/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Febe6ee8f489f5a0984e5828850bbd885.jpg)
Тонни зброї, ППО та мільярди доларів: що й скільки Україна отримала від США у війні проти Росії
13 червня 2025 року була перша річниця підписання Двосторонньої безпекової угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки, укладеної торік на 10 років для розвитку сталого співробітництва між країнами.
Ця угода стала сімнадцятою в серії двосторонніх безпекових угод, які Україна почала укладати з 12 січня 2024 року в рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, підписаної 12 липня 2023 року країнами "Групи семи" (G7).
24 Канал продовжує серію матеріалів про безпекові угоди з Україною. Яку допомогу та в яких обсягах Україна отримала від Сполучених Штатів – читайте далі.
Загалом Україна підписала вже 29 двосторонніх угод про співробітництво, які підписані на 10 років і передбачають всесторонню підтримку України з боку держав-партнерів.
Зокрема мовиться про надання Україні військової допомоги для самозахисту у війні з Росією, гуманітарну підтримку, зміцнення кібербезпеки, відновлення енергетичної інфраструктури, посилення санкційного тиску на Росію і притягнення агресора до відповідальності. Детальніше про підсумки безпекової угоди – читайте на сайті колег з Центру Дністрянського.
Які зобов'язання взяли на себе США в межах двосторонньої угоди?
Положення безпекової угоди зі Сполученими Штатами можна звести до 10 сфер двостороннього партнерства:
- Надання Україні озброєння і військової техніки.
- Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
- Використання заморожених російських активів для підтримки України.
- Навчання і тренування українських військових.
- Санкції проти Росії та її прибічників.
- Невійськова безпека і цивільний захист.
- Розмінування українських територій.
- Підтримка енергетичної інфраструктури.
- Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
- Притягнення Росії до відповідальності.
Військове співробітництво в рамках безпекової угоди передбачає, зокрема, залученість США до посилення спроможностей України в ППО, авіації, БпЛА, артилерії та морській сфері. Для зміцнення обороноздатності України Сполучені Штати також зобов’язались робити внески в розвиток українського ОПК та брати участь у підготовці українських військовослужбовців.
Як і в яких обсягах США підтримували Україну за рік
Особливістю першого року виконання безпекової угоди зі США є різка зміна зовнішньої політики адміністрації 47-го президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, порівняно з політикою попередньої адміністрації Джо Байдена.
У зв’язку з цією зміною рік імплементації безпекової угоди доцільно поділити на два умовні етапи:
з 13 червня 2024 року до 20 січня 2025 року;
з 20 січня 2025 року до 13 червня 2025 року.
Тож реалізація всіх 10 пунктів двостороннього співробітництва між Україною та США зазнала значних змін після інавгурації Трампа.
Військова підтримка
Сполучені Штати є абсолютним лідером серед усіх країн світу за кількістю та вартістю наданої Україні військової допомоги за час повномасштабної війни Росії проти України. Так, із 24 лютого 2022 року до червня 2025 року США надали Україні військову підтримку на 74 мільярди доларів.
З моменту підписання двосторонньої безпекової угоди до закінчення президентського терміну Джо Байдена та інавгурації Дональда Трампа США оголосили низку комплексних пакетів військової підтримки України в рамках програм PDA та USAI. Ці дві програми передбачають різні шляхи зміцнення спроможностей Сил оборони України:
- Програма PDA (Presidential Drawdown Authority) дозволяє Президенту США передавати Україні оборонне обладнання безпосередньо зі складів Пентагону, що значно прискорює доставлення необхідного озброєння в Україну.
- Натомість програма USAI (Ukraine Security Assistance Initiative) передбачає замовлення урядом США нового озброєння та оборонного обладнання в оборонних виробників, що дозволяє модернізувати ЗСУ, проте водночас сповільнює отримання необхідного обладнання на місяці або навіть на роки.
Лише з 13 червня 2024 року до 20 січня 2025 року США оголосили 15 військових пакетів на майже 6 мільярдів доларів у рамках програми PDA і 5 пакетів на 8,3 мільярда доларів у рамках програми USAI.
У межах цих пакетів PDA Сполучені Штати надали Україні із запасів армії США ракети для ЗРК HAWK, дві батареї ЗРК Patriot і ракети до них, далекобійні авіаційні бомби JSOW, боєприпаси для ЗРК NASAMS, ПЗРК Stinger, боєприпаси для систем HIMARS, протитанкові системи Javelin і AT-4, багатофункціональні РЛС, обладнання для F-16, ракети RIM-7, БМП Bradley, БТР M113, бронеавтомобілі MRAP, БТР Stryker, БпЛА, протипіхотні міни, протирадіолокаційні ракети HARM та інше озброєння.
