Не бере хабарів, працює без зарплати і не знає кумівства: чи здатні ШІ-міністри замінити чиновників
Не бере хабарів, працює без зарплати і не знає кумівства: чи здатні ШІ-міністри замінити чиновників

Не бере хабарів, працює без зарплати і не знає кумівства: чи здатні ШІ-міністри замінити чиновників

Нові експерименти із залученням штучного інтелекту в роботу держави викликають одночасно як захоплення, так і скепсис. Уряд Албанії призначив цілий "цифровий" міністерський портфель для алгоритму, тоді як в Україні з’явилися віртуальна дипломатична представниця та чатбот-двійник міністра.

Чи справді штучний інтелект допомагає зробити владу ефективнішою, прозорішою та ближчою до людей, чи це радше гучні піар-експерименти? У матеріалі 24 Каналу розглянемо три випадки – албанську ШІ-міністерку, українську Вікторію Ші й "цифрового Федорова" – та проаналізуємо, що стоїть за цими ініціативами. У цьому нам допоміг розібратися член Комітету з розвитку ШІ Мінцифри, гендиректор і співзасновник R&D Center Winstars Дмитро Софина.

Албанська ШІ-міністерка Діелла: боротьба з корупцією чи технологічна бутафорія?

У вересні 2025 року Албанія стала першою країною, яка призначила штучний інтелект на посаду члена уряду. ШІ-систему на ім'я Діелла (албанською – "сонце") офіційно оголосили "міністеркою у справах штучного інтелекту". Прем’єр-міністр Еді Рама представив Діеллу як цифрову помічницю уряду для боротьби з корупцією – зокрема, для забезпечення прозорості у публічних закупівлях та викорінення кумівства.

За його словами, Діелла жодного дня не хворіє, не потребує зарплати й не має двоюрідних братів – це натяк на кумівство у владі країни. Віртуальну міністерку зобразили як жінку середнього віку в традиційному албанському вбранні, і на першому ж засіданні парламенту їй надали слово через відеозвернення.

Не бере хабарів, працює без зарплати і не знає кумівства: чи здатні ШІ-міністри замінити чиновників - Фото 1
Як виглядає Діелла / Скриншот

Я тут не для того, щоб замінити людей, а щоб допомогти їм,
– запевнила Діелла з великого екрана.

Албанська опозиція сприйняла ШІ-міністерку вкрай критично. Опозиціонери назвали Діеллу "пропагандистською фантазією" та вирішили оскаржити законність її призначення у суді. Під час виступу цифрової посадовиці в парламенті депутати опозиції стукали кулаками по столах і демонстративно проігнорували голосування за новий уряд.

Вони заявили, що влада використовує бот-міністра, аби приховати власні провали та корупцію. Юридичні питання теж залишаються відкритими – чи відповідає "штучний" міністр конституційним нормам, адже основний закон говорить про службу народу саме людьми? Не дивно, що самій Діеллі довелося виправдовуватися: вона зізналася, що їй "боляче", коли її називають неконституційною.

Насправді "міністерський" статус Діелли дійсно фіктивний. Це інструмент. Її реальна функція – це програмний комплекс на базі GPT-алгоритму від Microsoft для допомоги чиновникам у чотирьох етапах тендерного процесу: від підготовки умов до перевірки документів. На кожному кроці рішення ШІ затверджуватиме реальний експерт, тож повної автономії машини не передбачається.

Влада Албанії визнає, що поки система не впроваджена повністю – Діелла радше показує наміри прем'єра показати себе "технологічним". Цей крок також вписується в євроінтеграційні прагнення країни, адже Брюссель неодноразово вимагав від Тирани результатів у боротьбі з корупцією, і демонстрація hi-tech-ініціатив має показати прогрес і сучасність Албанії в очах ЄС.

