/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F80ca4cfea24a9df5b62873e9f0c59625.jpg)
Фішингові листи під виглядом допомоги: у кіберполіції розповіли, як захистити бізнес
Які листи отримують українці?
У листах зловмисники часто пропонують допомогу нібито від міжнародних організацій. Вони можуть надходити електронною поштою, у месенджерах або у вигляді постів у соцмережах, розповів 24 Каналу начальник відділу оперативних досліджень та інформаційного супроводу кіберполіції у Києві Володимир Забарний.
Їхня головна мета – змусити вас перейти за фішинговим посиланням і ввести дані вашої банківської картки або іншу персональну інформацію, – зазначає Забарний.
Втім, є кілька ознак, що дозволяють розпізнати фішингове повідомлення:
- Як правило повідомлення приходить від невідомого підозрілого відправника;
- В тексті часто міститься надто емоційний заклик, наприклад "Отримайте допомогу прямо зараз!"
- Повідомлення можуть містити помилки або бути сформульовані з дивною стилістикою.
- Посилання містить незнайомі домени, або написання схоже на назву офіційного сайту.
Якщо людина переходить за посиланням, її перенаправляє на вебресурс, де просять ввести інформацію щодо банківської картки або CVV-код, термін дії або код з СМС. Однак справжні організації так не роблять, зазначають у кіберполіції.
Як захиститися від фішингу?
Щоб не потрапити на гачок до шахраїв, кіберполіція радить ніколи не переходити за підозрілим посиланням.
- Обов'язкового потрібно навести курсор і перевірити адресу посилання;
- Заходити на сайти допомоги слід тільки через офіційні домени.
- Ніколи не треба передавати CVV-код, паролі незнайомим людям.
- Варто встановити на свої пристрої антивірус і завжди оновлювати систему.
Якщо ж з необережності людина ввела дані своєї карти, їй слід негайно звернутися в банк, заблокувати карту та повідомити про шахрайство.
Запам'ятайте, міжнародні організації не вимагають від приватних осіб надсилати дані своїх карток. Будьте обережні, зекономте свої гроші та нерви,
– порадив Забарний.
Нагадаємо, нещодавно, за даними Харківської прокуратури, в Україні викрили групу аферистів, які створили фішинговий сайт під виглядом порталу "Дія" та крали кошти з банківських карток громадян. Зловмисники запускали у Facebook рекламу про нібито "державні виплати", а люди, вводячи свої персональні дані на фальшивій сторінці, фактично відкривали шахраям доступ до своїх рахунків.
Як бізнес страждає від фішингових атак?
Від фішингових листів може постраждати й бізнес, якщо бухгалтер, наприклад, відкриє підозріле посилання. У таких випадках шахраї отримують доступ до бази клієнтів підприємства та фінансової документації.
Щоб захистися від шахраїв, експерти радять бізнесу:
- Використовувати тільки ліцензійне програмне забезпечення.
- Регулярно робити резервні копії даних.
- Застосовувати багаторівневий захисти, антивірус, двофакторну аутентифікацію.
Особливу увагу варто приділити малому та середньому бізнесу. Адже саме він найчастіше стає мішенню. Кібератаки на бухгалтерські програми – це не лише ризик фінансових втрат, але й репутаційні збитки та штрафи за витік персональних даних,
– додав Забарний.
Які ще види шахрайства поширені?
Deepfake-дзвінки. Зловмисники застосовуютьнейромережі, щоб синтезувати голоси близьких або співробітників банку – голос звучить як справжній, але мета проста: витягти одноразовий код або змусити виконати терміновий переказ.
eSIM-атаки. Через підробні заявки на перенесення номера хакери можуть захопити вашу віртуальну SIM і перехоплювати SMS/дзвінки для входу в сервіси.
Смішинг і "новий" вішинг. Смішингові SMS нині майже ідентичні офіційним повідомленням і ведуть на підроблені сайти або встановлюють шпигунське ПЗ. Вішинг-дзвінки супроводжуються реальними персональними даними, зібраними із витоків чи соцмереж.