А до оголошених пакетів USAI увійшли закупівлі для потреб Сил оборони України ракет для систем ППО Patriot і NASAMS, боєприпасів для систем HIMARS, ракет RIM-7, засобів РЕБ, протитанкових ракет TOW, протитанкових систем Javelin і AT-4, БпЛА та засобів для боротьби з ворожими БпЛА, а також додаткового обладнання для ремонту переданої військової техніки.
![]()
Володимир Зеленський на Скрентонському армійському боєприпасному заводі у вересні 2024 року / Фото ОП
На відміну від активної військової підтримки з боку адміністрації Байдена, з моменту інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа до 13 червня 2025 року Сполучені Штати не оголосили жодного нового пакета військової допомоги Україні. Так, із 20 січня 2025 року США продовжували надавати Україні військову підтримку за анонсованими попередньою адміністрацією пакетами в межах програм PDA і USAI, проте жодного нового траншу не було оголошено.
До того ж навіть постачання військової допомоги в межах профінансованих адміністрацією Байдена пакетів разом з обміном розвідувальними даними з Україною було тимчасово призупинене на початку весни 2025 року у зв’язку зі сумнівами чинної адміністрації США щодо "готовності до миру" президента Володимира Зеленського. Проте вже 11 березня після перемовин делегацій України та США в Саудівській Аравії Сполучені Штати офіційно відновили постачання безпекової допомоги та обмін розвідувальними даними.
- Першим і єдиним рішенням США з 20 січня до 13 червня цього року щодо надання Україні військової допомоги став дозвіл Держдепартаменту США на експорт в Україну оборонної продукції на суму 50 мільйонів доларів або більше через програму Direct Commercial Sale (DCS), яка передбачає прямі контракти між іноземними суб’єктами та американськими оборонними компаніями.
- Відповідне повідомлення 29 квітня було оприлюднене на сайті Конгресу США. А вже 2 травня Управління воєнного співробітництва Міністерства оборони США заявило про схвалення Держдепартаментом потенційного продажу Україні пакета послуг з обслуговування винищувачів F-16 на суму 310 мільйонів доларів.
![]()
Зеленський відвідав завод, який виробляє боєприпаси для України / Фото ОП
Невдовзі після першої річниці підписання безпекової угоди – у липні 2025 року – США та НАТО розпочали імплементацію травневого рішення шляхом запуску нового механізму підтримки України Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). У межах цього механізму європейські країни НАТО та Канада фінансують постачання озброєння та обладнання американського виробництва за пріоритетними запитами України.
Лише зі серпня до жовтня 2025 року загальна сума внесків членів НАТО в механізм PURL сягнула 2 мільярдів доларів. Фінансові внески були спрямовані на закупівлю ракет для систем ППО Patriot, боєприпасів для систем HIMARS та іншого пріоритетного озброєння.
Використання заморожених російських активів для підтримки України
Восени 2024 року США як держава-учасниця "Групи семи" (G7) долучились до механізму "Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine" (ERA) – програми надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів коштом доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку РФ.
Вже на початку грудня США спрямували 20 мільярдів доларів до фонду Світового банку "Сприяння залученню ресурсів для інвестицій у зміцнення фінансового посередництва в Україні" (F.O.R.T.I.S. Ukraine FIF) у рамках механізму ERA.
Згодом – 20 грудня – Україна уклала зі Світовим банком грантову угоду на отримання першого траншу від США на суму 1 мільярд доларів у межах ініціативи ERA. Ці кошти були спрямовані на реалізацію програми підтримки політики розвитку "Основи зростання" (Growth Foundations Development Policy Loan – DPL), зокрема шляхом залучення необхідних ресурсів на підтримку державного бюджету України та стимулювання відновлення економіки.
А вже 30 грудня Україна та Світовий банк підписали грантову угоду за програмою Банку “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine) для виплати заробітних плат вчителям, лікарям і державним службовцям, а також надання допомоги ВПО, малозабезпеченим сім’я та особам з інвалідністю. Фінансування проєкту обсягом 15 мільярдів доларів було передбачене з Фонду Світового банку F.O.R.T.I.S. Ukraine FIF коштом внеску США у межах програми ERA.
