/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F89d10721005d2fc269d612a37c0fd81c.jpg)
Там зупинився час: що приховують міста-привиди України
Причини, чому люди їх покинули, можуть бути різними – від техногенних і природних катастроф (як було з Прип'яттю та низкою інших схожих міст і селищ) до краху радянських промислових об'єктів, чиїми супутниками були нинішні міста-примари. 24 Канал розповів історії та таємниці кількох міст-привидів, де зупинилося життя назавжди.
Де в Україні життя більше ніколи не повернеться?
Прип'ять, Київська область
Мабуть, найвідоміше українське місто-привид у світі. Колись тут вирувало життя, місто активно розвивалося: з'являлися нові будинки, школи, місця відпочинку, спортивні комплекси й басейни. Радянська влада хотіла зробити Прип'ять зразковим містом, тому на нього витрачали мільйони бюджетних рублів. Станом на 1985 рік населення тут перевищувало 47 тисяч осіб.
Однак все перекреслила Чорнобильська катастрофа 26 квітня 1986 року. Прип'ять була супутником ЧАЕС і розташовувалася під самою станцією. Після аварії майже 50-тисячне місто було евакуйовано повністю та вмить стало пустим. Залишилися у Прип'яті лише ліквідатори, працівники міліції та внутрішніх військ, які мали стежити за порядком, і деякі співробітники ЧАЕС, щоправда останніх потім перевели до сусіднього Чорнобиля, де радіація не так сильно далася взнаки.
Сьогодні Прип'ять – це сотні напівзруйнованих будівель і об’єктів радянської культури. Життя тут ніби завмерло. Навіть сьогодні можна відвідати цілі квартири (точніше те, що він них залишилося, адже після аварії більшість майна у будинках утилізували, а решту – розікрали мародери) та уявити, як у них колись жили працівники ЧАЕС. У Прип'яті збереглася унікальна атмосфера, що нагадує про небезпеку ядерної енергії та людську помилку.
Прип'ять: до та після аварії на ЧАЕС – дивіться відео
Поліське, Київська область
Ще одне місто (точніше селище), яке постраждало після аварії на ЧАЕС і опинилося в зоні відчуження. Місто розташоване за 50 кілометрів від Чорнобильської станції та сюди спершу евакуювали жителів Прип'яті, оскільки воно було далі від епіцентру катастрофи.
Проте за два тижні після вибуху у селищі зафіксували перевищення норми радіоактивності: в повітрі у 100 разів, а в ґрунті – у 150. Почався процес дезактивації – змінили асфальтне й будівельне покриття, проклали новий водогін і газопровід, зрізали верхній шар землі, звели нові будинки. Поліське намагалися очистити мінімум тричі: щоразу рівень радіації падав, а потім збільшувався знову. Проте усіх, хто хотів виїхати звідти, ставили на спеціальний облік та проводили з ними бесіди. Усі 12 тисяч людей, які населяли наприкінці 80-х Поліське, були змушеними жити в небезпечних умовах, пише "Український інтерес".
Після розпаду Радянського Союзу, у 1993 році, Верховна Рада України ухвалила рішення про безумовне відселення жителів міста й виплату компенсації постраждалим. 1999 року Поліське викреслили з переліку населених пунктів.
Поліське має досить довгу історію. Перша писемна згадка датується 1415 роком, тоді селище мало назву Хабне. Щоправда, за твердженням науковців, його могли заснувати ще раніше євреї, тікаючи від утисків київських правителів. Згодом туди почали заселятися українці та поляки. До 1993 року Поліське було центром Поліського району Київської області.
Сьогодні Поліське належить до зони із суворим обмеженим доступом. Щоправда, у поминальні дні сюди пускають колишніх жителів. Крім того, у місті сьогодні проживає близько десяти самоселів.
У 2019 році режисер Костянтин Кляцкін зняв короткометражний документальний фільм про місто-привид під назвою "Поліське. Післячуття". Його знімали вночі з допомогою дронів. Крім того, команда проєкту The Other Chornobyl створила власну айдентику для Поліського.
Документальний фільм "Поліське. Післячуття": дивіться відео
Орбіта, Черкаська область
Розташована посеред лісу на півдні Черкащини за кілька кілометрів від Чигирина. Колись мала стати другою Прип'яттю – так само містом-супутником електростанції: спершу Чигиринської гідроелектростанції, а потім тут вирішили будувати атомну.
За радянським планом, сюди мали поселити приблизно 20 тисяч людей. Для них мали щвести школи, магазини, дитячі садки, палац культури, лікарню та торговий центр. Проте після аварії у Чорнобилі будівництво зовсім заморозили. Майже всі люди, які встигли заселитись, роз'їхались.
Сьогодні в Орбіті більшість будинків порожні та закинуті. Щоправда, у двох п'ятиповерхівках досі живуть люди, здебільшого пенсіонери. Як не дивно, але до будинків проведено електрику, газ і воду, шоправда остання дуже поганої якості. У 2019 році населення міста становило близько 100 жителів.
