній період за угодами засудили екснардепа Віталія Барвіненка, Сергія Панькуша, який був пособником у схемі, де співробітник СБУ вимагав та отримував хабарі від начальника відділу ДПСУ, а також адвокатку Тетяну Бережну у справі про хабарництво в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області. Цей показник вироків за угодами привертає увагу, адже ідеться про 67% від усіх вироків ВАКС за шість місяців цього року. 

Люди чекають на вироки. Вищий антикорупційний суд: що з ним не так?  фото 1

Цікаво, що таке зростання кількості вироків за угодами підтримує більшість українців. За вже згаданим опитуванням, загалом схвально до угод зі слідством у корупційних справах ставляться 45% громадян, а 23% бачать в угодах як позитивні, так і негативні сторони.

Однак ключовою у вироках за угодами зі слідством є оцінка суспільного інтересу. Грубо кажучи, суд має визначити, чи є баланс між зацікавленістю обвинуваченого домогтися м’якшого покарання та запитом суспільства отримати від обвинуваченого щось на заміну цьому пом’якшенню. 

І ще нагальнішим це питання постає у випадках, коли вироки про затвердження угод засекречені – як це трапилося у справах Одеського аеропорту та щодо Злочевського

Краща та зрозуміліша комунікація суду і прокуратури про те, як саме оцінювався суспільний інтерес, особливо в угодах з «топами», теж зараз необхідна. Особливо якщо врахувати збільшення кількості вироків за угодами, й особливо ті з них, що засекречені. І, звісно, треба й надалі покращувати законодавство в питанні використання механізмів спеціальної конфіскації при укладенні угод – тоді і вигода для держави від таких угод стане очевиднішою багатьом.

Під час останнього моніторингу виявлено й інші досягнення і виклики, що так чи інакше впливають на ефективність ВАКС та інших інституцій. Але безперечно проблеми зі строками давності та зловживанням процесуальними правами на сьогодні передусім потребують системного рішення і зміни підходів. І суд зі свого боку має зробити усе можливе, щоб  адресувати ці проблеми. Принаймні в тих моментах, де важелі впливу на прогрес уже у суддів в руках.

Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора TI Ukraine

Источник материала
loader
loader