Путін у глухому куті і готовий піти війною на НАТО — The Telegraph
Путін у глухому куті і готовий піти війною на НАТО — The Telegraph

Путін у глухому куті і готовий піти війною на НАТО — The Telegraph

Президент Росії Володимир Путін / © ТСН.ua

Президент Росії Володимир Путін опинився в безвихідному становищі, програючи економічну війну швидше, ніж здобуваючи військові переваги в Україні. Експерти попереджають: у відповідь на кризу в РФ і нездатність захистити нафтову інфраструктуру Путін може вдатися до ескалації, шукаючи легкі цілі, зокрема в НАТО.

Про це йдеться у статті The Telegraph.

Економічні труднощі Росії та поразки на полі бою

Путін опинився у глухому куті — він програє економічну битву значно швидше, ніж здобуває будь-які військові успіхи в Україні. Так званий «великий наступ» Росії, який мав переломити ситуацію, захлинувся влітку: близько 800 втрат щодня і практично жодного результату. Кремль не зумів прорвати українську оборону чи змінити хід війни.

«Росіяни продовжують переслідувати нас і полюють на мирних жителів дронами — це жахлива практика, але стратегічних цілей вони не досягають», — зазначив колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк.

Водночас у самій Росії ситуація нагадує кінець Першої світової, коли втома від війни зруйнувала тил Німеччини після невдалого наступу кайзера. Українські дрони завдають відчутних ударів по російських нафтопереробних заводах, змушуючи Москву імпортувати паливо з Китаю, Північної Кореї та Білорусі.

За даними агентства «Нефтегаз», майже 38% нафтопереробних потужностей РФ виведено з ладу. Чергова атака цього тижня пошкодила Антипінський НПЗ у Західному Сибіру, за 2000 км від України — це найглибший удар по російській території від початку війни.

«У них величезні території, які вони просто не можуть прикрити системами ППО. Росія не здатна захистити ці об’єкти», — наголосив Загороднюк.

Він підкреслив, що традиційна війна вже відійшла в минуле: громіздка техніка Росії мало що вирішує. Нинішній конфлікт став технологічними перегонами, і тут Україна має перевагу.

The Wall Street Journal повідомляє, що адміністрація президента США Дональда Трампа вже надає Києву допомогу в галузі далекобійної розвідки — крок, на який попередній президент Джо Байден так і не наважився.

Після «теплого» саміту Трампа й Путіна на Алясці два місяці тому весь оптимізм зник.

«Наша система відносин руйнується, і винні в цьому американці», — заявив заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков.

Нафтовий колапс і фінансове виснаження РФ

У 20 регіонах Росії запроваджено нормування пального: на заправках дозволено купувати не більше 30 л, а бензин А-95 подекуди зник із продажу. Якщо 2023 року РФ виробляла 9,7 млн барелів нафти на добу, то зараз — лише близько 9 млн, і цей показник може впасти до 7,5 млн, за оцінками Goldman Sachs.

Через кризу в переробці накопичуються запаси сирої нафти, які ніде зберігати. Високі відсоткові ставки й податковий тиск душать банківську систему.

За підрахунками Centre for Research on Energy and Clean Air, експортні доходи Росії від нафти, газу й вугілля знижуються вже третій рік поспіль — у серпні вони впали до 546 млн євро на день, що є новим мінімумом.

Це вже не дозволяє підтримувати воєнну машину, яка «поглинає» близько 10% ВВП країни. Резервний фонд скоротився до менше ніж 2% від економіки. Кремль відчайдушно шукає нові джерела доходів — навіть розглядає «податок на паразитизм» для тих, хто не працює (окрім пенсіонерів і людей з інвалідністю).

Економіка, штучно розігріта військовими витратами, має зростальний вигляд лише на папері. Банки змушені кредитувати оборонну промисловість, що неминуче призведе до банківської кризи.

