Я живий, бо вони хотіли Медведчука, – британець відверто про тортури у російському полоні

Звільнений із полону Шон Піннер в ефірі 24 Каналу розповів, що вижив лише тому, що росіяни планували обміняти його на Віктора Медведчука. Він описав тортури, голод і приниження, які стали частиною системної пропаганди, що виправдовує війну проти України.

Полон і пошук "маленьких перемог"

На початку полону британський військовий пережив момент, коли не знав, чи виживе. З часом з'явилося відчуття, що для катів він становить певну цінність, і це стало опорою. Далі він почав фіксувати кожну дрібницю, яка допомагала триматися і не втрачати контроль над собою.

Коли вони інсценували мою кару і не натиснули на курок, я зрозумів, що маю якусь цінність. Як тільки я це усвідомив, я знав, що мене не вб'ють,
– розповів Піннер.

Відтоді у зону маленьких перемог увійшли найпростіші речі: ковток води, сигарета, шматок хліба. Такі моменти допомагали зменшувати біль і зосереджуватися на меті повернутися додому. Навіть без контролю над обставинами він зберігав внутрішній спротив і крок за кроком відбудовував волю.

Катування і боротьба за виживання

Після переведення на секретний об'єкт розпочалися систематичні тортури і допити. Полоненого били, позбавляли сну, утримували в ізоляції та змушували підписувати заздалегідь підготовлені папери.

Вони катували мене, били струмом, садили в одиночну камеру і не давали спати. Змушували підписувати зізнання і знімали постановочні відео для пропаганди,
– зазначив він.

Голод був постійним випробуванням: на день видавали лише трохи хліба. До кінця суду його вага впала приблизно до 60 кілограмів, ребра було видно на фото із зали російського суду. У таких умовах будь-яка їжа або вода перетворювалися на спосіб втримати свідомість і шанс дочекатися обміну.

Пропаганда і спроби стерти ідентичність

У полоні британця змушували повторювати пропагандистські тези та визнавати себе найманцем і терористом. Такі "зізнання" записували на відео, щоб створити потрібний образ для російської аудиторії й виправдати війну проти України.

Вони хотіли, щоб я сказав, що я нацист, найманець і терорист,
– наголосив Піннер.

Попри тиск, він зберіг власну ідентичність і не дозволив зламати себе. Після звільнення Шон отримав сотні повідомлень підтримки від людей, які не повірили жодному пропагандистському відео. Для нього це стало доказом того, що правда сильніша за страх.

Обмін і причина, чому залишився живим

Після кількох місяців у полоні стало зрозуміло, що росіяни не мають наміру його вбивати. Полоненого вирішили використати для обміну, і саме це врятувало життя. Його включили до великої домовленості, у межах якої Україна повернула своїх військових, а Росія отримала Віктора Медведчука.

Я живий тільки тому, що вони хотіли Медведчука. Вони б мене застрелили, якби не сподівалися отримати його в обмін,
– визнав Піннер.

Після звільнення він зізнався, що досі згадує полон як один із найважчих досвідів у житті. Попри все пережите, чоловік продовжує розповідати про російські злочини, щоб ті, хто залишився в полоні, не були забутими.

Що відомо про британського військового Шона Піннера?

• Колишній британський військовий Шон Піннер приїхав до України у 2018 році. У Маріуполі він працював інструктором зі снайперської підготовки, а згодом підписав контракт із морською піхотою. У 2020 році Піннер одружився з українкою й планував залишитись у країні, займаючись гуманітарною діяльністю після завершення служби.
• У квітні 2022 року він потрапив у російський полон під час оборони Маріуполя. Окупаційна "влада" засудила його до смертної кари, однак уже у вересні Піннера звільнили в межах обміну полоненими. Разом з ним тоді визволили ще двох іноземців: британця Ейдена Асліна та марокканця Брагіма Саадуна.
• Нещодавно Солом'янський суд Києва ухвалив рішення про виплату Піннеру компенсації від Росії. Британець заявив, що справа має створити юридичний прецедент для інших військовополонених, які зазнали катувань і незаконного засудження. Він наголосив, що гроші його не цікавлять, але Росія рано чи пізно муситиме відповідати за свої злочини.