/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F875f2ba45d1848207dc7b7218807d842.jpg)
Війна вимірюється не кілометрами: військовий експерт підсумував кампанію 2025 року
Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан в ефірі 24 Каналу пояснив, що у повномасштабній війні ключовими є не територіальні зміни, а стійкість держави, стан армії та рівень виснаження ресурсів противника. Він підсумував кампанію 2025 року і окреслив, за якими показниками її варто оцінювати.
Підсумок кампанії 2025 року не вимірюється кілометрами
Гучні публікації про нібито "успіхи" Росії часто зводяться до цифр просування на мапі. Оцінюючи події на фронті, Кузан застеріг від спрощеного підходу, коли війну намагаються звести до цифр просування. За його словами, у повномасштабному протистоянні вирішальним є не кількість зайнятих метрів чи кілометрів, а здатність держави зберігати стійкість. Саме це визначає, хто виграє час і ресурси, а хто поступово їх втрачає.
Міряти кілометрами просування в сучасній, тим більше повномасштабній війні, не можна. Важливо, як тримається держава, армія і суспільство,
– сказав Кузан.
У великій війні вирішальними є не локальні зміни позицій, а системне виснаження потенціалу сторін. Йдеться про демографічні втрати, економічний ресурс і здатність підтримувати військове виробництво. Саме ці фактори визначають, хто виграє час і хто зрештою втрачає можливість продовжувати війну.
Ні 4 тисячі, ні 5, ні 7 тисяч кілометрів не грають ролі в тому, хто перемагає. Грає роль зниження потенціалу держави,
– наголосив Кузан.
Росія протягом року спалювала значний людський ресурс і переводила економіку у воєнний режим, що вже позначається на її довгострокових можливостях. За його словами, такий процес неможливо зупинити одномоментно, навіть у разі політичних рішень. Саме тому оцінка кампанії має ґрунтуватися на стійкості України та поступовій деградації ресурсів противника, а не на цифрах із заголовків.
Як Росія втрачала потенціал у 2025 році?
Протягом року Росія була змушена жертвувати не лише людьми, а й довгостроковими економічними проєктами. Значна частина ресурсів пішла на підтримку війни, що призвело до згортання цивільних програм і виснаження фінансових резервів. Війна дедалі більше ставала тягарем для всієї державної системи.
Росія нівелювала свої національні проєкти. Фонд національного добробуту ще не вичерпаний, але він уже прямує туди,
– пояснив Кузан.
Він зазначив, що російська економіка фактично перейшла в режим виживання. Під військові потреби спрямовано близько 40% економіки, що автоматично означає кризу в інших секторах. Водночас зупинені або заморожені великі інфраструктурні та технологічні проєкти, які раніше подавалися як стратегічні.
Росіян викинули з трійки найбільших експортерів зброї, їх витісняють із ринків нафти, а ціни й експортні спроможності падають,
– зазначив він.
Удари українських безпілотників уже дали відчутний ефект для російської промисловості. Самостійного високотехнологічного виробництва в Росії фактично не залишилося, а залежність від Китаю стала критичною. Саме ці об'єктивні показники, а не рух лінії фронту, демонструють реальний підсумок кампанії року.
Поки держава зберігає керованість, мобілізаційний ресурс і підтримку людей, вона здатна витримувати тиск навіть за складної ситуації на фронті. Саме тому російські спроби демонструвати "просування" не змінюють загальної картини війни.
Грає роль не територія, а те, як тримається держава. А держава тримається на армії і на суспільстві,
– зазначив він.
Станом на кінець кампанії українські оборонні рубежі залишаються утриманими, попри постійний тиск і втрати. За його оцінкою, саме це зводить нанівець російську пропаганду про "перелом" на фронті і підтверджує, що стратегічна стійкість України наразі є вищою, ніж у противника.
Які останні новини щодо мирних переговорів?
- Валерій Клочок звернув увагу, що в переговорах активну участь бере Кирило Дмитрієв, і припустив, що це може вказувати на посилення крила, яке, за його словами, виступає за замороження бойових дій. Він також зазначив, що Лавров нині нічого не коментував, і додав, що робити висновок, ніби Путін не змінює свої плани, не варто.
- Клочок заявив, що в Росії є представники, які готові домовлятися зі США, аби зняти санкції й відновити повну спроможність торгувати зі світом. Він наголосив, що скасування санкцій можливе лише за умови припинення бойових дій і гарантій неповторення агресії, які, за його словами, мають забезпечити НАТО разом зі США, хоча це "проблематичне питання" і одностайного рішення немає.
- Радник ОПУ Михайло Подоляк заявив, що Росія піде на компроміс лише тоді, коли Путін зрозуміє, що ціна війни для Росії надто велика, а нинішніх дій партнерів для цього недостатньо. Він закликав до іншого рівня мілітарної підтримки та санкцій і наголосив, що не слід робити публічні заяви, які стимулюють Москву. Окремо Подоляк сказав, що Росія затягуватиме час і намагатиметься додавати нові вимоги, зокрема щодо російської мови та церковних питань.