Співпраця в ОПК
Оборонні компанії США протягом першого року імплементації безпекової угоди активно зміцнювали оборонні спроможності України, зокрема в рамках однієї з двох ключових програм військової підтримки України – USAI (Ukraine Security Assistance Initiative). USAI передбачає механізм закупівель нового озброєння та обладнання для України безпосередньо в американських оборонних виробників, тож ця програма не лише забезпечує Україну військовою допомогою, а й розвиває ОПК США. Проте співпраця між українським та американським ОПК не обмежується ініціативою USAI.
9 липня 2024 року в США відкрилось перше іноземне представництво АТ "Укроборонпром" для розвитку співпраці між ОПК України та Сполучених Штатів, пошуку нових військово-технічних партнерів у США, а також прискорення реалізації наявних домовленостей з американськими оборонними виробниками.
Значним внеском Сполучених Штатів у розвиток українського ОПК стала інвестиція на суму 800 мільйонів доларів у виробництво українських дронів, про яку повідомив президент України Володимир Зеленський наприкінці жовтня 2024 року. У Пентагоні підтвердили цей внесок США у виробництво в Україні далекобійних ударних безпілотників для посилення спроможностей ЗСУ завдавати ударів на великі відстані.
Американські оборонні виробники також активно розробляють інноваційні рішення для посилення спроможностей Сил оборони України. У січні 2025 року в американській компанії Shield AI розповіли про надання на озброєння ЗСУ нових розвідувальних БпЛА V-BAT, які демонструють стійкість до ворожих засобів РЕБ. Іншою американською компанією, яка посилила безпілотні спроможності ЗСУ, стала компанія Neros. Наприкінці лютого 2025 року американський виробник дронів Neros виграв тендер від Коаліції дронів на виробництво і постачання Україні 6000 FPV-дронів Archer.
Тож перший рік виконання двосторонньої безпекової угоди значно посилив співробітництво між оборонними компаніями України та Сполучених Штатів, а також заклав фундамент для довгострокового партнерства в рамках підписаних контрактів.
Навчання і тренування українських військових
Оскільки Сполучені Штати належать до співлідерів Коаліції авіаційних спроможностей, то протягом першого року імплементації безпекової угоди американські інструктори продовжували навчати українських пілотів на винищувачах F-16. Перша група українських пілотів завершила навчання на F-16 у США безпосередньо напередодні підписання безпекової угоди – наприкінці травня 2024 року. А вже у вересні 2024 року Білий дім повідомив про розширення програми підготовки українських пілотів F-16 шляхом підготовки ще 18 пілотів у 2025 році. Це рішення мало б збільшити загальну кількість пілотів F-16, які проходять організовані Сполученими Штатами навчання, з 12 до 30 військовослужбовців.
Окрім цього, у жовтні 2024 року два оборонні бюро США – бюро міжнародних програм Держдепартаменту США з питань технічної допомоги правоохоронним органам (INL) та служба дипломатичної безпеки США – провели навчання з використання західної зброї, виробленої в США, для українських прикордонників і поліціянтів, які застосовують цю зброю на лінії фронту в складі бойових бригад.
А ще у серпні 2024 року юристи ЗСУ пройшли перший в історії існування ЗСУ курс із підготовки до виконання завдань юридичних радників угруповань військ. До проведення курсу долучились спеціалісти Оборонного інституту міжнародних правових досліджень США, щоб навчити представників юридичних служб військових частин ЗСУ ефективно застосувати різні галузі права під час планування та ведення бойових дій.
Загалом Сполучені Штати із початку повномасштабного вторгнення Росії регулярно готують українських військовослужбовців на території країн Європи, зокрема на американських полігонах у Німеччині, до використання наданого озброєння і військової техніки в рамках оголошених пакетів підтримки. Так, лише у 2022 і 2023 роках тисячі українських військових пройшли навчання в Німеччині під керівництвом американських інструкторів із використання систем HIMARS, гаубиць M777, БМП Bradley, САУ M109 та БТР Stryker, а безпосередньо на території США до березня 2023 року 65 українських військових пройшли навчання на системах ППО Patriot.
Санкції проти Росії та її прибічників
Санкційний тиск США на Росію та її прибічників був нерівномірним із 13 червня 2024 року до 13 червня 2025 року. Активна фаза накладення санкцій на Росію тривала до закінчення повноважень адміністрації Байдена, адже за цей час США оголосили щонайменше 14 санкційних пакетів проти Росії та інших країн, які підтримують РФ.