Протягом останніх років ширяться розмови щодо відродження Орбіти: і начебто планували розморозити будівництво Чигиринської АЕС, і один із найбільших виробників курятини в Україні хотів збудувати курятники поблизу. Але далі слів ці плани не зайшли.
Місто-привид Орбіта: зруйновані надії українців – дивіться відео 24 Каналу
Цукроварів, Кіровоградська область
Розташовується на півдні сучасної Кіровоградської області біля села Липняжка. Місто побудували у 1980-х роках для працівників цукрового заводу та їхніх сімей. Тут був один з найбільших цукрових заводів у Радянському союзі, кондитерська фабрика та ще кілька підприємств.
Для працівників цукрового заводу збудували 10 п'ятиповерхових будинків, які вміщали 920 квартир. Також у місті звели їдальню, фельдшерський пункт і пожежне депо. У найкращі часи у Цукроварові проживало близько 6 тисяч людей.
На початку 2000-х років через зміну економічних реалій і відсутність державного фінансування завод не витримав конкуренції та був закритий. Люди почали масово покидати місто. Зараз у Цукроварові близько 100 людей, які мешкають у двох багатоповерхівках. Школа та дитячий садок залишаються пустими. З комунальних послуг у людей є тільки електрика. Щоб опалювати квартири – місцеві жителі облаштували саморобні пічки прямо у помешканнях і заготовляють дрова на зиму. Воду ж набирають у колодязях на вулиці.
Як сьогодні живе Цукроварів: дивіться відео
Долинська, Кіровоградська область
Історія цього міста схожа з Цукроваровом. У 1980-х роках тут планували створити потужний індустріальний центр і влада вклала у розвиток міста значні кошти. Передбачалося будівництво нових промислових об'єктів, модернізація інфраструктури та спорудження житла для тисяч нових жителів. Зокрема, тут розташований Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окиснених руд.
Однак роботи так і не завершили. Після розпаду СРСР фінансування припинили та всі проєкти згорнули. Така ж доля спіткала і Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат – він припинив роботу у 2005 році та невідомо, що буде з ним далі.
Сьогодні у передмісті Долинської залишився цілий мікрорайон недобудов. А місто так і не стало промисловим гігантом.
Як сьогодні живе Долинська: дивіться відео
Любеч-1, Чернігівська область
У 1960-х роках у Радянському союзі почали проєкт з будівництва радіолокаційних станцій під назвою "Дуга". Вони мали попереджати про пуски міжконтинентальних балістичних ракет ворогами Радянського Союзу. Дві такі станції звели на території на Київщині та Чернігівщині відповідно – "Дуга 1" розташована на об'єкті під назвою Чорнобиль-2, а для обслуговування "Дуги 2" у 1970-х роках побудували невелике спеціальне військове містечко Любеч-1.
Любеч-1 було секретним військовим містом. Як це часто бувало в СРСР, його назву запозичили від селища Любеч, що розташовувалося неподалік. Після аварії на ЧАЕС радіолокатор у Любеч-1 перестав працювати, а у 2000-х роках його демонтували. Після цього необхідності жити у місті вже не було. Таємна частина припинила існувати у 2008 році, а з нею і місто-супутник.
Було дві антени за спорудою літер "А" і літер "Б," одна 150 метрів висотою, друга – 75. І вони виконували завдання з випромінення цього радіосигналу в напрямку Скандинавії",
– пригадує колишній офіцер частини Любеч-1 Ігор Бизган у коментарі Суспільному.
Сьогодні Любеч-1 дуже занедбаний. Залишки казарм, господарчих будівель та інфраструктури свідчать про колишню інтенсивність життя в цьому місці. Розташований він за 50 кілометрів від Чорнобиля, але не входить до зони відчуження. Тому спеціальний дозвіл, щоб потрапити туди, не потрібен.
Документальний проєкт "Любеч-1. Частина секретного об'єкта "Дуга": дивіться відео
Курахівка, Донеччина
Колись промислове місто. Виникла Курахівка як супутник вугільних шахт, які забезпечували велику кількість робочих місць. Проте з початку 1990-х років почався занепад вугільної промисловості, і шахти закрилися. Як підсумок, жителі почали масово залишати Курахіку, повідомляє Visit Ukraine.
Сьогодні Курахівка – це занедбане місто, де більшість будинків стоять порожніми, а дороги заросли травою. Промислові об'єкти поросли бур'яном і від часу руйнуються. Крім того, з 2022 року росіяни почали активно обстрілювати Курахівку. А восени 2024-го його ворог окупував.
![]()
Курахівка у 2024 році / Фото Петра Андрющенка
А ви знали, що неподалік Києва є закинута кіностудія?
Розташована вона у селі Ніжиловичі Бучанського району за 70 кілометрів від Києва.
Тут знімали багато популярних серіалів і стрічок, зокрема "Кріпосну", "Щедрик" і "Віддану".
Кіномістечко почали будувати у 2003 році. Воно займає площу близько 20 гектарів. На його території розташовано три основні зони: український хутір, турецька фортеця та невелике місто кінця XIX – початку XX століття.
Більше про закинуту кіностудію читайтев нашому матеріалі.

