"Плохие парни" в антикоррупции: как ЕС начал "наезжать" на НАПК в отчетах по Украине

У політичній кризі, що охопила Україну після початку "Міндічгейту", основна увага прикута до дій НАБУ і САП, і це цілком природно.

Та є ще один антикорупційний орган, назва якого звучить у медіа у цьому зв'язку.

Це Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) – єдина антикор-структура, згадана на опублікованих "плівках Міндіча".

"Двадцять віддав у НАЗК", – каже у записаній НАБУ розмові "Тенор" (Дмитро Басов); за контекстом, може йтися про 20 тисяч доларів.

Деталі ймовірного хабаря не оприлюднені.

Втім, голова агентства Віктор Павлущик відразу заявив, що ставиться до цього дуже серйозно і готовий шукати можливих винуватців.

На цьому тлі у Верховній Раді заговорили про потребу термінового аудиту НАЗК.

У п'ятницю на засіданні комітету з євроінтеграції перший віцеспікер Олександр Корнієнко також підтримав вимогу про аудит.

Цей епізод, дрібний на тлі "Міндічгейту" – не єдина причина уваги до агентства.

Про проблеми з НАЗК заговорив навіть завжди обережний Євросоюз.

За один рік оцінка НАЗК у звіті Єврокомісії щодо України змінилася з украй позитивної, яка була у 2024-му, до жорсткої критики та навіть звинувачень у звіті 2025-го.

Жоден інший орган влади в Україні не пережив за цей рік настільки різкої негативної зміни ставлення з боку Брюсселя.

В НАЗК наполягають, що не бачать підстав для критики; вважають, що виконують усе, що можуть, та мають пояснення, хто винний у тому, що окремі задачі не виконані.

Втім, у ЄС дотримуються іншої думки.

Її деталізують офіційний та більш детальний тіньовий звіт про прогрес України.

Також він дає приклади того, як НАЗК не бачить очевидних проблем.

Наприклад, в агентстві дали "зелене світло" декларації скандальної керівниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи, попри абсурдні дані у ній, як-от заявлену купівлю землі за ціною 5 тисяч грн за гектар.

Понад 60 об'єктів нерухомості у родині держслужбовців також не збентежили нацагентство.

Київ і Брюссель категорично розходяться в думках щодо нового аудиту агентства, заблокованого Україною, а також щодо виконання висновків попереднього аудиту.

Є питання також до ефективності перевірки декларацій, де є яскраві приклади неефективності нинішніх підходів НАЗК.

Втім, розбіжності не тотальні.

Є питання, щодо яких думка НАЗК, ЄС та експертів збігається – зокрема, щодо потреби поширити е-декларування на патронатні служби президента, урядовців та депутатів.

Пояснюємо, якими є вимоги ЄС щодо змін у НАЗК.

Національний антикорупційний розворот Брюсселя.

Правда" неодноразово розповідала про те, що звіт ЄС з розширення виявився доволі позитивним для України.

Не бажаючи надсилати Києву негативний сигнал та давати козирі антиукраїнським силам, Єврокомісія зменшила градус критики у "фундаментальних" питаннях та уникла згадок про "відкат реформ" навіть в описі боротьби з корупцією.

Як пояснювали тоді європейські дипломати, для м'яких формулювань були підстави: після липневої атаки на Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) влада, хоч і не відразу, дослухалася до зауважень протестувальників та західних партнерів і скасувала усі шкідливі зміни у частині "антикору".

А отже, суто формально про відкат говорити не можна.

Але достатньо подивитися на формулювання звітів щодо НАЗК, щоби підтвердити:.

ЄС мав підстави і для жорсткіших формулювань, та вирішив "не карати" Україну.

Тут варто наголосити, що звіт про розширення – це передусім технічний, а не політичний документ.

Процес побудований так, що викреслити негативну оцінку якоїсь реформи не вийде, якщо на цьому наполягають фахівці у профільному підрозділі Єврокомісії.

Тому жорстка характеристика НАЗК лишилася у документі – але її свідомо "сховали", не включили у коротке зведення для журналістів, а лишили у довгій описовій частині, яку вивчають лише фахівці.

Хоча зміна формулювань від 2024 року – дійсно вражає.

Торік у Брюсселі казали, що НАЗК – це зразковий орган українського антикору.

