В ЕС без малого бизнеса? Что меняет переход на европейскую классификацию МСП

Законодавство України та Європейського Союзу має говорити однією мовою – мовою спільних правил та визначень.

Це потрібно, зокрема, для того, щоб українські підприємства могли працювати за однаковими принципами з бізнесом країн-членів ЄС та отримувати доступ до їхніх ринків.

Однак досі існують певні відмінності щодо визначення малих та середніх підприємств (МСП) – базового поняття, від якого має залежати державна підтримка бізнесу.

Єдиний підхід щодо визначень забезпечує справедливість розподілу допомоги, запобігаючи тому, щоб великі компанії користувалися пільгами, призначеними для малого бізнесу.

Влітку 2025 року Україна розробила проєкт закону для узгодження визначення суб’єктів МСП із законодавством ЄС.

Наразі він перебуває на обговоренні в експертному середовищі.

Саме в рамках такої експертної оцінки Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) підготував аналітичний звіт "Гармонізація визначення МСП в Україні з ЄС", який пояснює, чому і як необхідно гармонізувати визначення.

Занижувальний фактор.

В Україні у 2012 році оновили визначення суб’єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва, прийнявши правки до Господарського кодексу.

Попри втрату чинності Кодексом 28 серпня 2025 року, це визначення поки що збережене окремим законом.

Після оновлення українське визначення лише частково нагадувало європейське.

Визначення малих підприємств доволі близьке до права ЄС, однак визначення середніх підприємств було дуже широким.

Це неодноразово підкреслювалося також в попередніх дослідженнях ІЕД.

Внаслідок цього лише 400-500 найбільших підприємств в Україні вважалися великими.

Натомість усі інші класифіковані як МСП і відповідно – мають право на підтримку в межах державних програм.

Сьогодні вже невідомо, чому саме така модифікація визначення МСП, яка занижує кількість великих підприємств, була запроваджена в українське законодавство більше десятиліття тому.

Проте наслідки очевидні – частина компаній, які в ЄС належали б до великих, в Україні класифікуються як середні.

До того ж купівельна спроможність євро в Україні вища, ніж в ЄС.

А це своєю чергою означає, що доволі чималі українські підприємства з річним оборотом у 2 млрд грн у 2024 році та 300 працівниками можуть вважатися середніми як за правилами ЄС, так і українським визначенням.

Як у ЄС уніфікували поняття МСП.

До середини 1990-х у Європейському Союзі існували десятки різних визначень МСП.

Власні визначення мали окремі держави-члени, європейські фінансові інституції (Європейський інвестиційний банк та Європейський інвестиційний фонд).

Ще у 1992 році на рівні всього Європейського економічного співтовариства існувало 11 визначень з різними критеріями для статистичних спостережень, державної допомоги, надання кредитів, подання звітності тощо.

Це призводило до хаосу –.

одна компанія за різними критеріями могла водночас належати і до МСП, і та великого бізнесу.

Для розв'язання проблеми Європейська комісія розпочала роботу над уніфікацією визначень.

Це було потрібно для врегулювання розподілу державної допомоги й захисту конкуренції на спільному ринку.

У 1996 році Єврокомісія ухвалила перші Рекомендації щодо визначення малих та середніх підприємств (96/280/ЄС).

На їхній основі було розроблено і схвалено Рекомендації № 2003/361/ЄС, що діють і сьогодні (чинні з 1 січня 2005 року).

Ключові етапи уніфікації визначення МСП у Євросоюзі.

Згідно з чинними рекомендаціями ЄС:.

мікропідприємства – це такі, в яких менше ніж 10 працівників, активи або продажі не перевищують 2 млн євро;.

малі підприємства – до 50 працівників та активи або продажі до 10 млн євро;.

середні підприємства – це ті МСП, що не підпадають під визначення малих, мають менше ніж 250 працівників та активи не більше 43 млн євро або продажі не більше 50 млн євро;.

решта підприємств є великими.

Рекомендації не мають обов’язкової юридичної сили, але фактично вони стали стандартом, який вже імплементовано як у законодавство ЄС, так і в закони окремих країн-членів.

Для прикладу, Регламент №651/2014 про державну допомогу прямо посилається на визначення МСП з відповідних рекомендацій.

Рекомендації 2003 року дають країнам-членам, а також європейським фінансовим інституціям певну гнучкість щодо фінансових порогів.

Зокрема, можна встановлювати нижчі порогові значення, що не порушить конкуренцію в цілому на спільному ринку.

Гармонізація як умова членства.

Країни Центральної та Східної Європи, які приєднувалися до ЄС у 2004–2013 роках, пройшли шлях, подібний до нинішнього українського.

