У зоні потенційної загрози. Штучний інтелект може замінити понад 11% працівників США

Массачусетський технологічний інститут (MIT) опублікував дослідження, в якому йдеться, що штучний інтелект вже здатен замінити 11,7% існуючої робочої сили в США.

Дослідження під назвою «The Iceberg Index: Measuring Skills-centered Exposure in the AI Economy» супроводжується спеціальною сторінкою на сайті MIT під назвою Project Iceberg. У статті науковці подають роботу як попередження про нові технології, тоді як сторінка проекту виглядає більше як рекламний матеріал ШІ. Там, зокрема, йдеться:

«ШІ змінює роботу. Ми роками робили ШІ розумним — він може читати, писати, складати музику, робити покупки. Але що відбувається, коли вони взаємодіють один з одним? Коли мільйони розумних ШІ працюють разом, розум виникає не від окремого агента, а від правил, що координують їх. Project Iceberg досліджує цей новий напрям: як ШІ координується між собою та з людьми у великому масштабі.»

Ключовий показник «Iceberg Index» розрахований на основі симуляції, яка використовує так звані Моделі великої популяції (Large Population Models), що працювали на процесорах в Oak Ridge National Laboratory, лабораторії, що фінансується федеральним урядом США.

Дослідники зазначають, що проект орієнтований на законодавців та керівників компаній, щоб вони могли:

• виявляти «гарячі точки» ризику для робочої сили,
• пріоритезувати інвестиції у навчання та інфраструктуру,
• тестувати потенційні рішення перед великими витратами.

Модель LPM відстежує цифрову поведінку 151 мільйона працівників США як «автономних агентів» із 32 000 різних навичок, а також враховує географію та інші фактори. Директор програм ШІ в Oak Ridge пояснив CNBC:

«Ми фактично створюємо цифрову копію ринку праці США.»

Результати дослідження показують: нинішнє впровадження ШІ враховує 2,2% «вартості робочої сили», але 11,7% працівників знаходяться у зоні потенційної заміни.

Дослідники підкреслюють, що люди насправді часто виконують завдання поза офіційними обов’язками, вирішують нестандартні ситуації та володіють соціальними навичками, яких поки що не може замінити ШІ. Модель відображає лише кореляції, а не причинно-наслідкові зв’язки, і зазначає:

«Зовнішні фактори — державні інвестиції, інфраструктура, регулювання — впливають на те, як можливості перетворюються на реальний ефект.»

Попри обмеження, автори дослідження попереджають:

«Політики не можуть чекати на доказ причинно-наслідкових зв’язків, перш ніж готувати заходи.»

Іншими словами, ШІ розвивається швидко, і діяти потрібно вже зараз.