"НАЗК досягло хороших результатів і продемонструвало свою незалежність від політичного та корупційного впливу (vested interests)", – казав тогорічний документ, після чого ЄК перераховувала, як класно агентство працювало у кожній зі сфер відповідальності.

Натомість звіт 2025 року не тільки утримується від компліментів про "добрий прогрес", а й каже про "занепокоєння щодо його (НАЗК) неупередженості та щодо ефективності деяких його дій".

Мовою європейських бюрократів це – украй жорстка критика, сигнал максимальної тривоги.

Також торік у переліку вимог ЄС до України у звіті з розширення не було жодного пункту, який стосувався НАЗК (і це логічно, якщо оцінка роботи органу була дуже високою).

А цього року таких вимог – відразу кілька.

Відповідно до звіту, Україна має:.

розширити коло декларантів;.

спростити та вдосконалити процедури перевірки майнових декларацій;.

посилити спроможність та фокусування НАЗК на виявленні необґрунтованих активів і статків.

Окремо додані дві вимоги стосовно так званого "аудиту НАЗК", передбаченого законом:.

НАЗК має невідкладно виконати ключові рекомендації незалежного оцінювання, опублікованого в липні 2023 року;.

наступне незалежне оцінювання має бути проведене без зволікань та базуватися на достовірній методології та критеріях.

Про те, що ховається за цими сухими формулюваннями – трохи далі.

Але чому відбулася така різка зміна у ставленні ЄС до НАЗК? Звіт не дає відповіді, а експерти кажуть, що усі сьогоднішні зауваження до агентства були загалом релевантні й раніше.

Заступниця виконавчого директора Transparency international Ukraine Катерина Риженко зазначає, що минулорічний тіньовий звіт також критикував НАЗК, але Брюссель, зваживши позицію незалежних оглядачів та відповідь уряду на неї, вирішив довіритися останньому.

Натомість цього року вимоги тіньового звіту перейшли до офіційної позиції ЄС майже повністю.

Одна з версій причин такої докорінної зміни – роль НАЗК під час липневої кризи.

Під час атаки влади на НАБУ І САП агентство мовчало – хоча до його функцій входить формування антикорупційної політики держави, і воно мало б виступити на захист антикорупційних органів.

Втім, у звіті ЄК цієї претензії немає, і в НАЗК наголошують, що Брюссель мав вдосталь часу, щоб її відобразити.

Так чи інакше, тепер в Євросоюзі перейшли у режим жорсткої оцінки цього органу.

Тепер до НАЗК офіційно висунули низку обов'язкових вимог.

От тільки не всі їх Київ готовий виконувати.

Земля по 5000 грн за гектар та інші деталі перевірки декларацій.

Електронні декларації держслужбовців та прирівняних до них осіб, які Україна запровадила у 2016 році, у ЄС вважають однією з історій успіху реформ.

А основною задачею НАЗК багато хто вважає саме контроль за електронним декларуванням та перевірку декларацій (хоча в агентства є також чимало інших функцій).

Між тим саме до питання декларацій у Брюсселі є вагомі зауваження.

Єврокомісія наполягає, що система декларування активів "потребує вдосконалення для ефективного запобігання та виявлення необґрунтованих активів".

В ЄК наголошують, що бачать "недоліки" у процесі перевірки, у тому числі автоматизованої перевірки декларацій, і у тому, як Київ запроваджує ризик-орієнтований підхід.

У звіті-2024 запровадження цього підходу викликало лише компліменти з європейського боку, але цього року у Брюсселі стали на бік українських експертів.

Адже саме з цього питання між українськими експертами та самим НАЗК є серйозні розбіжності.

Катерина Риженко звинувачує агентство у тому, що воно "зосереджується на держслужбовцях низького рівня замість того, щоб перевіряти топпосадовців".

Заступник голови НАЗК Дмитро Калмиков у розмові з "ЄП" відкидає ці претензії і каже, що агентство перевірило чи не усіх топпосадовців (як-от депутатів) ще у минулі роки, і повторна перевірка не дасть знайти нічого нового та стане неефективним витрачанням ресурсів.

Натомість у посадовців нижчого рангу агентство знаходить порушення у двох з трьох декларацій, які йдуть на повну перевірку.

