Чому не варто зберігати паролі у браузері, і що робити натомість

Більшість користувачів навіть не замислюються, коли браузер чемно пропонує «зберегти пароль для наступного входу». Це зручно, швидко й безкоштовно — вам не доводиться щоразу згадувати складну комбінацію символів або вводити її вручну. Проте така простота має свою ціну: браузерні менеджери паролів не забезпечують належного рівня безпеки, який пропонують спеціалізовані сервіси.

Google Chrome, Microsoft Edge та інші браузери зберігають дані авторизації у локальних профілях і синхронізують їх із хмарними серверами компаній. Проте вони не використовують повноцінне наскрізне шифрування — лише базовий захист на рівні операційної системи. Якщо ваш обліковий запис або пристрій буде зламано, зловмисники отримають прямий доступ до всіх паролів, незалежно від того, наскільки вони складні.

Ще одна загроза — фішингові сайти та шкідливі розширення. Браузер може автоматично підставити ваш пароль у підроблену форму входу, і ви навіть не помітите, як дані опинилися у чужих руках. Тому фахівці радять користуватися спеціальними менеджерами паролів, які мають окремий захищений «сейф» і головний ключ, доступний лише вам. Навіть якщо ваш акаунт буде зламано, без цього ключа зчитати інформацію неможливо.

Переваги спеціалізованих менеджерів паролів

На відміну від браузерних, спеціалізовані менеджери створені саме для безпечного зберігання чутливої інформації. Вони використовують сучасні алгоритми шифрування — наприклад, AES-256, — а також архітектуру «нульових знань», коли навіть розробники не мають доступу до ваших даних. Вміст зашифрованих сховищ зберігається окремо від браузера й розшифровується лише локально на вашому пристрої.

Такі менеджери краще протидіють вірусам і кібератакам, адже не піддаються зламам, які орієнтовані на викрадення збережених у браузері паролів. Вони також перевіряють сайти перед автозаповненням, запобігаючи фішинговим підмінам, і повідомляють про витоки даних. Деякі сервіси навіть попереджають користувача, якщо його пароль з’явився у базі зламаних акаунтів.

Apple Keychain, хоч і використовує наскрізне шифрування на всіх пристроях, не настільки гнучкий і прозорий, як спеціалізовані рішення. Те саме стосується й Google Password Manager — його рівень безпеки можна підвищити, лише ввімкнувши шифрування на пристрої або авторизацію через Windows Hello.

Якщо ви все ж користуєтесь браузером

Якщо зручність для вас важливіша, і ви не готові відмовитись від вбудованого менеджера паролів, варто принаймні посилити захист. У Google Password Manager можна активувати шифрування на пристрої, яке робить ключ доступним лише вам — він пов’язується з паролем або біометричним захистом смартфона чи комп’ютера. Та варто пам’ятати, що у разі втрати доступу до акаунта Google ваші паролі можуть бути втрачені назавжди.

Ще один крок — вимкнення автозаповнення паролів. У Chrome це робиться через «Налаштування» → «Автозаповнення і паролі» → «Менеджер паролів Google», де потрібно відключити опцію «Пропонувати зберегти паролі». Аналогічно — в Microsoft Edge і Safari. Також слід переглянути всі збережені паролі й видалити ті, що належать до важливих сервісів, наприклад онлайн-банкінгу чи корпоративних акаунтів.

Не забувайте про двоетапну автентифікацію (2FA) — вона суттєво підвищує безпеку навіть у разі витоку пароля. Це може бути SMS-код, біометрія чи окремий додаток-генератор одноразових кодів.

Отже. Зберігати паролі у браузері — швидко і зручно, але не безпечно. Це схоже на те, як тримати ключі від квартири під килимком: здається практичним, доки хтось не вирішить перевірити. Якщо вам справді важлива безпека особистих даних, варто перейти на спеціалізований менеджер паролів і встановити двоетапну перевірку входу. А якщо все ж залишаєтесь із браузером — принаймні використовуйте його з максимальними обмеженнями й здоровим рівнем обережності.