«Мені лежати й помирати, чи як?» Чоловік з інвалідністю розповів, чому не може отримати закордонний паспорт
«Мені лежати й помирати, чи як?» Чоловік з інвалідністю розповів, чому не може отримати закордонний паспорт

«Мені лежати й помирати, чи як?» Чоловік з інвалідністю розповів, чому не може отримати закордонний паспорт

Інвалід 1А групи інвалідності із 2017 року (підгрупа інвалідності 1 групи, яка встановлюється особам з винятково високим ступенем втрати здоров'я, які повністю не здатні до самообслуговування і потребують постійного стороннього догляду) Максим Сіма через складне здоров’я та відсутність доступу до гарячої води опинився в реальному ризику для життя, але держава відмовляється надати допомогу для оформлення закордонного паспорта. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на історію Максима Сіму.

Максим Сіма описав, як люди з інвалідністю стикаються з бюрократичними перепонами навіть у базових потребах: «Маю законну відстрочку від призову. І в мене не працює кишечник, щоб його спорожнити, мені потрібно раз на кілька днів сидіти на туалеті, вставляти в д*пу шланг, під’єднаний до крана, вмикати теплу воду й безперервно вимивати все, аж до свіжої їжі. Довго, болісно, нестерпно. Але інакше самостійно – ніяк. Я повністю залежу від наявності достатнього об’єму теплої води. Мінімум літрів 300, а зазвичай – значно більше».

Через енергетичну кризу та нестачу гарячої води Максим був змушений подумати про тимчасовий виїзд за межі України, щоб вижити. При цьому він не бажав залишати країну, але визнає: «Якщо води справді не буде, то змушений буду тимчасово на зиму поїхати, просто щоб не померти. Гріти воду на вогнищі, на жаль, не вийде».

Проблема виникла через оформлення закордонного паспорта. Через стан здоров’я Максим не може самостійно відвідати паспортний стіл. Йому пояснили, що окрім довідки від лікаря, потрібна ще довідка, що закордонний паспорт потрібен строго для виїзду за кордон на лікування.

«Закордонний паспорт не є життєво необхідним документом на відміну від внутрішнього, тому держава не зобов’язана його вам видавати. Не можете приїхати – обходьтеся без паспорта», – повідомили в паспортному столі дружині Максима.

«Тоді скажіть мені, як державний службовець, що мені робити в такій ситуації. Приїхати я не можу через інвалідність, приїхати до мене ви не можете через указ... Мені лежати й помирати, чи як?», – написав чоловік у дописі на Facebook. На що йому відповіли: «Ну, пишіть звернення на ім’я голови служби, можливо, вона особисто дасть розпорядження в якості винятку виїхати до вас додому й оформити. Розгляд звернення – 30 днів за законом. Ну і потім ще, поки приїдуть, поки оформлять. Тож скоріш за все місяці два не менше. Але що вона вирішить – ми не можемо сказати».

«От реально глухий кут. Я до них не можу, вони до мене не хочуть, і нікому моя доля там з чиновників, по суті, не вср*лася, бо ж у них усе строго за інструкцією. Ну, помре мученицьки – ну й хрін з ним, треба тоді було одразу валити, а не випендрюватися, що, бач, не поїду, а буду тут людям допомагати з реабілітацією. Тепер жни плоди сповна», – додав Максим.

Максим закликає владу переглянути такі бюрократичні перепони та звертається до громадськості: «Я от мало вірю, але все ж маю невелику надію на силу Фейсбуку. Що прочитає хтось, хто має владу й повноваження втрутитися в ситуацію й щось змінити. Чи може, що хтось із журналістів захоче цю тему підняти та висвітлити. Бо це ж реальний пизд*ць, який ніхто не підозрює навіть зі звичайних людей. Нехай це я ще такий що мовчати не буду, а як бути якійсь паралізованій бабусі – помирати мовчки?».

Зокрема, чоловіки віком від 25 до 60 років із другою або третьою групою інвалідності, які мали пройти перевірку у 2022–2024 роках, повинні пройти процедуру з 1 квітня до 1 листопада 2025 року. Інші, хто не пройшов огляд під час воєнного стану, мають зробити це до 1 квітня 2026 року.

Источник материала
loader
loader