Росія залишає Балкани: як санкції проти "Лукойлу" змінюють політичну карту Європи
Росія залишає Балкани: як санкції проти "Лукойлу" змінюють політичну карту Європи

Росія залишає Балкани: як санкції проти "Лукойлу" змінюють політичну карту Європи

Росія втрачає неймовірні мільярди доларів через те, що "Лукойл" змушений продати свої активи на Балканах у зв'язку із санкціями США. Блогер Максим Гардус підраховує ці мільярди, які Москва тепер не зможе витратити на війну, і вказує також на політичні збитки, яких зазнає Кремль, залишаючи Болгарію, Румунію та Молдову.

"Лукойл" втрачає активи в Південно-Східній Європі через санкції Трампа. Що це значить у грошовому виразі?

Рішення адміністрації США у жовтні 2025 року про запровадження нових санкцій проти російських енергетичних компаній, включно з "Лукойл" та "Роснефть", стало фінальною краплею для присутності російського капіталу на європейському енергетичному ринку. Санкції забороняють будь-які інвестиції, фінансові операції й обслуговування активів за межами Росії, змушуючи компанію розпочати масштабний розпродаж міжнародного портфеля.

У Південно-Східній Європі "Лукойл" володів трьома ключовими об’єктами:

  • Lukoil Neftohim Burgas у Болгарії — найбільший нафтопереробний завод на Балканах із потужністю 7–8 млн тонн нафти на рік. У 2024 році підприємство забезпечувало понад 70 % ринку пального Болгарії, з оборотом приблизно €4,7 млрд і оціночною вартістю активу €1,3 млрд;
  • Petrotel-Lukoil у Плоєшті, Румунія — менший, але стратегічний завод із глибиною переробки 99,5% і річною потужністю 2,4 млн тонн. Його оборот у 2023 році становив €380 млн, а вартість оцінюється у $1,8–2,5 млрд;
  • Lukoil Moldova, що включає понад 100 автозаправних станцій і термінал авіаційного палива біля аеропорту Кишинева. Вартість цього активу — приблизно $150–200 млн, за даними молдовського уряду.

У грошовому виразі це приблизно $6–7 млрд щорічних доходів, які Росія втратить уже до кінця 2025 року.

Політично історія з націоналізацією йде непросто, адже у сіх 3-х країнах є великі проросійські сили. До того ж уряди бояться подорожчання або навіть дефіциту пального в разі зупинки заводів та мереж АЗС.

У Болгарії питання переросло у відкрите політичне протистояння. Парламент більшістю голосів ухвалив закон, що дає змогу уряду призначати "спеціального адміністратора" на завод Neftohim Burgas, якщо власник підпадає під санкції. Опозиційна партія Yes, Bulgaria назвала цей крок "мафіозним перерозподілом власності", однак уряд, очолюваний прем’єр-міністром Димитром Глабановим, наполягає: йдеться про енергетичну безпеку країни. Віцепрезидентка Іліяна Йотова застерегла, що зупинка заводу "поставить країну в надзвичайно складне становище", адже Болгарія має запаси бензину лише на 35 днів, а дизелю — на 50.

Важливо Розпродаж імперії "ЛУКОЙЛа": що Росія назавжди втрачає через санкції Трампа

У Румунії ситуація більш керована. Міністр енергетики Богдан Іван заявив, що держава повинна "взяти під контроль місцеву компанію Lukoil" для дотримання санкційного режиму. Проросійські сили в парламенті, які лобіювали "пом’якшення" умов, залишилися в меншості після консультацій з президентом Клаусом Йоганнісом.

Молдова, де ринок палива має високу соціальну чутливість, теж опинилася перед вибором: уряд Доріна Речана запропонував викупити паливний термінал біля аеропорту Кишинева, щоб уникнути перебоїв у постачанні. Опозиційна партія Șor (пов'язана з біглим олігархом Шором, що переховується в Москві) використовує тему енергетичної залежності як аргумент проти європейського курсу уряду, але підтримка Брюсселя робить їхні спроби безрезультатними.

ЄС в цілому підтримує процес. Адже Європейська Комісія ще в жовтні ухвалила 19-й пакет санкцій проти Росії, який уперше чітко стосується енергетичних дочірніх компаній, зокрема Litasco Middle East DMCC — ключового експортера "Лукойлу".

Крім того, рішення про націоналізацію йде у фарватері стратегії REPowerEU, метою якого є ПОВНА відмова від російських енергоносіїв до 2027 року.

Брюссель також запропонував державам-членам використовувати механізми тимчасового державного управління енергетичними активами, якщо приватний власник під санкціями або не може виконувати контракти.

Але економічні ризики реальні, хоч й роздуваються проросійськими політиками до апокаліптичних масштабів.

Експерти Центру вивчення демократії (Софія, Болгарія) попереджають: закриття заводу в Бургасі може призвести до дефіциту пального та інфляційного сплеску до +6 % у Болгарії.

У Румунії ситуація стабільніша — Petrotel може бути перепрофільований на переробку неросійської нафти, яку країна імпортує через порт Констанца.

Молдова домовляється з Румунією про екстрені постачання палива у випадку зупинки Lukoil.

Щоб запобігти кризі, уряди країн створюють резерви. Болгарська державна агенція з енергетики повідомила, що країна вже накопичила 200 тис. тонн дизелю і 120 тис. тонн бензину, а Румунія — понад 400 тис. тонн резервного палива.

А що ж далі? Майже всі сценарії сходяться до одного: тимчасове державне управління з подальшою приватизацією.

У Болгарії це може означати створення держкомпанії-оператора за аналогією з Bulgartransgaz, що контролюватиме Neftohim Burgas до появи нового інвестора.

У Румунії уряд розглядає опцію часткової приватизації із залученням європейських фондів або компаній із Саудівської Аравії. Поки без подробиць та назв.

Попередня спроба продажу міжнародних активів Lukoil швейцарській трейдерській компанії Gunvor провалилася після втручання американського Мінфіну, який назвав угоду "ризикованою погляду санкцій". За оцінками Bloomberg, через зупинку цієї угоди "Лукойл" може втратити до $3,5 млрд ліквідних активів уже цього року.

У грошовому вимірі "Лукойл" втрачає щонайменше $5–7 млрд обороту на рік у Південно-Східній Європі, а в ширшому — понад $15 млрд потенційних активів у регіоні. Але ця втрата має й політичну ціну: відхід російського бізнесу означає поступове посилення енергетичної незалежності країн Балкан і консолідацію європейського ринку навколо спільної політики REPowerEU.

Болгарія, Румунія та Молдова перетворюються на полігон для нової моделі енергетичної безпеки Європи — із меншим впливом Москви, більшою участю держави й стратегічним поверненням під єдиний регуляторний дах Брюсселя.

Й це дуже добре, адже вихід російських компаній — це, зокрема, зменшення тіньового фінансування проросійських політиків у наших західних сусідів.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо "Роснефть" і "ЛУКОЙЛ" у нокдауні, але не на колінах: як спрацюють нафтові санкції Трампа
Теги за темою
санкції нафта
Джерело матеріала
Згадувані персони
loader
loader