В Естонії й Польщі розкритикували заяву Меркель про «перешкоди» для переговорів із РФ до вторгнення в Україну

В Естонії та Польщі розкритикували слова ексканцлерки Німеччини Ангели Меркель стосовно того, що розриву відносин Європи і Росії буцімто сприяли країни Балтії та Польща, що у підсумку «завадило» провести переговори з Москвою до початку повномасштабної війни в Україні.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на допис голови комітету із закордонних справ естонського парламенту Марко Міхкельсона у соцмережі Х.

Міхкельсон заявив, що це «новий і, на жаль, дуже низький висновок з боку Ангели Меркель: звинувачувати країни Балтії та Польщу у провокуванні імперської війни Росії».

«На жаль, це кидає тінь на весь період її роботи канцлеркою Німеччини. Я навіть не згадуватиму тут про "Північний потік"», - зазначив Міхкельсон.

Глава МЗС Естонії Маргус Цахкна, без конкретної згадки Меркель, наголосив, що «війна Росії проти України обумовлена лише одним фактором: відмовою визнати розпад Радянського Союзу та невгамовними імперіалістичними амбіціями».

«Лише Росія є винною в цій агресії», - підкреслив він у соцмережі Х.

Своєю чергою, експрем’єр Польщі Матеуш Моравецький назвав інтерв’ю Меркель «необдуманим» і додав, що ексканцлерка ФРН довела цим, що «перебуває серед німецьких політиків, які завдали Європі найбільшої шкоди».

Інша колишня польська прем'єр-міністерка Беата Шидло розкритикувала Меркель за те, що та «співпрацювала з Путіним як тільки могла», а тепер «скаржиться і звинувачує Польщу».

Як повідомлялося, днями Меркель дала інтерв’ю угорському проєкту Partizan, яке цитують ЗМІ. В ньому ексканцлерка ФРН, зокрема, згадала про Мінські угоди, які вона допомогла укласти у 2015 році.

«У червні 2021 року я відчула, що Путін більше не сприймає Мінські угоди серйозно, тому я хотіла розпочати новий формат, в межах якого ми, як Європейський союз, могли б безпосередньо говорити з Путіним. Частина людей цього не підтримала. В першу чергу це були країни Балтії, але і Польща також заперечувала. Ці чотири країни «побоювалися», що «у нас не буде єдиної політики щодо Росії », - цитують Меркель ЗМІ.

За її словами, «цього так і не сталося», і потім вона покинула свою посаду, і почалася путінська агресія проти України.

У своєму інтерв’ю Меркель не згадала, що російська агресія проти України тривала й увесь період 2015-2021 років, коли діяли так звані Мінські угоди; тоді загинуло близько 5 тис. українських військових. Уже навесні 2021 року Путін уперше зосередив величезні сили та військову техніку на кордоні з Україною, що викликало побоювання нової інтервенції.

Однак, за словами ексканцлерки, останнім кроком стала пандемія коронавірусу. «Ми більше не могли зустрічатися, тому що Путін боявся коронавірусної пандемії. Якщо ти не можеш зустрічатися, ти не можеш віч-на-віч обговорювати свої розбіжності, не можеш знаходити нові компроміси. Відеодзвінків недостатньо», - стверджувала Меркель.

На думку Меркель, «коронавірус - це головна причина», через яку Росія стала настільки політично радикалізованою і знову напала на Україну.

Як повідомляв Укрінформ, торік Меркель зізналася, що захоплюється Президентом України Володимиром Зеленським за мужність і рішучість, але категорично не погоджується з оцінкою українського лідера щодо того, що її роль на відомому саміті НАТО 2008 року призвела до війни в Україні.

Фото Укрінформу можна купити тут