З цих 14 оголошених пакетів щонайменше 7 санкційних пакетів передбачали комплексний тиск і значні обмеження для сотень фізичних і юридичних осіб у Росії чи за її межами. Ключовими сферами, які потрапили під санкції Сполучених Штатів, стали ОПК Росії, російські банки та реєстратори цінних паперів, металургійний сектор, особи, пов’язані з російським газопроводом "Північний потік – 2", пропагандистська машина, російські нафтові компанії, танкери “тіньового флоту”, енергетичний сектор РФ, а також компанії з інших країн, які зміцнюють російський ОПК чи допомагають Росії обходити санкції.
Так, до російських підсанкційних компаній оборонно-промислового сектору увійшли АТ “КТ-Безпілотні системи”, АТ “Техекспертиза”, АТ “Завод “Реконд”, Науково-дослідний інститут штучного інтелекту, Іжевський електромеханічний завод “Купол”, Концерн аерокосмічної оборони “Алмаз-Антей” та інші компанії російського ОПК.
В інших галузях санкції Сполучених Штатів торкнулись найбільших російських банків, зокрема “Газпромбанку”, “Сбербанку” і “Альфа-Банку”, нафтогазових гігантів, серед яких “Сургутнафтогаз”, “Газпром Нафта” і “Радкомфлот”, а ще майже 200 суден “тіньового флоту” РФ.
Інавгурація 47-го президента США Дональда Трампа різко змінила санкційну політику Сполучених Штатів. З 20 січня 2025 року до 13 червня 2025 року США не оголосили жодного нового комплексного санкційного пакета проти Росії чи її прибічників. Дональд Трамп і представники його адміністрації неодноразово заявляли про можливість застосування нових санкцій проти РФ, якщо це сприятиме завершенню війни, проте ні відмова Росії від пропозиції 30-денного припинення вогню, ні нові російські удари по мирних містах України не змусили чинну адміністрацію посилити санкційний тиск на агресора до червня 2025 року.
Перший комплексний санкційний пакет проти Росії чинна адміністрація США запровадила вже за 4 місяці після першої річниці підписання безпекової угоди – 22 жовтня 2025 року у зв’язку із відмовою Путіна від припинення війни. За повідомленням Міністерства фінансів США, під санкційним тиском опинився енергетичний сектор Росії, зокрема дві найбільші російські нафтові компанії “Роснефть” і “Лукойл”, а також близько 50 їхніх дочірніх компаній. Ці компанії брали участь у фінансуванні військової машини РФ, тож обмеження щодо них покликані зменшити спроможність Росії продовжувати агресивну війну проти України.
Невійськова безпека і цивільний захист
Ще в грудні 2023 року Сполучені Штати приєднались до Талліннського механізму – колективної ініціативи за участі 11 країн, створеної з метою захисту українського кіберпростору, запобігання російським кіберопераціям та розвитку кіберпотенціалу України. Лише за рік – до грудня 2024 року – країни-учасниці Талліннського механізму, серед яких і США, змогли акумулювати 200 мільйонів євро для кіберзахисту цивільної інфраструктури України. А вже наприкінці травня 2025 року в Україні розпочав свою роботу Проєктний офіс Талліннського механізму, покликаний координувати міжнародну підтримку, спрямовану на зміцнення кібербезпеки та кібердипломатії України.
Не менш важливою сферою підтримки з боку США з 13 червня 2024 року до 13 червня 2025 року було посилення цивільного захисту України. Наступного дня після підписання безпекової угоди – 14 червня 2024 року – ДСНС України отримала 10 автомобілів радіаційно-хімічної розвідки від Міністерства атомної енергетики США. Тоді ж Білий дім анонсував виділення через USAID 300 мільйонів доларів на підтримку цивільної безпеки України шляхом забезпечення необхідним обладнанням українських прикордонників та правоохоронців.
Вже 7 липня колишня пані посол США в Україні Бріджит Брінк повідомила, що Морська охорона Держприкордонслужби України отримала 4 патрульні катери із сучасними системами навігації для захисту української берегової лінії, портів і річок. Таким чином, різностороння цивільна підтримка з боку Сполучених Штатів була спрямована на превентивне підвищення готовності українських профільних служб реагувати на можливі надзвичайні ситуації в умовах повномасштабної війни Росії проти України.