Але важко не побачити в Діеллі елемент шоу. У жовтні 2025-го Рама жартома оголосив Діеллу "вагітною" 83 цифровими дітьми – тобто персональними ШІ-асистентами для кожного депутата від керівної партії. За задумом, ці "діточки" Діелли будуть записувати все, що відбувається у залі, підсумовувати обговорення та навіть підказувати народним обранцям, як реагувати, якщо ті щось пропустили.

Систему планують запустити до кінця 2026 року. Албанський експеримент однозначно привертає увагу як прецедент, але чи вдалий? Інакше є ризик, що це залишиться театром зі штучними аватарами.

"Вікторія Ші": цифрова дипломатка українського МЗС

Цікаво, що Україна долучилася до тренду впровадження ШІ в публічній комунікації ще раніше, хоча й на скромнішому рівні. 1 травня 2024 року МЗС України вперше в історії створило за допомогою штучного інтелекту цифрову особу, яка офіційно коментуватиме консульську інформацію для ЗМІ.

Не бере хабарів, працює без зарплати і не знає кумівства: чи здатні ШІ-міністри замінити чиновників - Фото 2
Вікторія Ші / Скриншот

Нову віртуальну представницю МЗС назвали Вікторія Ші. "Вікторія" символізує перемогу України, а "Ші" прямо вказує на технологію, що її створила. Цифрова речниця розповідає, що її робота – доносити до громадськості оперативну й перевірену інформацію консульського департаменту МЗС, повідомляти про захист прав українців за кордоном, реагувати на інциденти, надзвичайні ситуації тощо. Фактично це аватар, озвучений штучним голосом, який презентує підготовлені дипломатами заяви.

Цікаво! Для її образу МЗС використало зовнішність реальної людини – української співачки та інфлюенсерки Розалі Номбре, яка погодилася стати прообразом на волонтерських засадах. Команда проєкту відзняла й зацифрувала артистку, аби надати Вікторії реалістичні риси.

У МЗС підкреслили, що Вікторія Ші не покликана замінити живих дипломатів. Вона займається саме консульськими повідомленнями, тоді як посада основного речника МЗС лишається за людиною (на момент запуску ШІ-аватара якраз відбувалася ротація прессекретаря). Тодішній міністр Дмитро Кулеба позитивно оцінив експеримент, заявивши, що використання згенерованої ШІ-особи заощадить час і ресурси МЗС:

Використання згенерованої штучним інтелектом цифрової особи для консульського коментування – це насамперед економія часу та ресурсів МЗС. Реальні дипломати зможуть бути більш ефективними та фокусуватися на інших завданнях з надання допомоги громадянам,
– пояснив очільник відомства.

Особливо актуальним такий крок видається у воєнний час, коли навантаження на консульську службу зросло, а людських ресурсів бракує. Діджитал-спікерка допомагає оперативно охопити інформаційні запити, не відволікаючи щоразу живих посадовців.

Звичайно, цифрова дипломатка потребує довіри, тож МЗС подбало про запобіжники від дезінформації. Кожне відео з "вуст" Вікторії Ші має QR-код, що веде на текстовий варіант заяви на офіційному сайті МЗС. Якщо ж якесь відео такого коду не містить або веде на фейковий ресурс – значить, це підробка. Таким чином міністерство хоче убезпечити свою новинку від можливих deepfake-інцидентів і спроб дискредитації.

Цікаво, що сплеск публікацій про Вікторію Ші завершився відразу після її презентації навесні 2024-го. Після минулого року знайти згадки про неї важко.

"Цифровий Федоров": чатбот-двійник міністра цифрової трансформації

Ще далі у використанні ШІ для взаємодії з громадянами пішло Міністерство цифрової трансформації України. У вересні 2025 року на IT Arena у Львові представили "цифрового двійника" віцепрем’єра, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова – фактично, ШІ-чатбот, який спілкується від його імені.

Україна вперше "зацифрувала" чинного міністра за допомогою штучного інтелекту, повідомили в Мінцифрі. Відтепер кожен громадянин може напряму поспілкуватися з цифровим Федоровим у телеграмі, достатньо запустити чатбот @thedigital_bot. Після старту бот відрекомендовується як "цифровий двійник" Федорова і пропонує обговорити все, що стосується цифрових послуг.

