Політики використовують SLAPP-атаки проти журналістів: Україна має рік, щоб з цим розібратися

Навіть коли шансів виграти справу майже немає, сам процес стає покаранням: роки судів, витрати на адвокатів і судові збори змушують медіа думати не про якість матеріалів, а про те, чи варто писати взагалі. Це призводить до самоцензури, передає 24 Канал із посиланням на "Голка".

Як зрадники використовують позиви для тиску на медіа?

Такий тип тиску має назву SLAPP-позови – це судові справи, мета яких не виграти, а залякати й виснажити опонента.

У ЄС уже діють механізми протидії таким позовам, і міжнародні партнери наполягають, щоб подібні норми з'явилися й в Україні.

У грудні в Україні почала працювати група, яка готує законодавчі зміни проти SLAPP-атак. Очікується, що відповідний законопроєкт можуть представити на початку 2026 року. Водночас голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин визнає: підтримка в Раді буде непростою, адже частина депутатів сама користується такими позовами проти медіа.

Одним із найвідоміших прикладів SLAPP-практики стали судові кампанії, які ініціював колишній високопосадовець часів Януковича Андрій Портнов. Зокрема, він намагався змусити рух ЧЕСНО виключити його з Реєстру зрадників і спеціально залучив НАЗК як співвідповідача, щоб змінити підсудність і передати справу до Печерського суду. Саме цей суд неодноразово ухвалював рішення на його користь у спорах із журналістами та розслідувальними проєктами.

Ще одна характерна ознака SLAPP – фінансовий тиск. У справах Портнова йшлося про сотні тисяч гривень компенсацій за правничу допомогу, а в інших кейсах суми моральної шкоди доходили до сотень тисяч і навіть мільйонів гривень.

Наприклад, з головної редакторки "Волинь Online" Мар'яни Метельської намагалися стягнути 750 тисяч гривень після публікації розслідування про бізнес-зв'язки компаній "Техноторг" з Росією та Білоруссю.

Ще одна схема – подання кількох позовів поспіль від різних осіб. Так діяла родина Гладковських у справах проти Bihus.Info: після програшу сина з позовом звернувся батько, додавши вимогу про два мільйони гривень моральної шкоди. Навіть коли такі вимоги не задовольняють, сам процес створює фінансові бар'єри для подальшого оскарження – лише апеляційний збір може сягати десятків тисяч гривень.

Додатковим інструментом тиску стає затягування розгляду справ. Процеси можуть тривати роками через зміну суддів, велику кількість клопотань, експертиз і свідоме порушення процесуальних правил.

SLAPP-атаки не обмежуються судами. У деяких випадках використовуються рішення або висновки різних комісій та "репутаційних" структур, які потім стають аргументами в суді чи частиною інформаційних кампаній проти журналістів.

До 2027 року Україна зобов'язана запровадити анти-SLAPP законодавство відповідно до норм ЄС. Йдеться про зміни до процесуальних кодексів, які дозволять судам швидко відсіювати очевидно зловживальні позови. Ключовий принцип – у справах, що стосуються суспільного інтересу, саме позивач має доводити обґрунтованість своїх вимог. Певна практика вже формується у Верховному Суді.

Зокрема, у 2025 році суд відмовив у відкритті проваджень за позовами народних депутатів Ігоря Фріса та Олександра Горобця до регіональних медіа, визнавши ці справи малозначущими. Майбутній закон також має передбачати компенсації для журналістів і активістів, які постраждали від SLAPP-атак.

У парламенті визнають: ухвалити анти-SLAPP закон буде складно, але без цього говорити про реальний захист свободи слова та європейську інтеграцію неможливо.

Останні новини про протистояння політиків і медіа

• ДональдТрамп погрожував подати позов проти BBC на 1 мільярд доларів через редагування його промови. Після звинувачень в упередженості гендиректор BBC і керівниця новинного відділу звільнилися, визнавши помилки в роботі організації.
• Проректор Львівського університету Володимир Качмар відкликав позов проти 24 Каналу. Суд закрив справу. Він судився через публікацію про ймовірні домагання, у якій колишня студентка публічно звинуватила його в неналежній поведінці.
• Bihus.Info виграли суд проти мережі заправок "БРСМ Нафта". Голосіївський районний суд Києва повністю скасував усі претензії. Позов проти журналістів подали ТОВ "БРСМ Нафта" та ТОВ "Євро Смарт Пауер" після виходу розслідування про тіньове фінансування "Партії Шарія" восени 2020 року.