Полярні сяйва знову охопили планету: найепічніші фото з усього світу

Як це було?

Полярні сяйва 11 і 12 листопада були одними з найепічніших небесних шоу цього року. Спровоковані сонячною активністю, вони змусили мільйони людей вийти на вулицю з камерами й телефонами. Соціальні мережі миттєво вибухнули тисячами знімків: від професійних астрофотографів до випадкових свідків, яким пощастило бути в потрібному місці в потрібний час, пише 24 Канал.

Яскраві сяйва протягом кількох днів фарбують небо у різних частинах світу через послідовність корональних викидів маси на Сонці. Хоча за останній тиждень учені зафіксували їх дуже багато, головними винуватцями є спалахи, класифіковані як X1.7 та X1.2, що відбулися 9 та 10 листопада, а також X5.16, що з'явився 11 листопада. Кожен з них закінчився корональним викидом маси, які пронеслися космосом і вдарили по магнітному полю Землі.

Полярні сяйва 11 і 12 листопада. Це фото зробили у Фінляндії / Фото Lorenzo Mirandola

Полярні сяйва виникають, коли потоки заряджених частинок, що викидаються Сонцем, взаємодіють з магнітним полем Землі. Це видовищне небесне явище відбувається у верхніх шарах атмосфери нашої планети. Коли потік заряджених частинок, що складається з протонів, електронів та ядер гелію, проникає у верхні шари атмосфери (переважно в термосферу), ці частинки зіштовхуються з атомами та молекулами газів, що входять до її складу, зокрема з киснем та азотом. Внаслідок цих зіткнень атоми газів збуджуються і випромінюють світло, яке ми спостерігаємо як полярне сяйво.

Колір полярного сяйва залежить від того, з якими саме газами взаємодіють сонячні частинки та на якій висоті це відбувається:

• Зелений колір, який зустрічається найчастіше, виникає при зіткненні заряджених частинок з атомами кисню на висоті від 100 до 250 кілометрів. Цей процес відносно повільний.
• Червоне світіння також утворюється завдяки атомам кисню, але на більших висотах. Цей процес ще повільніший, ніж той, що створює зелене світло.
• Рожеві та фіолетові відтінки з'являються в результаті взаємодії частинок з азотом.
• Нещодавно було виявлено, що взаємодія з частками вуглекислого газу може створювати сяйво на нижчих висотах, близько 90 кілометрів, як писало видання Space.com.

Полярне сяйво / Фото Lorenzo Mirandola

Зазвичай полярні сяйва спостерігаються у високих широтах. Проте, під час сильних магнітних бур, спричинених потужними корональними викидами маси на Сонці, географія явища може значно розширюватися, і сяйва стають видимими в нижчих широтах. Україна дуже рідко потрапляє в зону видимості сяйв, але ми знаємо випадки, коли вони доходили аж так далеко на південь.

Цього разу, сяйва бачили у Чехії, котра знаходиться на тих же широтах, що й Україна:

Полярне сяйво у Чехії / Фото @an_ett_ у Threads

Також небо розфарбувалося в Австрії. Це показали на відео

Полярні сяйва в Австрії: відео

Цього разу найяскравіші сяйва бачили у США та Канаді. Кількість знімків звідти просто вражає. Наступний знімок, наприклад, зробили у Фербенксі, що на Алясці:

Один із цілої серії знімків полярних сяйв на Алясці / Фото Майї Хартвігсен

Наступний знімок зробили аж у штаті Джорджія. Він знаходиться на півдні країни, поряд із Флоридою, аж на тридцятих градусах широти, що дуже далеко для середньостатистичних сяйв.

Полярне сяйво у штаті Джорджія / Фото Раєанни Чаннер

Полярне сяйво у штаті Айова, США / Фото Ані Торрес

Полярне сяйво у штаті Айова, США / Фото Ані Торрес

Наступне фото, де полярне сяйво схоже на величезного птаха, зробили на Алясці:

Цей знімок, хоч і не дуже якісний, показує сяйво у формі птаха, яке "зловили" на Алясці / Фото Jasmin Chandler / Опублікував у Threads Джеймс Спанн

Ще кілька чудових кадрів надійшло з Ісландії. Там полярні сяйва не є рідкістю, адже острів знаходиться далеко на півночі, на одних широтах з Норвегією, Швецією та Фінляндією.

Полярне сяйво над лютеранською церквою Гатльґрімскірк'я в Рейк'явіку, Ісландія / Фото Марселя Лефіа

Полярне сяйво над лютеранською церквою Гатльґрімскірк'я в Рейк'явіку, Ісландія / Фото Марселя Леіфа

На жаль, з України поки що не надходило інформації про видимі сяйва. Велика частина країни протягом двох минулих ночей була вкрита хмарами, що перекривали погляд на небо.

Однак у нас іще є шанс. Група сонячних плям AR4274 досі не заховалася за східний край сонячного диска, продовжуючи раз за разом спалахувати й викидати все нові хвилі плазми. Хоча вона тепер здебільшого летітиме повз Землю, масштаби викидів настільки великі, що хоча б частина, але зачіпляє нас.

Згідно з прогнозами NOAA, 13 листопада все ще можливі бурі на рівні G4, що може бути відчутно в Україні.