Юрчишин відкликав свій підпис під законопроєктом №14057 та організує обговорення з медіаюристами

Голова Комітету з питань свободи слова, нардеп Ярослав Юрчишин відкликав свій підпис під законопроєктом №14057 про внесення змін до Цивільного кодексу України, що може посилити юридичну відповідальність за критичні публікації, та організує обговорення між розробниками проєкту та медіаюристами. Про це він повідомив на своїй фейсбук-сторінці.

«Вчора (23 вересня, — ред.) юристи-медійники з Bihus.Info звернули увагу, що окремі положення законопроєкту, де я є співавтором, можуть нести загрозу свободі слова через ймовірне "покарання за критику".

Проконсультувавшись з медіаюристами, які довший час працюють у сфері медіаправа, я дійшов висновку, що окремі положення з 128 сторінок таблиці правок справді можуть читатися по-різному, і відкликав підпис згідно статті 90 Регламенту ВРУ. Одразу приступив до консультацій щодо знаходження компромісних формулювань критикованих статей», — йдеться в дописі.

Ярослав Юрчишин визнав, що помилився, не забезпечивши експертизу медіаюристів для проєкту та поставивши підпис без неї. За його словами, можливості якісно опрацювати проєкт були обмежені, оскільки на ознайомлення із достатньо великим обсягом текстом було лише кілька днів.

Нардеп зауважив, що законопроєкт не розписаний на Комітет з питань свободи слова, оскільки «там немає нічого, що стосується виключно журналістів». Водночас ризики для журналістів у кількох статтях нововведень можуть вичитати лише професійні медіаюристи, зазначив Ярослав Юрчишин.

«Як тільки були публічно озвучені критичні норми, я повідомив про це Руслана Стефанчука, і він погодився на зустріч з критиками проєкту. Це сильна позиція відкритості, яку була підтримана критиками. Бо метою є справді втілення європейських та цивілізованих норм, а не введення "покарання за критику"», — вважає він.

Наразі нардеп планує організувати зустріч медіаюристів та розробників проєкту, направити формулювання, які використовує законопроєкт та/або напрацьовані на зустрічі чи після неї міжнародним експертам для верифікації їх відповідності європейським стандартам, і після цього запропонувати напрацьовані зміни до проєкту для оновлення кодексів без ризикових норм.

«Рекомендую цивілістам дуже чітко вичитати законопроєкти. Це точно вплине на якість не лише статей, які можуть стосуватися медіа, але і інші частини. Бо цей закон стосуватиметься всіх, а мета його — посилення інституту захисту прав людини», — зазначив нардеп. 

Зустріч медіюристів та розробників проєкту запланована наступного тижня.

Утім, як зауважили журналісти Bihus.Info, законопроєкт посилює юридичну відповідальність за критичні публікації та може поставити під ризик саме існування журналістських розслідувань. 

Зокрема, вони звернули увагу на те, що проєкті пропонують автоматично визнавати недостовірною інформацію, що не закріплена в судовому вироку, а також дозволити карати за суб’єктивну думку. У розділі про «право на забуття» депутати пропонують прибирати будь-яку інформацію, якщо вона є неактуальною або такою, що втратила суспільний інтерес, але визначення цих категорій у проєкті не прописані.

Редакція проєкту вважає, що законопроєкт №14057 може заблокувати роботу багатьох журналістів в Україні і закликала депутатів не голосувати за нього.

В ІМІ також вважають, що законопроєкт несе ризик цензури й містить надмірно жорсткі вимоги до медіа. Зокрема, він розширює можливість заборонити публікацію ще до виходу у світ та пропонує блокування доступу до матеріалу, що може призвести до надмірного тиску на медіа з метою видалення контенту, росту самоцензури і зловживань судовими процесами з боку посадовців чи корпорацій. 

Крім цього, законопроєкт розширює право на спростування та право на відповідь у медіа: будь-яка згадка в медіа про особу означає, що ця особа має право на відповідь, якщо на думку особи, в публікації порушено її «особисті права». 

Юрист ІМІ Володимир Зеленчук вважає, що запропоновані зміни посилюватимуть позиції тих, хто зловживає процедурами спростування недостовірної інформації та захисту честі й гідності як формами захисту від обґрунтованих звинувачень журналістів.

Фото: Ярослав Юрчишин у Facebook