Про них мало говорять: 10 українських науковців, що змінили світ своїми винаходами

Проте є вчені, які майже невідомі в Україні або про яких мало говорять. Про 10 таких українців розповідає 24 Канал з посиланням на "ШоТам" і видання "Наука та метрика".

Хто з українських учених змінив науку?

Федір Піроцький

Саме українець зробив справжню транспортну революцію та винайшов перший у світі електричний трамвай. У 1874 році він розробив проєкт машини змінного струму та систему передачі електроенергії через залізний дріт на телеграфних ізоляторах. А у 1875-му на ділянці Сестрорецької залізниці Піроцький запустив вагони на електричній тязі, проклавши першу електрифіковану лінію. За рік у Берліні з’явився перший трамвай за його схемою.

Також Піроцький розробив проєкт централізованої підземної електромережі та нові конструкції печей для різних потреб.

Народився він у родині військових лікарів і нащадків козаків. Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію, після чого служив у Києві.

Дивіться відео 24 Каналу про Федора Піроцького

Анатолій Малихін

Харківський учений розробив унікальний прилад "Біопромінь" для аналізу крові. Всю свою кар'єру він присвятив упровадженню його в діагностику за новітніми методиками.

З 1972 року Анатолій Малихін працює в Інституті неврології, психіатрії та наркології НАМН України. Зокрема, тут він очолював нейрохірургічне відділення протягом 13 років. А розпочинав звичайним нейрохірургом.

З 1991 року опублікував понад 100 наукових праць, монографій, методичних рекомендацій і отримав низку патентів. З 2000 по 2005 рік захистив кандидатську та докторську дисертації.

Анатолій Малихін / Фото Укрінформу

Валентина Радзимовська

Одне з найвидатніших імен в історії України. Професорка, докторка медичних і фізіологічних наук, засновниця української школи фізіологів і біохіміків, а також громадська діячка. Зробила величезний внесок у вивчення туберкульозу та його лікування у дітей.

Репресії радянської влади в 1930-х роках не завадили їй стати авторкою понад 60 наукових праць у різних галузях медицини, зокрема з біохімії, патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології та фтизіатрії.

У 1945 році Валентина Радзимовська емігрувала з України – спершу науковиця зупинилась у Німеччині, а потім місцем для життя обрала США.

Валентина Радзимовська / Фото взято із сайту Буковинського державного медичного університету

Ніна Мороженко

Українська астрономикиня, геліофізикиня, докторка фізико-математичних наук Ніна Мороженко присвятила все своє життя вивченню будови сонця та процесів, які на ньому відбуваються. Її внесок неоціненний, адже все, що відбувається на Сонці, впливає на багато сфер людського життя. Зокрема, вивчаючи небесне світило можна зрозуміти, яке майбутнє чекає на нашу цивілізацію та що відбувається у космосі – на далеких зірках.

Ніна Мороженко – авторка 56 наукових праць. Її роботи щодо природи сонячних протуберанців були першими у світі та дали старт науковим дослідженням геліофізиків з багатьох країн.

Ніна Мороженко / Фото взято із сайту Головної астрономічної обсерваторії НАН України

Аліна Романенко

Вона заснувала українську наукову школу онкопатології в уропатології та вперше розробила методи класифікації, ранньої діагностики та прогнозування передракових станів і ранніх форм раку сечостатевих органів.

Крім того, Аліна Романенко запровадила в Україні сучасні методи діагностики нефрологічних захворювань і чоловічого безпліддя на основі пункційної біопсії. Науковиця також вивчила патогенез і терапевтичні підходи до лікування гострого гломерулонефриту та трансплантації донорської нирки.

Аліна Романенко / Фото взято із сайту НАН України

Йосип Тимченко

Йосип Тимченко разом із фізиком Миколою Любимовим стояли на початку кінематографа. Ще за два роки до відкриття братів Люм'єр вони розробили "равлик" – скачковий механізм, що став основою для кінескопа. І у 1893 році вже показували фільми в Одесі, зняті за допомогою кінескопа. Французи ж провели перший публічний платний кіносеанс у 1895-му.

Щоправда, Тимченкові не вдалося запатентувати свій пристрій. Його кінескоп досі зберігається в запасниках політехнічного музею в Москві.

Українець також був автором автоматичних метеорологічних, фізичних і астрономічних приладів, за які отримував нагороди на світових виставках. Він брав участь у створенні першої моделі автоматичної телефонної станції Фрейденберга.

