5G у Львові та Харкові, інтернет 72 години без світла: заступник Федорова про майбутнє зв'язку в Україні

У 2025 році цифрова інфраструктура стала окремою лінією стійкості країни. Зв’язок, інтернет, резервне живлення, швидкість розгортання мереж – усе це напряму впливає на безпеку, мобільність і здатність держави працювати в умовах російської агресії. Окрема тема – живлення інфраструктури під час знеструмлень, спричинених ворожими обстрілами енергетики.

Для Мінцифри 2025-й був роком складних, але структурних рішень – від стратегічного планування до точкових змін у регуляції, які дали швидкий і вимірюваний ефект. Держава зафіксувала довгострокове бачення розвитку електронних комунікацій, водночас прибравши бар’єри, що роками гальмували будівництво і модернізацію мереж. Паралельно галузь навчилася працювати в умовах системних атак на енергетику.

У цьому матеріалі 24 Каналу Станіслав Прибитько, заступник міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури, розповідає про те, як змінювалася стійкість зв’язку під час блекаутів, чому дерегуляція стала ключем до відновлення мереж і які технології – від xPON до Direct to Cell – уже сьогодні змінюють уявлення про доступність зв’язку.

Які досягнення 2025 року?

Які ключові інфраструктурні проєкти та досягнення 2025 року ви вважаєте найважливішими для країни?

2025 рік став стимулюючим для телеком-галузі, ми одночасно працювали над розвитком інфраструктури, ефективністю регуляторних рішень і посиленням стійкості зв’язку.

Передусім це ухвалення Стратегії розвитку електронних комунікацій до 2030 року. Це перший комплексний документ, який чітко визначає, як держава разом із операторами відновлює й розвиває мобільний і фіксований зв’язок. У фокусі – стійкість мереж, їх відновлення та розширення покриття звʼязком. До 2030 року Стратегія передбачає повне відновлення пошкоджених мереж, забезпечення доступу до гігабітного інтернету для 75% домогосподарств, а також збільшення покриття мобільним інтернетом до 98% населення, 95% уздовж автомобільних доріг і 75% уздовж залізничних шляхів. За нашими оцінками, реалізація Стратегії дасть країні додаткові 56 млрд гривень ВВП.

• Другий важливий крок – це нові законодавчі зміни. Зокрема, постанова №555 та Закон № 4321, які суттєво пришвидшили будівництво базових станцій. Завдяки постанові вже у 2025 році оператори отримали 95 дозволів за 25 днів, а не за 2 роки, як це було раніше. Закон № 4321 запровадив земельний сервітут як альтернативу оренді ділянки, що є швидшим і простішим способом для отримання ділянки в користування.

Також закон 4670-IX – це ще один важливий крок в розвитку телекому, оскільки встановлює на законодавчому рівні такий показник як швидкість Інтернету, а також можливість залучення користувачів до перевірки якості звʼязку через speed-тести. Окрім цього, національний роумінг залишиться і після воєнного стану, він працюватиме в надзвичайній ситуації.

Прийняли нові правила електронних комунікаційних послуг, що дозволили операторам блокувати спам-дзвінки. За перші 2 місяці роботи операторами було заблоковано 41 366 номерів-спамерів. Українцям більше не доводиться витрачати час на небажані дзвінки від фінансових установ або маркетингових компаній.

• Третій блок – сталість мереж. На кінець 2025 року 100% базових станцій оснащені аккумуляторами, а кількість станцій із генераторами почала системно зростати. Це фундамент для зв’язку під час віялових відключень та можливих блекаутів. Також ми бачимо активний розвиток оптичних мереж: сьогодні до xPON, оптоволоконного Інтернету, що дає змогу залишатися на зв’язку понад 72 години, до цієї технології вже підключилися 52,5% українців.

Окремо варто відзначити запуск Direct to Cell – технології, що дає змогу смартфонам підключатися безпосередньо до супутників для обміну SMS там, де немає наземного покриття. За перші тижні понад 2 мільйони українців надіслали і отримали понад 540 тисяч SMS завдяки супутниковій технології компанії Space Х.

Станіслав Прибитько / Фото Мінцифри

Як зросла стійкість до блекаутів?

Як у 2025-му змінилася стійкість і доступність інфраструктури в умовах російських атак та блекаутів: які уроки винесли щодо резервування та відновлення послуг?

У 2025 році телеком-мережі стали значно витривалішими, ніж на початку повномасштабної війни. Сьогодні 100% базових станцій можуть працювати на акумуляторах щонайменше 4–6 годин в умовах відключення електроенергії, з них 92% – до 6–8 годин, а понад чверть оснащені генераторами, що дозволяє працювати понад 72 години.

Однак зараз оператори мобільного звʼязку активно працюють над тим, щоб збільшити процент базових станцій саме на генераторах. В листопаді оператори вже законтрактували для цього 15 тисяч генераторів, які поетапно завозять в Україну.

На що буде спрямований технічний фокус у 2026 році: які конкретні роботи або населені пункти мають першочергове значення і які часові показники ви ставите?

Головний пріоритет – повна реалізація рішень щодо сталості зв’язку. Паралельно у 2026 році в Україні буде запущений пілотний запуск технології 5G. Перші міста – Львів, Бородянка та Харків, далі – Київ і Одеса.

