Нільс Бор мав рацію у суперечці з Ейнштейном: експеримент китайських вчених

Новий результат знову підтверджує правоту копенгагенської школи та може пролити світло на інші, менш усталені питання квантової механіки. Про це пише 24 Канал із посиланням на Phus Org.

У якій суперечці з Ейнштейном Бор мав рацію?

Під час зустрічей на фізичних конференціях Альберт Ейнштейн і Нільс Бор любили вести неспішні дискусії про квантову механіку. Ейнштейн, який завжди скептично ставився до стандартної картини квантової механіки, що формувалася в той час, часто заявляв, що знаходить у трактуванні Бора прогалини та суперечності. Бор же завжди був готовий прийняти виклик.

На Сольвеївській конференції 1927 року в Брюсселі Ейнштейн запропонував експеримент, який, на його думку, мав виявити принципову суперечність у принципі доповнюваності. Згідно з цим принципом, пари властивостей частинок — таких як положення й імпульс або частота й час життя – не можуть бути виміряні одночасно. Принцип доповнюваності лежить в основі уявлень про хвильово-частинковий дуалізм і принцип невизначеності Гайзенберга.

Експеримент, виконаний Цзянь-Вей Паном з Університету науки і технологій Китаю разом із колегами, підтвердив позицію Бора; їхню статтю опубліковано в журналі Physical Review Letters.

Аргумент Бора полягав у тому, що точне вимірювання імпульсу частинки, згідно з принципом невизначеності, призведе до великої невизначеності її положення, а це спричинить розмиття інтерференційних смуг. Саме це й було зафіксовано в новому дослідженні.

Змінюючи глибину пастки оптичного пінцета, дослідники динамічно налаштовували власну невизначеність імпульсу атома рубідію, що, своєю чергою, робило інтерференційні смуги більш або менш розмитими – у повній відповідності з принципом доповнюваності та передбаченням Бора.

"Космічний глюк" піддає сумніву теорію Ейнштейна: що відомо?

• Нагадаємо, дослідники з Університету Ватерлоо та Університету Британської Колумбії виявили загадкову невідповідність у сфері гравітації, яку вони назвали "космічним глюком". Автор дослідження наголосив на важливості теорії Ейнштейна для різних космічних явищ, але теорія загальної відносності фізика-теоретика може не повністю пояснювати природу розширення Всесвіту у великому масштабі.

• У відповідь на цю космічну головоломку дослідницька група запропонувала модифікацію теорії Ейнштейна, подібну до додаткової примітки. За словами Вена, це коригування стає актуальним, коли ми маємо справу з астрономічними відстанями, вводячи те, що він назвав "умовами та положеннями".