/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F72cbf3501f1ce293881138bdfbc69c1a.jpg)
Росія за час повномасштабної війни скоїла 868 злочинів проти журналістів і медіа
Як передає Укрінформ, про це повідомив Інститут масової інформації.
Протягом жовтня-листопада росіяни вбили трьох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення.
Менеджер із продажу Ligamedia, військовий Вадим Підлипенський загинув 25 жовтня 2025 року під час бойового завдання біля Лимана Донецької області. До лав Збройних сил України він долучився у 2024 році.
Фотограф, медіапродюсер, учасник команди Ukraїner і військовий 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського Костянтин Гузенко виконував функції пресофіцера. Загинув 2 листопада 2025 року.
Військовий, фіксер французьких телеканалів TF1 та LCI Антон Бондаренко зник безвісти 15 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку. Тест ДНК підтвердив, що він загинув.
Тож, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 119 медійників, серед них 15 – під час виконання професійних обов’язків.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fa1ebf13708991274a7ff9e0fed9bf4f1.jpg)
Крім того, за жовтень-листопад ІМІ зафіксував 10 злочинів проти медіа і журналістів. Це випадки замаху на вбивство, обстріли журналістів, телевеж і редакцій медіа та юридичний тиск.
У Костянтинівці на Донеччині російський FPV-дрон намагався атакувати нідерландську журналістку Дафну Весдорп із видання Het Nederlands Dagblad, яка знімала наслідки обстрілу Свято-Успенського храму. Офіцер відділення комунікації 24-ї окремої механізованої бригади Олег Петрасюк, який супроводжував репортерку, помітив дрон і збив його з автомата, запобігши можливій трагедії.
Під час знімання сюжету з українським підрозділом протиповітряної оборони знімальна група Welt потрапила під обстріл російського безпілотника “Ланцет”. Троє журналістів дістали поранення різного ступеня, перебуваючи за кілька метрів від екіпажу, хоча мали чіткі позначення як представники медіа.
8 листопада російські військові вдарили дроном по автівці гуманітарної місії “Проліска” на в’їзді до Костянтинівки. У машині перебували четверо людей – волонтери і двоє журналістів з Іспанії та Австрії. Усі вціліли.
20 листопада російський FPV-дрон атакував евакуаційний автомобіль під Лиманом, в якому перебував з волонтерами кореспондент Радіо Свобода Сергій Горбатенко.
У центрі Чернігова внаслідок російського удару 29 жовтня зазнала пошкоджень телевежа. За повідомленням пресслужби Чернігівської міської ради, найближчим часом проводитимуться роботи зі стабілізації конструкції.
У Дніпрі внаслідок російської атаки пошкоджена телевежа. Не здійснювали мовлення місцеві ефірні канали та радіо.
У Нікополі Дніпропетровської області внаслідок атаки російського FPV-дрона 28 жовтня зазнало пошкоджень приміщення редакції газети “Південна зоря”. З медійників ніхто не постраждав.
У Дніпрі вночі 15 листопада під час російської дронової атаки були пошкоджені приміщення, де розташовані редакції газети “Вісті Придніпров’я” (є засновником онлайн-медіа “Новини Підгородне”) та онлайн-медіа “Новини Підгородне”. Вибуховою хвилею вибиті вікна, пошкоджені рами, меблі й частина офісного обладнання.
Увечері 17 листопада внаслідок російської масованої дронової атаки Дніпра була пошкоджена будівля регіональної редакції Суспільного.
Російський суд засудив адміністраторку телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Яну Суворову до 14 років ув’язнення. Її звинуватили в “тероризмі” і “шпигунстві” за публікації проукраїнського змісту. Суворова перебуває в російському полоні з серпня 2023 року.
Повний перелік порушень свободи слова опублікований за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, під час виконання бойового завдання загинув журналіст, співзасновник громадської організації "Україна без тортур", військовослужбовець Олександр Гатіятуллін.