Розмінування українських територій
До завершення каденції Джо Байдена Сполучені Штати регулярно посилювали спроможності України в розмінуванні постраждалих територій. Так, протягом літа 2024 року США забезпечили Україну машиною механізованого розмінування GCS-200, чотирма машинами для розмінування GCS-100, вантажними автомобілями Dodge RAM, екскаваторами JCB, рентгенівськими установками, металодетекторами та іншим обладнанням на 8 мільйонів доларів.
Загалом станом на липень 2024 року Сполучені Штати з 24 лютого 2022 року передали Україні допомогу у сфері гуманітарного розмінування на 180 мільйонів доларів.
Восени 2024 року США продовжили посилювати спроможності України в протимінній діяльності. На початку вересня тодішній держсекретар США Ентоні Блінкен анонсував новий внесок на 102 мільйони доларів у знешкодження наземних мін і боєприпасів в Україні. А вже 22 жовтня на полях Ukraine Mine Action Conference 2024 (UMAC-2024) Сполучені Штати пообіцяли виділити Україні 35 мільйонів доларів на протимінну діяльність у 2025 році.
Проте з приходом Дональда Трампа на посаду президента політика США щодо гуманітарного розмінування українських територій різко змінилась. Відразу після своєї інавгурації Трамп призупинив програми зовнішньої допомоги США, і це вплинуло на проєкти протимінної діяльності в Україні. На початку лютого 2025 року Норвезька народна допомога (NPA), яка є одним із найбільших у світі операторів гуманітарного розмінування, через втрату фінансування з боку США призупинила всі фінансовані США дії з розмінування в низці країн, зокрема і в Україні.
Водночас Україна продовжила налагоджувати співпрацю у сфері гуманітарного розмінування з окремими американськими компаніями. Зокрема протягом весни 2025 року Україна підписала меморандуми з американськими компаніями Safe Pro і Tetra Tech щодо модернізації розмінування за допомогою виявлення загроз на базі ШІ й спільного проведення навчання українських операторів засобів механізованого розмінування відповідно.
Підтримка енергетичної інфраструктури
Як і з розмінуванням українських територій, протягом року виконання безпекової угоди підходи двох адміністрацій США до енергетичної підтримки України були вкрай різними.
У середині червня 2024 року тодішня віцепрезидентка США Камала Гарріс анонсувала майбутнє виділення через USAID понад 800 мільйонів доларів на задоволення екстрених енергетичних потреб України, зокрема ремонт пошкодженої енергетичної інфраструктури. За 2 місяці – у вересні – колишній держсекретар США Ентоні Блінкен оголосив про виділення 325 мільйонів доларів нового фінансування для відновлення української енергетики після російських ударів та розвитку технологій розподіленої генерації енергетики.
Так, у листопаді після російського удару по критичній інфраструктурі Тернопільської області Сполучені Штати передали Тернополю чотири когенераційні установки для виробництва тепла та електроенергії. Додаткову енергетичну підтримку наприкінці листопада та на початку грудня отримали й інші області України. Зокрема USAID забезпечило одну з громад Харківської області котельнею, а низка громад у Волинській, Хмельницькій та Рівненській областях отримали від USAID когенераційні установки для виробництва електроенергії та тепла.
Крайню енергетичну підтримку від USAID за президентства Байдена Україна отримала у грудні та січні у вигляді 10 автономних зварювальних апаратів для ремонту пошкодженої інфраструктури та 74 зарядних станцій для Запорізької області, зокрема для прифронтових громад.
Натомість після інавгурації Трампа надання енергетичної допомоги з боку США призупинилось. Зокрема Державний департамент США припинив реалізацію проєкту USAID із відновлення української енергомережі після російських атак. А 12 березня Енергетичне товариство офіційно заявило, що USAID розірвало грантову угоду з Фондом підтримки енергетики України на 75 мільйонів доларів. Ці кошти мали б сприяти закупівлі критично важливого енергетичного обладнання для енергетичного сектору України, тож зміна зовнішньої політики США негативно вплинула на захист об’єктів критичної інфраструктури в Україні.
Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України
У межах безпекової угоди Сполучені Штати зобов‘язались брати участь в економічному відновленні України, тому фінансова стійкість України була пріоритетною сферою підтримки з боку адміністрації Байдена протягом першого півріччя імплементації угоди.
