/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Ff660e4ed38c23a126d360546852245b2.jpg)
Женевські переговори ледь не зірвалися: Кислиця назвав причину
Відповідний коментар для Financial Times надав перший заступник очільник МЗС України Сергій Кислиця, передає 24 Канал.
Чому переговори могли провалилися?
За словами Кислиці, американська сторона була "дуже розлючена" після того, як за кілька днів до зустрічі у ЗМІ потрапив 28-пунктний план України з припинення вогню.
На початку діалогу у неділю зранку атмосфера була надзвичайно напруженою. Кислиця зазначив, що знадобилося майже дві години переговорів між керівником Офісу президента України Андрієм Єрмаком та американським сенатором Марк Рубіо, аби знизити градус конфлікту й повернути переговорам продуктивний настрій.
Втім, попри початкову кризу, консультації завершилися на позитивній ноті. За словами Кислиці, США вислухали занепокоєння української сторони й погодилися з тим, що в оновленій версії плану питання щодо чисельності української армії більше не буде ставитися на обговорення.
Крім того, пропозицію про повну амністію для потенційних воєнних злочинів, яка була частиною початкового проєкту, переробили з урахуванням "скарг тих, хто постраждав у війні".
Як зазначає FT, сторони погодилися винести "за дужки" найбільш спірні теми, зокрема статус територій, а також відносини із НАТО. Ці питання будуть обговорювати на рівні лідерів України й США.
Більше про оновлений мирний план
Перший варіант американського плану врегулювання, який складався з 28 пунктів, передбачав низку вкрай чутливих для України вимог. Зокрема йшлося про відведення українських сил із підконтрольних міст Донбасу, суттєве скорочення чисельності Збройних Сил, а також відмова Києва від вступу до НАТО.
Однак під час консультацій у Женеві документ переглянули й суттєво змінили. Після напружених перемовин і критичних зауважень європейських партнерів із плану вилучили кілька ключових і найбільш суперечливих пунктів, включаючи положення про заморожені російські активи,обмеження для української армії та умови обміну полоненими.
У підсумку документ скоротили до 19 пунктів, а також значно збалансували його зміст.
Політолог Кирило Сазонов зазначив, що результати женевських переговорів виявилися несподівано несприятливими саме для Кремля.Якщо початковий проєкт міг створювати важелі тиску на Україну, то оновлена версія, навпаки, отримала підтримку США, європейських держав і навіть схвальну реакцію Дональда Трампа, який намагається позиціювати себе як "миротворця".
За словами Сазонова, оскільки Вашингтон, Київ і європейські партнери підтримують оновлений документ, саме Росія тепер виглядає стороною, яка блокує переговорний процес.
