"Ураження серйозні": чого не вистачає в ППО, щоб краще збивати "Шахеди"

Авіаційний експерт Костянтин Криволап в ефірі 24 Каналу пояснив, чому наявних рішень проти "Шахедів" поки недостатньо. Він окреслив ключові слабкі місця системи ППО та кроки, без яких ефективність перехоплень не зросте.

Чого бракує ППО для ефективнішого перехоплення?

Головна проблема полягає не лише в кількості засобів ураження, а у відсутності цілісної концепції боротьби з Шахедами.

Коли вони починають один за одним заходити на ціль, наші мобільні вогневі групи та інші засоби ураження не можуть справитися з цими загрозами. І ми маємо серйозні ушкодження,
– зазначив Криволап.

Частину рішень, про які говорили ще раніше, так і не довели до практичної реалізації, хоча вони могли б суттєво розширити можливості ППО. Зокрема, це стосується інструментів, які мали б працювати на підступах до міст і поблизу лінії бойового зіткнення.

Нам не вистачає дронів-перехоплювачів, щоб ефективно знищувати їх, коли вони проходять над ЛБЗ і одразу за нею,
– зазначив Криволап.

Він звернув увагу, що окремі технічні рішення навіть не тестувалися, хоча могли б дати додатковий ефект. Йдеться про використання легкомоторної авіації та прив'язних аеростатів як елементів спостереження і ретрансляції для ППО. На його думку, відсутність експериментів у цьому напрямку звужує можливості системи і змушує покладатися на дорогі та не завжди доцільні засоби.

Ми пішли не зовсім у правильному напрямку, коли намагаємося збивати Шахеди дорогими ракетами з літаків,
– уточнив експерт.

Він також зазначив, що досі не розглянули можливість використання прив'язних аеростатів для спостереження за повітряним простором. Такі рішення могли б працювати як ретранслятори й допомагати виявляти цілі ще до їхнього входу в міську зону. Відсутність навіть тестування цих підходів, на його думку, звужує потенціал системи ППО.

Нам навіть не дають можливості перевірити, як це може працювати,
– зауважив експерт.

Ставка на дорогі засоби перехоплення не вирішує проблему масових атак. Без розширення інструментів і переходу до більш гнучкої моделі протидії навіть високий відсоток збиття не гарантує захисту від серйозних наслідків.

Що відомо про мирні переговори останніми днями:

• У матеріалі The New York Times йдеться, що Україна та США після тривалих переговорів щодо мирного плану узгодили низку ключових питань. Водночас видання ставить під сумнів надійність безпекових гарантій від Дональда Трампа і наголошує, що в обговорюваній логіці угоди вони можуть бути обмеженими та залежати від позиції Вашингтона. Як більш реалістичні альтернативи називають доступ України до заморожених російських активів, новий пакет озброєнь, а також контроль над Запорізькою АЕС у форматі спільного управління.
• Президент Фінляндії Александр Стубб у новорічній промові заявив, що мир в Україні ближчий, ніж будь-коли, але попередив, що він може не бути ідеальним і не відповідати відчуттю справедливості. Він також додав, що немає впевненості в готовності Росії до миру, і згадав, що відносини зі США за президентства Трампа змінюються, тож Фінляндія має спиратися на Північні країни та Європу.
• У новорічному привітанні Володимир Зеленський заявив, що підтримка України у світі зберігається, і як доказ згадав 7 зустрічей із Дональдом Трампом упродовж 2025 року. Він зазначив, що переговори відбувалися у різних форматах і локаціях – зокрема в Білому домі, на саміті НАТО в Гаазі, на полях Генасамблеї ООН та у Флориді, де сторони говорили про напрацьований 20 – пунктний мирний план.