/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fdaf4c54720186f11c1318880281cbba7.jpg)
Споживання україномовної музики з 2022 року зросло майже удвічі
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
До 24 лютого 2022 року україномовна музика становила 33% контенту. У 2025 році цей показник сягнув 57%.
79% українців, як і раніше, слухають музику англійською мовою, 12% – російською, здебільшого старі треки українських артистів, і 16% – іншими мовами.
У Києві 18 листопада презентували ініційоване музичним лейблом pomitni дослідження "Музика має силу".
Як зазначили в Мінкульті, це комплексна аналітика про стан української музичної індустрії, її тенденцій, викликів та економічного потенціалу. Захід об’єднав представників музичного ринку, а саме продюсерів, музикантів, менеджерів, лейбли, а також українського бізнесу та медіа.
До учасників події звернулася віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики - міністерка культури України Тетяна Бережна.
Вона підкреслила, що українські артисти формують сучасну культурну суб’єктність держави і залишаються одним з найпотужніших голосів України у світі.
Бережна поінформувала про інструменти державної підтримки, серед яких грантові програми Українського культурного фонду, програма "Власна справа" для креативних індустрій, що допомагає запускати студії, локальні музичні ініціативи та освітні проєкти.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F123ecceace196293a6990cf4133555df.jpg)
"Для Міністерства культури розвиток музичної індустрії є одним з важливих напрямків. Дякую за дослідження. Для індустрії воно дасть розуміння ринку, його потреб та стратегії, стане джерелом ідей. Ми, представники держави, отриману аналітику перетворимо у ефективні рішення", — зазначила Бережна.
СEO і засновниця музичного лейблу pomitni Ірина Горова представила ключові результати дослідження, які відображають реальний стан музичної індустрії у цифрах: кількість артистів, динаміку релізів.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F9d650a7d3138ee25a501a0fe3f5c53d1.jpg)
Як повідомили в Мінкульті, аналітика NUAM вперше системно зафіксувала ключові процеси в індустрії.
У базі NUAM станом на жовтень - 15 837 артистів, з яких 8151 випустив хоча б один сингл у поточному році. Серед активних 870 дебютних проєктів.
Лише за 2025 рік станом на жовтень в Україні вийшло 67 837 треків.
На ринку працюють 217 лейблів і творчих об’єднань, що, наголосили у Мінкульті, свідчить про інституційний розвиток галузі.
Із 27 155 треків, які вийшли за перші чотири місяці 2025 року, 79,7% не набрали навіть 1000 прослуховувань через відсутність просування. Решта 20% згенерували понад 243 млн стримів на Spotify.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F74882b48f638da77d1046433cf5ca06d.jpg)
У рамках дослідження Ruban Litvinova Social Impact Advisory та Dive and Discovery Research був вивчений потенціал впливу української музики.
Як засвідчило опитування, 86% українців вважають, що підтримка української музики впливає на почуття національної єдності, 66% певні, що вона підсилює гордість за країну і почуття власної ідентичності, а 64% — що допомагає відчути зв’язок із мовою, культурою та оточенням. 80% опитаних, які не спілкуються українською з дитинства, декларують, що музика допомагає їм у цьому мовному переході.
"Ми реалізовуємо велике дослідження вже вдруге, адже без глибокого розуміння ринку неможливо будувати подальший розвиток. Важливо мати чіткі дані: скільки зараз активних артистів, як працює екосистема, який вплив має музика на слухача, які стримінгові платформи використовуються, чи готові слухачі платити за музику та наскільки для українців вона є цінністю", - зазначила Горова.
За її словами, результати дослідження створюють можливість для чіткого представлення досягнень української музичної індустрії перед бізнесом і державними інституціями.
"Адже без конкретики важко пояснити, як і чому варто з нами працювати. Саме зараз у нас є шанс довести протилежне та показати реальний потенціал музики як індустрії, в яку варто вкладати гроші", — зауважила Горова.
Бережна подякувала команді Українського інституту майбутнього, лейблу pomitni, всім партнерам дослідження та експертам, які долучилися до проєкту. Вона наголосила, що такі дослідження є фундаментом для стратегічних рішень, що визначатимуть розвиток української музичної індустрії на роки вперед.
У Мінкульті нагадали, що Український культурний фонд за 2023-2025 роки отримав 284 заявки на аудіальні проєкти на загальну суму 173,5 млн грн. УКФ підтримав 63 проєкти на 21,2 млн грн (гранти й стипендії). Більшість заявок стосувалася створення синглів та альбомів.
У 2026 році УКФ запускає нову програму "Сучасний музичний простір" — платформу для інноваційних музичних проєктів, саунд-дизайну і цифрових форматів. Програма передбачає два лоти: "Професійна сцена" — від 750 тис. до 2 млн грн (із співфінансуванням 20%) та "Нові голоси" — від 500 тис. до 1 млн грн (без співфінансування).
Як повідомляв Укрінформ, частка книжок, виданих у нашій країні українською мовою, сягнула майже 90% за назвами та понад 95% за тиражами.
Фото: Мінкульт

