В ОПУ розповіли, коли Україна сподівається отримати перші кошти з "репараційного кредиту" ЄС

Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра заявила, що Україна сподівається отримати перші кошти із так званого "репараційного кредиту" ЄС в кінці цього року або на початку наступного.

Про це вона сказала у коментарі "Суспільному" під час Donbas media forum, пише "Європейська правда".

Мудра відзначила, що триває активне обговорення "репараційного кредиту" обсягом близько 140 мдрд євро серед країн-членів ЄС.

"Ми маємо сподівання, що це обговорення завершиться точно цього року і, можливо, в кінці року чи на початку наступного ми отримаємо перші кошти з цього "репараційного кредиту", який, за попередніми підрахунками, буде в розмірі близько 140 мільярдів євро", – сказала Мудра.

Вона також повідомила, що на рівні G7 тривають консультації щодо залучення США, Великої Британії, Канади та інших партнерів до підтримки ініціативи, оскільки ЄС вважає важливим заручитися їхньою політичною та фінансовою підтримкою.

За словами заступниці керівника ОПУ, основні заморожені російські активи зберігаються в Європі, зокрема в Бельгії, але переговори ведуться окремо з кожною країною-партнером – США, Канадою, Сполученим Королівством і Японією.

Зараз детально обговорюється механізм надання гарантій Бельгії, на території якої перебувають заморожені російські активи.

Надалі питання "репараційної позики" буде розглянуте на засіданні Європейської ради 23-24 жовтня, і після обговорення на рівні лідерів держав ЄС очікується, що Європейська комісія підготує більш деталізовану пропозицію з цього приводу.

Ідея позики з використанням російських заморожених активів полягає у тому, що Україна почне виплачувати кредит лише після того, як Росія завершить війну та сплатить післявоєнні репарації.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що очікує рішення про використання заморожених російських активів для подальшої допомоги Україні вже цього місяця.

У відповідь Росія почала погрожувати націоналізувати західні компанії.

Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер звернувся до інших лідерів ЄС з проханням надати гарантії того, що вони розділять ризики, якщо заморожені російські активи будуть використані для фінансування кредитів Україні.