"У нас є 700 тисяч декларацій щорічно, а реальна спроможність провести повну перевірку у НАЗК є для 1000 декларацій.

Єдиний вихід – відбирати на повну перевірку ті, де є ознаки порушень".

Але чи дійсно повні перевірки від НАЗК є ефективними? Тіньовий звіт ставить це під сумнів і наводить низку прикладів.

Випадки, коли агентство каже про розбіжність у 1 грн у задекларованій і реальній вартості машиномісця у перевіреного податківця – це дійсно викликає питання і до ефективності витрачання ресурсів, і до коректності статистики.

Але найбільша проблема – те, що реальних корупціонерів НАЗК часом не помічає.

Навіть коли їхні декларації опиняються серед тієї тисячі, щодо яких НАЗК проводить перевірку – ця перевірка не бачить навіть очевидних проблем.

Пам'ятаєте скандальну главу Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу, в якої вдома знайшли $6,5 млн готівкою? Виявилося, що перед тим саме декларація Крупи проходила ручну перевірку, і інспектори не побачили з нею жодних проблем.

Але достатньо поглянути на декларацію Крупи, щоб виникло питання: а як це може бути?.

І чи не є це ілюстрацією фрази, що вже стала вірусною – про "двадцяточку в НАЗК"?.

Посудіть самі.

Родина держслужбовців задекларувала 64 об'єкти нерухомості, з дуже цікавими цінами.

Наприклад, серед них – вісім земельних ділянок площею по 2 гектари і заявленою вартістю 10 тис.

грн за кожну.

Або будинки – найменший з них площею 26 "квадратів", придбаний у 2022 році, коштує… 3200 грн.

Величеньку квартиру на 125 "квадратів" родина Крупи купила у 2018 році за… 108 тисяч гривень.

Не за метр, а за всю квартиру.

Як ця декларація могла не викликати питань?.

В агентстві, утім, мають пояснення.

Дмитро Калмиков наполягає, що у НАЗК бракує повноважень для дій навіть у настільки очевидних історіях.

"Якщо задекларована земельна ділянка, і є договір, за яким гектар коштує 5 тисяч грн, то НАЗК в межах повної перевірки не має права поставити під сумнів цей документ.

Так, я теж вважаю це ненормальним.

Як громадянин, я можу припустити, що йдеться про змову між продавцем і покупцем для ухилення від сплати податків і для приховування реального обсягу активів.

Але НАЗК – це державний орган.

Я ж не можу докласти своє припущення до висновку про виявлені правопорушення.

Інакше це буде свавіллям", – обурюється він.

Хоча твердження про те, що НАЗК бракує можливості перевіряти такі декларації, є дуже спірними.

Необхідні зміни – у роботі НАЗК з деклараціями.

І офіційний, і тіньовий звіт наголошують, що можливості знаходити приховані статки використані не повністю.

Законодавство також дозволяє ставити під сумнів позицію керівництва НАЗК щодо неможливості оцінювати реальну вартість майна, яка у випадку Крупи була занижена у десятки разів.

Закон про запобігання корупції не лише дозволяє, а й зобов'язує НАЗК "з'ясовувати достовірність та точність оцінки задекларованих активів".

Втім, в агентстві віддають перевагу тому, щоби бачити за цим терміном лише порівняння задекларованої вартості і записаної у реєстрі.

Як наслідок, арифметичні помилки стають проблемою для декларанта, а подібні випадки декларування явно неправдивих відомостей – ні.

Тіньовий звіт наголошує, що це, на жаль – стандартна ситуація.

Так, у документі наводяться дані Transparency International Ukraine, що дослідив 200 опублікованих НАЗК довідок про проведення повної перевірки декларації посадовців.

З цієї кількості лише одна довідка не викликала зауважень експертів, а решта 199 містила одну або низку проблем.

Серед іншого, посадовців НАЗК не зацікавило походження готівки, задекларованої членами родини декларантів, а перевірка вартості активів, як стверджують, була суто формальною (приклад ми побачили в історії з Крупою).

Остання проблема виявилася аж у 40% повних перевірок.

В НАЗК, утім, не планують реформувати систему повних перевірок декларацій.

Дмитро Калмиков вважає, що більш перспективним є інший вид контролю – моніторинг способу життя (МСЖ) посадовців, який дає НАЗК більше свободи у виборі інструментів та менше підлягає контролю (наприклад, детальні результати перевірок МСЖ агентство не публікує).