Дивіться відео 24 Каналу про Йосипа Тимченка

Нана Войтенко

Присвятила понад 20 років дослідженню природи болю. Її робота спрямована на розуміння того, як біль виникає і поширюється в центральній і периферичної нервових системах людини. В умовах лабораторії Войтенко та її колегам вдалося розробити експериментальне лікування, що впливає тільки на ті клітини, які беруть участь у больових синдромах.

Нана Войтенко – професорка, докторка біологічних наук, нейробіологиня, завідувачка відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені Богомольця. Також активно популяризує науку через лекції на різноманітних заходах, таких як "Дні науки" та TED-x Kyiv 2013, була організаторкою "Тижня знань про мозок".

Нана Войтенко про те, як почала займатися нейробіологією та чому ми відчуваємо біль: дивіться відео

Володимир Хавкін

Уродженець Одеси, який емігрував до Франції, увійшов в історію як автор перших у світі ефективних вакцин проти холери та чуми. У 1892 році він створив вакцину проти холери, яку спочатку успішно протестував на лабораторних тваринах (кроликах і морських свинках), а згодом, задля уникнення ризику для інших, випробував на собі.

Після підтвердження її ефективності Хавкін вирушив до Індії для практичної реалізації своїх напрацювань. Станом на 1895 рік йому вдалося вакцинувати понад 42 тисячі осіб. Отримані результати підтвердили зменшення рівня захворюваності, однак учений прагнув подальшого вдосконалення своєї розробки.

Наступним викликом став спалах чуми в Індії, і перед Хавкіним поставили завдання створити відповідну вакцину. У 1896 році він розробив перші зразки препарату, які знову ж протестував на собі. Засіб виявився високоефективним і відіграв ключову роль у збереженні мільйонів життів.

Володимир Хавкін: українець, який врятував світ від холери та чуми: дивіться відео

Георгій Кістяківський

Видатний українсько-американський вчений у галузі фізики та хімії. Він зробив вагомий внесок у науково-технічний прогрес XX століття. У роки Другої світової війни Георгій Кістяківський брав участь у Манхеттенському проєкті – надсекретній програмі США зі створення атомної зброї. Його наукові здобутки стали ключовими для реалізації цієї ініціативи.

Одним із головних досягнень українця була розробка вибухової речовини "боратол", яка виконувала функцію точного та потужного детонатора для запуску ланцюгової реакції в плутонієвій бомбі. Працюючи в лабораторії в Лос-Аламосі, він співпрацював з провідними науковцями того часу, зокрема з Робертом Оппенгеймером, і забезпечував прикладну реалізацію фізичних принципів у конструкції ядерної зброї.

У післявоєнний період Кістяківський активно займався питаннями контролю над розповсюдженням ядерної зброї, виступаючи за обмеження її використання. Попри відносну маловідомість, внесок українця у розвиток прикладної науки та безпеки має фундаментальне значення для історії XX століття.

Дивіться відео 24 Каналу про Георгія (Джорджа) Кістяківського

Марія Байляк

Вивчає біохімію та досліджує вплив різних рослин, речовин на процеси старіння. Вона зробила відкриття щодо підвищення стресостійкості та загального стану живих організмів, пише "Рубрика".

Основні напрямки досліджень:

• оксидативний стрес і антиоксиданти,
• старіння та anti-aging сполуки природного походження,
• моделювання та корекція метаболічного синдрому й ожиріння на моделях дрозофіли та мишей,
• здорове старіння мозку,
• нейродегенеративні захворювання,
• маркери посттравматичного стресового розладу.

Марія Байляк є докторкою біологічних наук, доценткою кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Завдяки своїй інтенсивній роботі входить до 10 найуспішніших українських жінок-учених.

Марія Байляк / Фото взято із сайту Прикарпатського національного університету

Розшифрував писемність мая: що відомо про ще одного українця, про якого мало говорять?

• Мовиться про уродженця Харкова Юрія Кнорозова.

• Він розробив ієрогліфічний каталог, куди увійшли 540 знаків писемності мая та їхні тлумачення. Це допомогло зрозуміти правильний спосіб прочитання.

• Згодом метод Кнорозова дозволив дослідникам з різних країн розшифрувати більшу частину відомих текстів мая.

• У Латинській Америці українцеві за його дослідження поставили пам'ятники.

• Докладніше про життя Юрія Кнорозова читайте у нашому матеріалі.