Ситуацію ускладнює й загроза обвалу цін на нафту — Саудівська Аравія та країни Перської затоки можуть знову перенаситити ринок. За прогнозами EIA, до 2026 року ціна на нафту може впасти до 50 дол. за барель, а Goldman Sachs не виключає навіть 40 дол. у разі уповільнення світової економіки. Це нагадує кризу 1980-х, що зруйнувала СРСР.

Для Заходу ж низькі ціни на нафту стають своєрідною «податковою знижкою» — маятник геополітичних вигод знову схиляється на його бік.

Путін може вдатися до ескалації

Саме тому, вважає Загороднюк, Путін може вдатися до ескалації.

«Коли все йде не так, він завжди піднімає ставки. Щоб не програти, він може спробувати піти далі за межі України«, — сказав ексміністр оборони.

На думку експертів зі Східної Європи, ризик розширення війни на континенті зараз «надзвичайно високий». Хоча з погляду Заходу такий крок видається самогубством — Путін може шукати легші цілі, зокрема Молдову чи прикордонні райони НАТО.

Російська воєнна економіка працює на повну потужність, тоді як країни Європи лише починають нарощувати оборонні можливості. Вікно для дій у Путіна швидко звужується.

Найуразливіші точки — естонська Нарва, де 85% населення становлять етнічні росіяни, та Сувальський коридор між Білоруссю і Калінінградом. Будь-яка провокація там може кинути Захід у хаос.

Загороднюк також звертає увагу на геополітичний фактор: між Путіним і лідером Китаю Сі Цзіньпіном може існувати негласна угода. Росія виснажує НАТО повітряними провокаціями та кібератаками, а Китай утримує її економіку на плаву, щоб не дати США зосередитись на Тайвані.

У липні міністр закордонних справ Китаю Ван Ї відкрито заявив європейським дипломатам, що Пекін зацікавлений у тому, щоб Росія «залишалася у війні», аби Вашингтон не переключив увагу на Азію.

Аналітики RBC Capital додають, що Китай активно наповнює стратегічні запаси нафти, а американські розвідники підозрюють — готується до можливої конфронтації навколо Тайваню.

Як має відповісти Захід?

Це небезпечний період — і він стане ще небезпечнішим, якщо Захід продемонструє слабкість. Ефективною відповіддю може стати економічний тиск: перекрити данські протоки для «тіньового флоту» Росії, який порушує екологічні норми.

Загороднюк нагадує, що подібна ситуація вже була під час Кримської війни 1853-1856 років: тоді Росія зазнала поразки не через битви, а через крах фінансової системи та інфляцію. Її феодальна армія не витримала конкуренції з технічно розвиненими арміями Заходу.

Цар Микола I, який був переконаний, що Британія й Франція не втрутяться, зрештою змушений був прийняти поразку, бо війна стала занадто дорогою.

Іронічно, що навіть тоді знаходилися прихильники «сильного лідера» — як писав Карл Маркс у New York Daily Tribune, «деякі автори» приписували царю «виняткову мудрість і далекоглядність, що нібито властива великим державним діячам».

Як зазначив автор статті, деякі речі, схоже, ніколи не змінюються.

До слова, на тлі частих порушень кордонів НАТО російськими дронами та літаками, європейські лідери б’ють на сполох: Європа увійшла до «сірої зони» війни. Як пише CNN, кксперти порівнюють дії Кремля з «варінням жаби», коли поступове зростання напруги тестує готовність і єдність Заходу. Колишній генсек Альянсу Джордж Робертсон закликає терміново готувати цивільну інфраструктуру до серйозних потрясінь. Додаткову невизначеність у ситуацію вносять непередбачувані сигнали від американського керівництва, зокрема Трампа.

Землетрус магнітудою 7,4 стався на півдні Філіппін / © Associated Press

Читати публікацію повністю →

Собака / © iStock

Читати публікацію повністю →

Меган Маркл, Кріссі Тейген і Памела Андерсон

Читати публікацію повністю →

Кеті Голмс / © Getty Images

Читати публікацію повністю →

Джерело матеріала
loader
loader