Маєш пропозицію або бачиш проблему? Обов'язково поділись! Найцікавіші ідеї передам безпосередньо Михайлу,
– обіцяє "Федоров-бот" у вітальному повідомленні.

Через нього користувачі можуть не лише скаржитися, а й навіть надсилати резюме, якщо хочуть долучитися до команди Мінцифри.

Як це працює? "Цифровий Федоров" доступний усім охочим, але з серйозним підходом до безпеки та автентифікації. Щоб почати діалог, громадянин має авторизуватися через застосунок Дія. Ця умова обмежує бот лише українськими користувачами й відсіює анонімів, зате гарантує, що з міністром спілкуються реальні люди, а не ботоферми. Чат-бот підтримує і текстовий, і голосовий формати спілкування – причому у режимі аудіо він відтворює голос самого Михайла Федорова.

Розробники натренували ШІ-модель на основі понад 10 000 публічних висловлювань Федорова, матеріалів ЗМІ та його постів у соцмережах Мінцифри. Для синтезу мови залучили технологію ElevenLabs, тож відповіді бот дає "живою" українською мовою голосом міністра. Фактично алгоритм добре засвоїв стиль спілкування Федорова – настільки, що пересічному користувачу може здатися, ніби сам посадовець говорить з ним у чаті.

Водночас Мінцифра чесно попереджає про обмеження цифрового двійника. Чат-бот ще навчається і відповідає на основі відкритих даних, тож може помилятися. Тому його поради не слід сприймати як офіційну позицію. Бот не має доступу до персональних даних користувачів, тож не дає індивідуальних консультацій. Усі важливі рішення громадянам все ж радять перевіряти через офіційні джерела Мінцифри та Дії.

Чи потрібні ШІ-міністри?

Такі ініціативи можуть бути ефективними, але лише якщо за ними стоїть реальна цифрова трансформація, а не піар, вважає Дмитро Софина, член Комітету з розвитку ШІ Мінцифри, гендиректор та співзасновник R&D Center Winstars.

Дмитро Софина

Член Комітету з розвитку ШІ Мінцифри, гендиректор та співзасновник R&D Center Winstars

Коли уряд запроваджує ШІ для автоматизації процесів, аналізу даних чи покращення сервісів – це має сенс. Але якщо все зводиться до створення "ШІ-міністерки" без зміни системи – це радше символізм, а не технологія. ШІ в державному управлінні працює лише тоді, коли є дані, стратегія, прозорість і команда, що реально його впроваджує. Інакше це просто добре зроблений чатбот у красивій обгортці. Насправді все не так однозначно, і з технічного погляду теж.

Сучасні ШІ-системи – це не просто чат-боти, а складна інфраструктура з моделей, даних, API-інтеграцій та оркестрації процесів, коментує експерт 24 Каналу. Щоб така система працювала ефективно в урядовому масштабі, на думку Софини, потрібні такі умови:

  • Доступ до структурованих державних даних – без цього жоден ШІ не може навчатися чи робити корисні висновки.
  • Модульна архітектура – щоб інтегруватися з різними державними системами (МІС, реєстри, CRM тощо).
  • Контроль якості моделей – потрібен моніторинг, логування, оновлення ваг, адаптація до змін у даних.
  • Етичні та безпекові механізми – шифрування, audit trails, explainability, боротьба з галюцинаціями.

Створити реальну "ШІ-міністерку", яка здатна автономно ухвалювати чи допомагати ухвалювати рішення, – це надзвичайно складне технічне завдання, яке вимагає глибокої інтеграції з держсистемами, а не просто обгортки навколо LLM-моделі, зазначає Софина.

Потенціал цього задуму великий, але реалізація потребує зовсім іншого рівня технологічної зрілості, ніж просто чат з аватаром. Але скільки це коштуватиме, ставить питання експерт.

Теги по теме
Коррупция
Источник материала
loader
loader