Для того щоб розуміти реальний стан мереж мобільного та фіксованого звʼязку та проблеми, з якими стикається галузь та абоненти, ми продовжимо відвідувати регіони, особливо прифронтові, і на основі цього приймати більш ефективні державні рішення. Наприкінці грудня ми з командою відвідали Краматорськ, де зустрілися з провайдерами, які утримують і відновлюють зв’язок під обстрілами. Ми отримали інформацію, яка дасть змогу нам ухвалювати ефективні рішення для прифронтових територій, оскільки неможливо зрозуміти ситуацію зі звʼязком в селах та в прифронтових територіях, перебуваючи в Києві.

Також у фокусі буде підключення усіх лікарень і шкіл до оптичного інтернету за технологією xPON, щоб вони залишалися на зв’язку навіть під час знеструмлень. І, звісно, виконання операторами мобільного звʼязку вимог ліцензій, які вони отримали в листопаді 2024 року, щодо покриття міжнародних автошляхів до восени 2026 року, і національних – до кінця 2026-го.

Станіслав Прибитько (в центрі) / Фото Мінцифри

Наскільки у 2025 році український телеком став більш стійким та наскільки сфера залежна від постачань компонентів та інфраструктурних рішень?

2025 рік показав, що український телеком навчився швидко адаптуватися до умов посиленого обстрілу енергетичної інфраструктури. Найбільша потреба сьогодні – в енергетичному обладнанні, а саме генераторах, оскільки вони дають змогу працювати базовим станціям понад 72 години.

Своєю чергою, ми розробили постанову Кабінету міністрів України, що дозволяє, комунальним підприємствам залучати своїх працівників до обслуговування генераторів операторів. Це дозволить живити більшу кількість базових станцій, оскільки законтрактована велика кількість генераторів.

Якщо у 2022 році базові станції вимикалися через 1 – 2 години без світла, то зараз усі вони працюють на резервних акумуляторах щонайменше 4 – 6 годин, а на генераторах до 3-х діб. Прикладом стійкості у блекаут є кризова ситуація, яка сталася на Одещині, в ніч на 13 грудня був один із наймасованіших російських обстрілів регіону. Тоді доступність мобільного зв’язку в Одесі сягнула критичних 30% у перший день після обстрілу, але вже далі інженерам мобільних операторів вдалося підняти цей показник до 60%. В області ситуація була більш стабільною – там працювало понад 87% мережі. Аварійні бригади операторів регулярно виїжджали з пересувними генераторами, щоб "зарядити" базові станції, терміново перемістили на Одещину додаткові 66 генераторів та 18 аварійних бригад з інших регіонів. ДСНС також підтримували мережу своїми генераторами та особовим складом для заживлення базових станцій, а для операторів створили "зелені коридори" на АЗС.

Важливу роль у стабільності зв’язку відіграє і фіксований зв’язок: оптоволоконні мережі можуть забезпечувати інтернет понад 72 години за умови резервного живлення в абонента. Восени, на тлі нових атак по енергетиці, українці вже зробили вибір на користь технології хPON: частка заявок на підключення технології зросла у провайдерів з 45% до 77%.

Як розвиватиметься телеком далі?

Які інфраструктурні рішення, закладені у 2025-му, ви вважаєте критично важливими саме для розвитку цифрових сервісів у 2026 році?

Один із ключових факторів – дерегуляція. У 2025 році ми прибрали зайву бюрократію, що дозволяє операторам швидше будувати мережі там, де це потрібно людям. У результаті кількість земельних ділянок, отриманих операторами завдяки спрощеним процедурам Мінцифри (Закон №4321, постанова КМУ № 555, абз. 2 та 3 п. 271.2 ст. 271 ПКУ) складає 420 ділянок. У процесі укладання договорів станом на 20 грудня ще додатково 132 ділянки.

Станіслав Прибитько / Фото Мінцифри

Серед інших факторів – такі:

• створення Координаційного штабу зв’язку, який працює як єдиний центр, що реагує на ризики для комунікаційних мереж під час знеструмлень.
• закон №4670-IX, що скасовує мораторій на перевірку ліцензій, які оператори отримали в листопаді 2024 року. Це дасть змогу покращити якість звяʼзку в сільській місцевості та на автошляхах.
• підписаний Закон 4670-IX, який передбачає, що швидкість інтернету стала показником якості, граничний рівень якої оператори мають забезпечувати для своїх абонентів. Українці зможуть самі перевіряти, чи дотримується його оператор. Вже у 2026 році ми будемо працювати над наказом, який встановить конкретні її мінімальні рівні.
• у грудні було прийнято рішення про створення у Дії карти покриття хPON. У застосунку буде можливість перевірити чи є поруч енергонезалежна мережа інтернету, хто із провайдерів обслуговує цей будинок, і час роботи під час знеструмлень. У січні розпочнеться збір інформації і наповнення карти, як тільки вона буде сформована її відкриють у доступ для українців.

І, звісно, фундаментом залишається Стратегія розвитку до 2030 року. Це дорожня карта, за якою телеком-галузь рухатиметься всі наступні роки.