Із серпня до грудня 2024 року Сполучені Штати спрямували до держбюджету України 4 гранти на загальну суму близько 7.4 мільярда доларів у рамках проєкту PEACE in Ukraine для відшкодування пріоритетних видатків соціальної та гуманітарної сфери, а також ще один грант на суму 1 мільярд доларів через програму Світового банку DPL у рамках механізму ERA для підтримки проведення реформ в Україні.
Загалом із лютого 2022 року до грудня 2024 року США були лідером серед усіх країн світу за кількістю наданої Україні фінансової допомоги. Так, Сполучені Штати надали Україні понад 30 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки, із яких понад 8 мільярдів у 2024 році. Важливо, що вся сума була надана у вигляді грантів, тобто це було безповоротне фінансування без боргового навантаження на Україну. Усі кошти від Сполучених Штатів, окрім внеску в рамках механізму ERA, були спрямовані на відшкодування гуманітарних і соціальних видатків державного бюджету, зокрема шляхом виплат заробітних плат лікарям, вчителям і державним службовцям.
Натомість із 20 січня 2025 року до 13 червня 2025 року – після приходу до влади Дональда Трампа – державний бюджет України не поповнювався новими внесками від США. Однак вагомою подією цього періоду стало підписання Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови. Угоду країни підписали 30 квітня 2025 року для залучення інвестицій у розвиток української економіки та поглиблення стратегічного партнерства між Україною та США. Механізм функціонування Інвестиційного фонду включає фінансування критично важливих проєктів у сфері розробки корисних копалин та стимулювання технологічного розвитку України.
Протягом першого півріччя імплементації безпекової угоди гуманітарна допомога з боку США не обмежилась бюджетною підтримкою. Так, ще в червні 2024 року колишня віцепрезидентка США Камала Гарріс оголосила про виділення майже 380 мільйонів доларів на підтримку біженців та ВПО, а також на відновлення постраждалих від війни громад.
У вересні тодішній держсекретар США Ентоні Блінкен анонсував ще один пакет гуманітарної підтримки від Сполучених Штатів на суму майже 300 мільйонів доларів для задоволення базових потреб постраждалих від війни українців. А за 3 місяці – у грудні – в адміністрації Байдена повідомили про новий внесок США на 440 мільйонів доларів у підтримку сільського господарства, процес відбудови та посилення спроможності України експортувати товари до Євросоюзу.
Проте після інавгурації Дональда Трампа більшість програм гуманітарної підтримки України з боку США опинилась під загрозою. Вже 10 березня держсекретар США Марко Рубіо офіційно повідомив, що Сполучені Штати закривають понад 80% програм USAID. Це рішення дуже негативно вплинуло на загальний обсяг підтримки України, адже з 2022 року саме через USAID Україна отримала понад 30 мільярдів доларів прямої бюджетної підтримки, 2.6 мільярда доларів гуманітарної допомоги та 5 мільярдів доларів на розвиток.
Притягнення Росії до відповідальності
Ще у 2023 році Сполучені Штати приєднались у ролі спостерігача до Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України (ICPA) та призначили Спеціального прокурора з питань злочину агресії для підтримки діяльності Центру. США стали єдиною країною за межами Європи, яка долучилась до роботи ICPA, і спільно з іншими країнами-учасницями Центру – Литвою, Латвією, Естонією, Польщею та Румунією – брали участь у розслідуванні злочинів Росії, документуванні доказів і напрацюванні спільної стратегії майбутнього судового переслідування. Зокрема у листопаді 2023 року Державний департамент США спрямував 1 мільйон доларів для підтримки діяльності ICPA та притягнення Росії до відповідальності за скоєні злочини.
Окрім цього, у березні 2024 року США приєднались до Міжнародної коаліції з повернення українських дітей. Станом на кінець червня 2025 року Україна з початку повномасштабного вторгнення Росії за підтримки партнерів успішно повернула додому вже 1366 дітей, із яких 185 – цього року. Сполучені Штати й надалі підтримуватимуть зусилля України з повернення депортованих дітей, адже, як заявив спеціальний представник президента США з питань України Кіт Келлог, повернення незаконно вивезених українських дітей – одна з двох найнагальніших складників відновлення та стійкості України.
На відміну від сталої позиції США щодо повернення українських дітей, позиція щодо розслідування злочину агресії Росії проти України із приходом нового президента Сполучених Штатів змінилась. Так, у березні 2025 року Євроюст, на базі якого було створено ICPA, офіційно повідомив про вихід США з Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України, після чого США перестали долучатись до наближення притягнення Росії до справедливої відповідальності.