Гармонізація визначення МСП було важливою вимогою ЄС при вступі – одним з пріоритетних завдань щодо розвитку підприємництва.

Країни, які приєдналися до ЄС 1 січня 2005 року, фіналізували вступ в ЄС у період, коли нова Рекомендація № 2003/361/ЄС лише була в процесі запровадження.

Тому деякі з цих країн ще встигли спочатку запровадити навіть рекомендації ЄК 1996 року.

Польща ретельно поставилася до вимог, тому нове визначення МСП було внесене до закону про економічну діяльність від 2000 року, що було виконанням поставленого "домашнього завдання".

Однак після 2003 року Європейська комісія вже вказувала Польщі на необхідність запровадження нових рекомендацій.

На противагу цьому, інші країни-кандидати цієї хвилі розширення ЄС спочатку мали обмежений прогрес і очевидно не поспішали.

Угорщина спочатку гармонізувала лише критерій кількості працівників, але по іншому рахувала фінансові критерії.

Естонія станом на 2002 рік ще не закріпила рекомендації ЄС офіційно в національному законодавстві, однак фактично використовувала на практиці.

У Латвії та Литві впровадження рекомендацій планувалося через законодавство про державну допомогу.

Хорватія узгодила своє визначення МСП уже після того, як уніфіковані критерії були запроваджені та випробувані на рівні ЄС.

Ще у 2006 році національне визначення МСП уже було певною мірою близьким до європейського, однак процес повної імплементації Рекомендації №2003/361/ЄС тривав до 2012 року.

Тобто Хорватія встигла завершити процес якраз до вступу до ЄС з 1 липня 2013 року.

В підсумку, за даними Єврокомісії, всі країни ЄС запровадили універсальне визначення МСП з рекомендацій 2003 року, хоча в окремих країнах присутні незначні відмінності.

Що зміниться в Україні? Прогноз ІЕД.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій оцінив, як зміниться структура бізнесу після впровадження гармонізованого з ЄС визначення МСП.

Також ІЕД проаналізував вплив різниці в купівельній спроможності євро в Україні та ЄС на розмір підприємств.

Розрахунки здійснено за даними фінансової звітності підприємств за 2024 рік у двох сценаріях:.

Визначення МСП за правилами ЄС, як запропоновано у законопроєкті Мінекономіки.

Відповідно, суми в євро перераховані в гривні за середнім офіційним курсом євро за 2024 рік – 43,45 грн за євро;.

Альтернативне визначення МСП, яке відповідає правилам ЄС, але суми в євро перераховані в гривні за так званим паритетом купівельної спроможності (ПКС), розрахованим МВФ – 17,39 грн за євро, що враховує різницю цін між Україною та ЄС.

Тут йдеться не лише про споживчі товари, а й різні види послуг, сировину, інвестиційні та проміжні товари.

Результати розрахунків свідчать, що після прийняття законопроєкту і запровадження гармонізованого з ЄС визначення.

кількість великих підприємств зросте з 560 до 2475 – більш ніж у чотири рази.

Це усуває перекоси, коли компанії з 250 і більше працівниками формально вважалися "середніми", і збільшить адресність державних програм.

Використання визначення МСП, яке враховує різницю у купівельній спроможності євро між ЄС та Україною, має помірний вплив: лише близько 277 підприємств із середніх переходять до категорії великих, а частка МСП у загальному обсязі продажів знижується до 41% з майже 47%.

На нашу думку, використання такого визначення дещо краще відображатиме економічні реалії України, але різниця є доволі стриманою.

Оскільки після вступу до ЄС нам однаково доведеться використовувати стандартний підхід ЄС, то простіше його одразу використовувати та не ускладнювати роботу МСП та державним органам.

Порівняння кількості працівників у підприємствах за розміром залежно від застосованого визначення МСП (тисяч працівників).

* * * * *.

Гармонізація визначення МСП з нормами ЄС – це не просто технічна зміна, а важливий крок для інтеграції України у спільний ринок.

Вона робить політику підтримки більш адресною та підвищує прозорість економічної системи.

Це підтверджується також досвідом інших країн, які вступали до ЄС.

Тому прийняття відповідного законопроєкту, який може повністю імплементувати рекомендації ЄС щодо визначення МСП, має бути одним з пріоритетів.

Євген Ангел, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,.

Віталій Кравчук, провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Представлені в статті результати базуються на основі аналітичного звіту "Гармонізація визначення МСП в Україні з ЄС".

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Оцінка економічного впливу адаптації права ЄС на окремі сфери економіки України" за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" як складову спільної ініціативи "Вступаємо до ЄС разом".

Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію ІЕД, Європейського Союзу чи Міжнародного фонду "Відродження".