Чи є цей підхід прийнятним? Це один з тих випадків, коли офіційний і тіньовий звіти розходяться в оцінці.

Єврокомісія не проти розвитку МСЖ та включила його у перелік рекомендацій для України.

А незалежні експерти кажуть про повну непрозорість цього методу, критикують його і вимагають від НАЗК зосередитися на перевірці декларацій – але в НАЗК це відкидають і кажуть, що обрали більш ефективний шлях, хоч і менш прозорий.

Також в агентстві прямо кажуть про намір не виконувати одну з вимог звіту ЄС – щодо так званого "логічно-арифметичного контролю" (ЛАК), що використовується для відбору декларацій у чергу навіть на ту обмежену перевірку, яку проводить НАЗК.

Зараз ЛАК працює як "чорна скринька", алгоритм відбору не розкривається для громадського контролю.

Через це Єврокомісія включила до звіту однозначну вимогу, що звучить так: "Необхідно забезпечити певний ступінь зовнішнього нагляду за логічним та арифметичним контролем декларацій.".

Дмитро Калмиков, утім, вважає це неможливим і каже, що розкриття алгоритму може допомогти посадовцям уникати перевірки.

Та варто додати, що є випадки, коли думка НАЗК, ЄС і експертів збігається.

Йдеться про обов'язок декларування для нових категорій посадовців.

Це – ще одна вимога ЄС зі звіту 2025 року.

Вона сформульована дуже коротко, без деталізації: "Україна має розширити коло декларантів".

У НАЗК знають, чого саме чекають у Брюсселі.

В офіційних поясненнях, які надали "Євро.

Правді" в агентстві, йдеться про те, що обов'язок декларуватися має охопити ще три категорії осіб: це посадовці держпідприємств, що на понад 50% належать державі; це працівники патронатних служб (радники, помічники) політичних топпосадовців – від керівників ОПУ до урядовців та депутатів; а також члени виконавчих комітетів місцевих рад.

"Враховуючи українські реалії організації менеджменту, що ці люди реально мають вплив на прийняття рішень, а інколи є тими, хто реально ухвалює рішення", – пояснює Дмитро Калмиков.

Тіньовий звіт повністю погоджується з позицією НАЗК у цьому питанні.

Втім, цю зміну НАЗК не може провести самостійно.

Потрібні правки до закону, а отже – рішення Верховної Ради.

Агентство без контролю.

У попередніх питаннях між позицією НАЗК та ЄС є розбіжності та подібності.

Але в наступному блоці оцінки європейців і українського держоргану категорично розходяться.

При цьому в НАЗК вважають неприпустимим виконання того, що вимагає ЄС, а пояснення нацагентства видаються дивними.

Йдеться про вимогу ЄС щодо негайного аудиту НАЗК.

Точніше, за законом це має назву "зовнішня незалежна оцінка ефективності діяльності Національного агентства".

НАЗК має проходити цю оцінку раз на два роки.

За час свого існування агентство проходило її лише один раз, і не без складнощів – процес стартував у 2021-му і затягнувся аж до 2023-го.

Оскільки ЄС взяв курс на критику НАЗК, то й вимога аудиту звучить жорстко.

Бо саме аудит дозволяє знайти проблемні зони та "точки зростання"; саме аудит, який проводитимуть фахівці, рекомендовані міжнародними донорами, стане неупередженою оцінкою, чи дійсно є проблеми з ефективністю НАЗК у різних напрямках.

І нарешті, за законом лише аудит дозволяє змінити керівника агенції без його волі – у разі, якщо оцінка виявиться негативною.

Схоже, що це і сприймається як основна "небезпека".

НАЗК підтримує потребу проведення оцінки у принципі.

"Ми би дуже хотіли, щоб цей аудит почався з 1 січня.

На жаль, ми вже маємо трирічну паузу без аудитів.

А задача аудиту – визначити зони зростання, де можна поліпшити ефективність", – каже Калмиков і дорікає, що уряд та міжнародники, у тому числі ЄС, не ініціюють проведення такої оцінки.

І вже це видається дивним, адже Євросоюз теж за, і публічно наполягає на цьому.

Деталі цієї суперечки пояснюють у Transparency International Ukraine – організації, що готувала для Єврокомісії цей блок тіньового звіту.

Катерина Риженко наполягає, що українська сторона свідомо затримує початок аудиту.

"Затримка – виключно з боку України.

Саме ми маємо розробити адекватну методологію, Мін'юст має її схвалити", – каже експертка та додає що міжнародні партнери передали Києву свої пропозиції, але ті лежали без руху вже за трьох міністрів юстиції.

Річ у тім, що методологія, за якою проходила попередня оцінка, виявилася украй невдалою, пояснює тіньовий звіт.

"Вона неефективна, має величезний обсяг, і якщо робота НАЗК незадовільна – то за такою методологією підтвердити це майже нереалістично, – пояснює Риженко.

– Після першого аудиту всі зрозуміли, що це нереально повторювати з такою методологією".

Ту саму оцінку "Європейська правда" отримала і від проєкту ЄС, що готує рекомендації для Єврокомісії.

Утім, у НАЗК з цим не згодні – Калмиков вважає методологію ефективною і заперечує проблеми з нею.

Понад те, НАЗК виступає категорично проти аудиту за іншими параметрами.

"В цілому ми не проти, щоб доопрацювати критерії.

Але аудит за минулі роки може відбуватися винятково за тими критеріями, які діяли на той час! Це базові принципи – правової визначеності та прогнозованості.

(Інакше) це прямо суперечить Конституції!" – жорстко та емоційно заперечує Дмитро Калмиков, пояснюючи, що агентство будувало свою роботу так, щоб відповідати критеріям оцінки.

Заперечення "Євро.

Правди" про те, що НАЗК має виконувати не критерії, а закон "Про запобігання корупції", його не переконали.

Необхідно зауважити, що теза про обов'язковість визначення критеріїв оцінки до початку звітного періоду спростовується також практикою.

Так, аудит НАБУ відбувався за критеріями, визначеними за кілька років після того, як агенція почала працювати, і це не викликало запитань.

Таким чином, у питанні аудиту НАЗК маємо протистояння України і ЄС.

Хоча це – одна з ключових вимог Євросоюзу у сфері антикорупції.

Також є розбіжності у тому, як НАЗК виконує рекомендації першого аудиту.

Документ ЄС каже про потребу негайно виконати "ключові вимоги"; така лексика зазвичай застосовується, коли рівень виконання невисокий.

Тіньовий звіт містить украй критичну оцінку і каже навіть про регрес: "Більшість з рекомендацій аудиту залишаються без належного втілення навіть після зміни очільника Агентства на початку 2024 року, а окремі практики навіть погіршилися".

В НАЗК цю оцінку заперечують і кажуть, що зробили практично усе, що в їхніх силах.

"Наразі загальна кількість виконаних або виконаних частково рекомендацій становить 89,5%", – йдеться у письмовому коментарі агентства для "ЄП".

Дмитро Калмиков пояснює, що решта 10,5% – це те, що не входить до компетенції НАЗК – наприклад, відновлення відкритих конкурсів.

У цій розбіжності оцінки є питання також і до Євросоюзу, представники якого після початку повномасштабної війни тривалий час утримувалися від критики України (зокрема, уникали критики на адресу НАЗК у минулорічному звіті).

Зараз в агентстві кажуть, що знають про розбіжність в оцінці, але не розуміють, чого саме вона стосується – бо критичні зауваження від ЄС адресно не доходять до них і досі, каже Дмитро Калмиков.

"Цілком може бути, що ми вважаємо якусь рекомендацію виконаною, а ЄС вважає, що ні.

Але у мене ніколи не було зворотного зв'язку від ЄС про це.

Ми ніколи такого не отримували ні від Європейської комісії, ні від проєкту міжнародної технічної допомоги – ні офіційно, ні неофіційно", – стверджує заступник голови НАЗК.

А без адресної критики агентство не може ані спробувати заперечити її, ані почати виконувати вимоги ЄС, якщо доведеться визнати їхню коректність.

"Європейська правда" продовжить досліджувати звіт ЄС про розширення щодо України.

Також ми готові публікувати іншу позицію, зокрема розгорнуту думку НАЗК з цього питання.

Автор: Сергій Сидоренко,.

редактор "Європейської правди".